Тим часом на Заході найвпливовіші мільйонери приходять до висновку, що та система, яку українцям пропонують як майбутнє, насправді повинна відійти в минуле, пише etcetera.
ПРЕДЧУТТЯ РЕВОЛЮЦІЇ. «Коли маси вважають, що елітам дістається занадто багато, відбувається одне з двох: або законодавчий перерозподіл багатства, або революційний розподіл бідності». Це не цитата з Карла Маркса, а слова глави інвестиційного банку Guggenheim Partners Алана Шварца. Він вважає, що багаті повинні платити більше податків, щоб поліпшити становище бідних, а бізнес повинен думати, першою чергою, про суспільне благо, а не про нарощування прибутку. Інакше – гірше буде всім.
Така позиція здатна привести в жах українських мейнстрімних економістів, але вона зустрічає все більше розуміння серед західного великого бізнесу. У червні 2019 Джордж Сорос, власниця кіно-імперії Disney Ебігейл Дісней, співзасновник Facebook Inc. Кріс Хьюз і ще 16 американських мільярдерів опублікували відкритий лист до кандидатів у президенти США, закликавши їх ввести податок на багатство.
ПРІРВА НЕРІВНОСТІ. За даними дослідницької компанії Oxfam, за 2018 год 1% найбагатших людей отримав 82% створеного в світі багатства. Це означає, що з кожних 10 доларів, вироблених людством, багатіям дісталося більше 8. Тоді як найбідніша половина людства не отримала нічого.
Аналітики б’ють на сполох: за останні тридцять років у всьому світі багаті стають ще багатшими, а бідні залишаються такими ж бідними. З’являються нові технології, зростає продуктивність праці і обсяги світового ВВП – а для більшості землян як і раніше головним питанням залишається пошук грошей для нормального життя.
«ПОДУШКОЮ БЕЗПЕКИ», ЩО ЛОПНУЛА. Протягом десятиліть своєрідною «подушкою безпеки» для капіталізму був середній клас. Люди із середнім рівнем доходу були в цілому задоволені життям і гарантували системі стабільність. Але, починаючи з 1980 року, середній клас в США і європейських країнах втрачає доходи.
Чому так відбувається?
По-перше, винна глобалізація. Західні компанії переносять виробництва в азіатські країни, де робоча сила дешевша, а екологічне і соціальне законодавство м’якше. У результаті підприємства в Америці та Європі закриваються, а кваліфіковані фахівці залишаються без роботи.
По-друге, винні роботи. Чим більш автоматизованим стає виробництво, тим менше потреба в живих працівниках. Усе це призводить до того, що ще недавно популярні професії втрачають престиж, і сильно б’є по зайнятості та зарплаті середнього класу.
«Доходи середнього класу давно не ростуть, а житло і життя в цілому дорожчають. Люди відчувають себе кинутими», – говорить головний економіст Організації економічного співробітництва і розвитку Лоранс Бун.
ВІД ЕКОНОМІКИ ДО ПОЛІТИКИ. Саме збіднілий середній клас стає опорою популістських і радикальних рухів, які ставлять під сумнів саме існування нинішнього порядку.
Пенні ГОЛДБЕРГ, головний економіст Світового банку:
Люди все менше вірять у демократію і виступають вже не тільки проти глобалізації, а й проти еліт, експертів тозо. Тому що вони вважають, що еліта отримала всі переваги економічного зростання останніх років, а простій людині не дісталося нічого».
Проявом цієї тенденції став рух «жовтих жилетів» та інші масові протести останніх років. При цьому істеблішмент – як уряд, так і великий бізнес – продовжують робити вигляд, що все добре і нічого не відбувається. Наприклад, глава банку JP Morgan Джеймі Даймон стверджує, що уряд США «поступово йде з реальності, в якій живе проста людина». А люди, тим часом, вимагають змін. І елітам доведеться визнати, що ці зміни вже назріли.
ЩО РОБИТИ? За словами Алана Шварца, у всіх бідах прийнято звинувачувати уряд, але корпорації винні в тому, що відбувається, не менше. Тому держава і великий бізнес повинні знайти спільну мову і виправити ситуацію. Одним з перших кроків, вважає Лоранс Бун, могло б стати оподаткування технологічних гігантів. «Потрібно зробити так, щоб міжнародні компанії платили податки там, де вони заробляють, наймають і працюють», – говорить економіст.
Нагадаємо, в Україні спроба держави мінімально регулювати діяльність високотехнологічних компаній викликала бурю протесту.
Світовий капіталізм підійшов до критичної межі, вважає інвестор-мільярдер Рей Даліо. Щоб уникнути руйнівного конфлікту, потрібно міняти систему так, щоб вона працювала на благо більшості. Тим більше, що, за словами Даліо, «ресурсів у нас достатньо, щоб і з проблемами розібратися, і нерівність виправити, і продуктивність підвищити так, щоб загальне багатство росло і було що ділити».
Решта новин