Експерт закликає Євросоюз перейти від оборони до активної стратегії послаблення Росії — через дії на морі, інформаційному фронті та глобальній арені.
Європейський Союз повинен перейти від пасивної оборони до активної протидії Росії, аби зменшити її спроможність шкодити європейським інтересам. Про це пише директор Інституту досліджень безпеки ЄС Стівен Евертс для Politico. "Європа не безсила — вона просто недостатньо задіяна", — зазначає Евертс. На його думку, настав час перейти до стратегії "знесилення" Росії — тобто системного послаблення її можливостей впливати на безпеку та стабільність у Європі.
Москва щоденно шкодить європейським інтересам — не лише у контексті війни проти України, а й через дестабілізацію інших регіонів, втручання у внутрішні справи європейських демократій, підтримку авторитарних режимів і розгортання гібридної війни. При цьому, попри економічне та демографічне ослаблення, Росія зберігає здатність діяти гнучко та агресивно.
Одним із першочергових кроків для ЄС, на думку Евертса, має стати боротьба з "тіньовим флотом" — танкерами, які перевозять російську нафту через європейські води, обходячи санкції. Експерти пропонують конфісковувати такі судна або змушувати їх залишати води ЄС, якщо ті не мають страховки чи становлять екологічну загрозу.
"Йдеться не про ескалацію, а про правозастосування. Це законно, ефективно і вдарить по гібридній тактиці Росії", — наголошує автор.
Окремо звертається увага на необхідність ефективнішого стримування Росії, зокрема — посилення військової допомоги Україні без попереднього анонсування рішень, які може використати Кремль у своїй пропаганді.
Не менш важливим напрямом є протидія наративам Москви. Російська інформаційна війна, хоч і дешева, залишається ефективною, підриваючи довіру та провокуючи розбрат. Водночас реакція ЄС — фрагментарна та обережна. У звіті пропонується масштабувати ініціативи на кшталт EUvsDisinfo, підтримувати незалежні медіа у вразливих регіонах і говорити зрозумілою мовою про універсальні цінності — суверенітет, демократію, самовизначення.
Ключовими також є регіональні дії. На Балканах — підтримка реформаторів, у Південному Середземномор’ї — співпраця з Туреччиною. В Африці — реальні інвестиції в інфраструктуру та освіту, а в Індо-Тихоокеанському регіоні — робота над спільними викликами: кібербезпека, ШІ, чисті технології.
"Кремль уже грає в цю гру. ЄС час грати краще", — резюмує Евертс.
Європі не потрібно чекати консенсусу або глобальних самітів, аби діяти. Вона має усі ресурси — економічні, дипломатичні, безпекові. Залишилось лише рішуче використати їх, щоб позбавити Кремль впливу, до якого він так звик.