Політика - Думки

У президента Зеленського були всі інструменти реальної боротьби з монополіями.

Президент України Володимир Зеленський має всі важелі реальної боротьби з монополіями, але розпочата ним «деолігархізація» – боротьба не за те, як змінити економічну модель, а за те, хто буде олігархом, наближеним до влади, вважає колишній прем'єр-міністр України, лідер «Української стратегії» Володимир Гройсман.

«Зеленський сьогодні повністю контролює державу: антимонопольну систему, правоохоронну, законодавчу, виконавчу. І я не думаю, що якби президент мав реальну стратегію та пішов на реальне включення антимонопольних механізмів та створення рівних правил гри для всіх, хтось із представників великого бізнесу зміг відмовити йому сісти за стіл переговорів. Але коли бізнес бачить, що влада грає в одні ворота за команду конкурента, він і поводиться відповідно», - зазначає політик у розмові із редакторкою відділу політики ZN.UA Інною Ведерніковою.

Можливо, місія Зеленського тільки в тому й полягає, щоб розпочавши навіть у іграшкову війну з великим бізнесом, таки завдати певного удару олігархічній системі, припускає журналістка. Завдяки нерозважливій рішучості президента-новачка було закрито канали проросійського політика Віктора Медведчука, а самого його відправлено під домашній арешт. Зараз, так чи інакше (а ми написали не один текст про порожній закон про олігархів), але влада направила на Ахметова та Ко «прожектор у 1000 ват».

Однак наш співрозмовник не згоден:

«Я негативно ставлюся до явища олігархії. Монополії можуть бути лише у держави у сферах, пов'язаних із національною безпекою. У тій самій атомній енергетиці, наприклад. Однак зараз триває боротьба не за те, як змінити економічну модель, а за те, хто буде наближеним до влади олігархом. І чому ніхто не спрямовує прожектор на кластер земельних капіталістів, що формується?», - говорить Володимир Гройсман.

Водночас, вважає колишній прем'єр, держава має ставитись з повагою до тих представників бізнесу, які працюють прозоро, створюють робочі місця та інвестують у країну; і встановити єдині правила для всіх: «Не може хтось сидіти в задній кімнаті влади (а я цього не виключаю зараз) і давати рекомендації, як правильно знищити конкурентів».

До своїх перемог на цій ниві Гройсман записав деолігархізацію банківської сфери, а відповідальність за появу формули «Роттердам+», вигодоотримувачем якої став Рінат Ахметов, покладає на НКРЕКП.

«Але головне: давайте не забуватимемо, що я був коаліційним технократичним прем'єром і найвища політична воля – формувати порядок денний – замикалася не на мені», - підсумовує він.