Тривалі переговори з Міжнародним валютним фондом покамест не приносять результату. Говорити про отримання траншу до кінця року немає сенсу. Чому так відбувається, і коли Україні знадобляться гроші від міжнародних донорів, розбиралися наші журналісти.
Якщо ще недавно ймовірність надання траншу Україні Міжнародним валютним фондом розглядалася як досить висока, то за останні дні оптимізм значно зменшився. "Якщо транш все-таки буде, то його ми отримаємо не раніше лютого", - розповів співрозмовник, знайомий з ходом переговорів. Незважаючи на глухий кут у діалозі з фондом, у владі впевнені, що їм вдасться змусити своїх партнерів погодитися на умови України. "Ми торгуємося", - з посмішкою на обличчі відповідає джерело. А торгуватися є за що...
Як розповів виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, Україна в рамках реалізації програми співробітництва з МВФ брала на себе певні зобов'язання. Зокрема, за його словами, влада гарантувала, що країна буде рухатися шляхом адаптації цін на газ до імпортного паритету. "Цей рух було позначено спочатку. І очікується, що Україна, запропонувавши дане зобов'язання сама, збирається його виконувати", - сказав експерт, додавши, що невиконання публічно взятих зобов'язань в цілому підриває довіра кредитора до нашій країні.
Він також підкреслив, що в кінці року особливо актуальним стає питання прийняття адекватного і виваженого державного бюджету на наступний рік, особливо в частині зниження показника бюджетного дефіциту – "доведення його до позначки 3 мільярдів доларів" (в проекті бюджету-2019 дефіцит бюджету визначено в 2,26% ВВП).
За словами Устенка, знаючи про вимогу МВФ щодо бюджету, можна було вже у вересні мати схвалений проект у першому читанні, однак цього не сталося, і Верховна Рада змогла дати старт бюджетного процесу тільки в другій половині жовтня. "Тепер до кінця або навіть середині листопада документ повинен бути не тільки прийнятий, але і підписаний главою держави", - говорить експерт.
Ще одним узгодженим з Києвом вимогою МВФ, за його словами, є боротьба з корупцією та ефективне функціонування антикорупційних органів. За інформацією, йдеться про те, що західні партнери вимагають передати повноваження Національного агентства протидії корупції іншому антикорупційному органу – НАБУ.
"Вони хочуть, щоб детективи Ситника отримали прямий доступ до декларацій чиновникам. Це повністю розв'яже їм руки. Але в Адміністрації президента на таке ніколи не підуть", - розповів співрозмовник, близький до Гройсмана. Аналогічна ситуація з підвищенням цін на газ: тільки тут вже впирається Кабмін. Більше всіх підвищення не хоче прем'єр-міністр, адже це сильно вдарить по ньому. "У МВФ вимагає ціну підвищувати зараз, ми ж плануємо з 1 січня", - повідомило джерело в Кабміні. Але в будь-якому випадку в уряді не згодні прирівнювати ціни до ринкових. "Якщо піднімати, то трохи", - уточнюють в оточенні прем'єра.
За словами експертів, саме від виконання цих вимог залежать шанси на кредит. "Якщо припустити, що це не буде виконано, тоді ситуація буде розвиватися дуже важко", - прогнозує Олег Устенко. За його словами, багато рішень в Україні зараз приймаються в політичному контексті майбутніх виборів. "Цей політичний контекст розуміють, можливо, і в місії МВФ, і в центральному офісі у Вашингтоні. Його може зрозуміти і рада директорів, але він ніколи його не підтримає", - резюмував Олег Устенко.
Показово, що про результати переговорів з МВФ в команді президента Петра Порошенка відмовляються говорити публічно. Наприклад, наближений до глави держави нардеп від "Блоку Петра Порошенко" Сергій Березенко відмовився коментувати цю тему, зазначивши, що він – "не учасник цих переговорів". Втім, раніше він неодноразово дозволяв собі давати оцінку взаєминам України і МВФ.
Не під запис представники влади ставляться до ситуації, що склалася зі стриманим оптимізмом. Вони впевнені, що, як би це дивно не звучало, але саме в інтересах МВФ дати нам транш і прийняти наші умови. "Якщо вони не хочуть, щоб у нас був дефолт, і цим скористалася Росія, то транш буде", - запевнив співрозмовник в Кабміні.
Фінансовий експерт Олексій Кущ назвав іншу причину, чому МВФ може бути зацікавлений у передачі нам коштів. За його словами, замість програми розширеного фінансування буде діяти коротка – протягом одного року – програма stand-by. "За задумом фонду вона повинна допомогти Україні подолати політичну турбулентність і зробити так, щоб ця політична турбулентність не затьмарила погашення нашою країною боргу. Це-не стільки допомога Україні, скільки допомога зовнішнім кредиторам України. Так як в наступному році близько 30-35% видаткової частини бюджету будуть спрямовані на погашення боргів, то, природно, відмова мвф від співпраці може закінчитися тим, що Україна в політичному междуцарствии може оголосити технічний дефолт", - говорить він.
Олексій Кущ зазначив, що, безумовно, для уряду оптимальним варіантом було б підвищити ціни на газ вже після президентських виборів. "Але там вже закінчується опалювальний сезон, і МВФ ця формула не влаштовує", - зазначив він. За словами експерта, обговорюється кілька варіантів підвищення тарифів. Зокрема, вони можуть бути збільшені частково в нинішньому році і частково в наступному році. Але в будь-якому випадку українська влада робитиме все можливе, щоб ці підвищення відбилися на цифрах в платіжках найменшим чином, принаймні, до виборів.
"Зараз фінансування фонду нам непотрібно – воно буде потрібно через кілька місяців. У грудні воно буде вже потрібно, в січні буде відчутно потрібно, а вже починаючи з лютого-березня, воно буде критично необхідно", - сказав Олексій Кущ.
За його словами, влада буде намагатися до виборів утримати валютний курс в межах 30 гривень за долар, "а без кредиту МВФ реалізувати це завдання практично неможливо".
У свою чергу Олег Устенко спрогнозував, що ситуація може розвиватися за двома основними сценаріями. У першому випадку Україна буде повільно і поступово виконувати свої зобов'язання перед МВФ. "Тоді можна сподіватися, що співпраця з фондом продовжиться, але треба бути готовими до того, що рівень турбулентності різко зросте до того моменту, поки не буде прийнято рішення по Україні, а воно відкладається на невизначений термін", - сказав фахівець.
У цьому сценарії обсяги золотовалютних резервів не будуть помітно знижуватися, а гривня буде девальвувати. Водночас ,за словами Устенка, "розкрутка інфляції також не буде занадто активною". За його словами, це буде своєрідним сигналом, що Національний банк України (НБУ) "продовжує функціонувати як незалежна структура".
"Але можливий і другий варіант: для того, щоб утримувати економічну ситуацію в контрольованому руслі, може бути прийнято рішення про більш різке зниження золотовалютних резервів, щоб перекривати потреба у валюті, яка існує, і не допускати занадто сильної девальвації. При цьому потрібно буде більш активно друкувати гривню. Тобто паралельно розкручувати інфляцію, намагаючись утримати девальвацію. Тоді буде посланий вкрай негативний сигнал кредиторам та інвесторам", - зазначив Устенко. За його словами, у разі реалізації цього сценарію "співпраця з МВФ буде відсунуто ще далі за обрій".
"Це також означає, що запас міцності буде вкрай невеликий. Його може вистачити, при хорошому розкладі, до березня наступного року", - заявив експерт. За словами фахівця, якщо при першому сценарії Україна ще зможе розраховувати на залучення запозичень на зовнішніх ринках, нехай і за дуже високою ціною – на рівні близько 10%, то "другий варіант не дасть взагалі можливості вийти на зовнішні ринки".
До того ж після президентських виборів навесні Україну чекають парламентські вибори наступної осені. "Потрібно буде якимось чином протягнути до кінця року, але це буде вкрай складно зробити – навіть просто неможливо", - підкреслив Олег Устенко.
Віктор Авдєєнко, Марина Шашкова, Апостроф
Решта новин