Політика - Думки

Немає різниці в позиції щодо атак по території Росії зброєю США між Пентагоном, Держдепом та Білим домом, наголошує речник Держдепартаменту США Метью Міллер.

Деяке обладнання в рамках нещодавно схваленої додаткової допомоги США Україні вже доставлено на фронт і допомагає захиститись від атаки Росії на Харків, заявив речник Держдепартаменту США Метью Міллер. Про допомогу США, про те чи справді в американському уряді США є розбіжності щодо того, чи може Україна застосовувати американську зброю для ударів по Росії, а також про очікування від саміту у Вашингтоні речник Держдепартаменту США розповів в ексклюзивному інтервʼю журналісту Української службі Голсоу Америки Олексію Коваленку.

Уряд США вказує, що “не заохочує і не уможливлює” удари по території Росії з американської зброї. Водночас Держсекретар США Ентоні Блінкен заявляв, що Україна сама вирішує, як вона веде війну. За інформацію джерел видання The New York Times, після візиту до України, Блінкен запропонував дозволити Україні використовувати американську зброю для ураження ракетних та артилерійських пускових майданчиків на території Росії безпосередньо за кордоном з Україною. Джерела видання зауважують, що пропозиція наразі перебуває на стадії формування, і її ще не було формально представлено президенту Байдену, “який традиційно був найбільш обережним”.

Немає розбіжності в позиції щодо атак по території Росії зброєю США між Пентагоном, Держдепом та Білим домом, наголошує речник Держдепартаменту США Метью Міллер.

“Коли йдеться про використання зброї наданої США – ми не робимо можливими удари на території Росії”, – говорить Міллер. США продовжуватимуть надавати Києву все що потрібно, щоб захистити себе – наголошує він. Також він переконаний – майбутнє України в НАТО.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Олексій Коваленко, Голос Америки: Під час візиту в Україну Держсекретар Ентоні Блінкен наголосив на тому що допомога США Україні вже надходить і це суттєво допоможе в обороні проти Росії. Ще він говорив про стратегію щодо перемоги України. Через два з половиною роки війни, як саме виглядає ця стратегія?

Метью Міллер, речник Держдепартаменту США: Ми досі переконані що Україна може виграти у цьому конфлікті, що Україна виграє у цьому конфлікті. І ми віримо в це, тому що ми бачили, що роблять українці протягом більш ніж двох років після того, як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення в Україну. Ми бачили, як українські військові відбили атаки російських сил поблизу Києва. Ми бачили як вони повернули більше половини території, яку спочатку окупувала Росія.

І ми бачимо, як вони продовжують мужньо боротись. Ми також бачимо, як Україна відновлює свою економіку, щоб мати змогу твердо стояти на ногах. У центрі уваги, як правило, лише військова операція і лише лінія фронту. І однією з тем візиту [Блінкена] було те, що Україні потрібно зробити, щоб досягти успіху в дипломатичному, військовому та економічному планах.

Наприклад, український експорт зараз повернувся на той самий рівень, який був до вторгнення. Це надзвичайне досягнення, якщо врахувати, що Україні доводиться відбудовувати свою економіку в той час, коли вона захищається у жорстокій війні. Сполучені Штати надали підтримку цьому економічному відновленню, так само як ми, звичайно, надаємо військову підтримку. І ми продовжимо це робити надалі.

О.К.: Стосовно саміту НАТО у Вашингтоні. Держсекретар Блінкен заявляв, що Україна стане членом НАТО і що одна з цілей саміту НАТО у Вашингтоні – побудувати міст, який наблизить Україну до членства. Водночас, багато дипломатів закликають НАТО створити реалістичний план членства України в НАТО та конкретні часові рамки. Наскільки ближче Україна зараз до НАТО порівняно із самітом у Вільнюсі?

М.М.: У нас є ще більше шести тижнів до Вашингтонського саміту. Тому я не хочу прогнозувати, що глави держав оголосять на цьому саміті. Очевидно, це питання не лише до Сполучених Штатів. Є й інші члени НАТО, і рішення в НАТО приймаються шляхом спільного схвалення. Тому всі 32 країни мають відіграти певну роль у прийнятті цього рішення.

Від імені Сполучених Штатів я скажу, що ми дуже чітко заявили, що майбутнє України – в НАТО, інші країни-члени НАТО також дуже чітко дали зрозуміти, що майбутнє України – в НАТО. І те, що Держсекретар хотів сказати українцям, коли він був у Києві – ми дійсно бачимо міст звідси туди. Ми вважаємо, що цей міст має бути добре освітлений.

Потрібно чітко розуміти, як виглядає шлях для українців. Для українського уряду має бути зрозуміло, чого потрібно досягти. І ми продовжимо над цим працювати. Звичайно, ми матимемо оголошення щодо цього, коли дійдемо до самого Вашингтонського саміту. Але я б сказав, що також важливо зробити крок назад і прояснити, що навіть до членства в НАТО є речі, які ми робимо, щоб забезпечити довгострокову безпеку України. Крім додаткового пакету допомоги розміром в $60 мільярдів, який щойно ухвалив Конгрес.

Ми продовжуємо переговори щодо оборонної угоди з Україною. Є ще близько 30 країн, які або вже уклали, або ведуть переговори про довгострокові угоди з безпеки з Україною. Вони включають надання Україні довгострокових зобовʼязань щодо безпеки, щоб гарантувати, що Україна отримає не тільки те, що їй потрібно для захисту сьогодні, але й те, що їй буде потрібно, щоб захистити себе в майбутньому.

О.К.: Ми чули позицію Пентагону і Білого дому стосовно обмежень використання Україною американської зброї для атак на території Росії. Держсекретар Блінкен, водночас, багато разів зауважував, що хоч Вашингтон і не заохочує Україну використовувати американську зброю для атак в Росії, рішення як вести війну – за Україною. Можете пояснити цю різницю в заявах з одного боку – Білого дому і Пентагону, з іншого – держсекретаря Блінкена? Чи можете ви підтвердити, що держсекретар пропонує змінити американську політику з цього приводу?

М.М.: Немає різниці в політиці між Пентагоном, нами та Білим домом. У нас у всіх та сама політика, яка полягає в тому, що ми не заохочуємо удари за межами кордонів України. Ми не робимо можливими удари за межами кордонів України. Ми розуміємо, що коли йдеться про зброю, надану не США, Україна прийматиме власні рішення.

Україна – незалежна країна і їм доведеться приймати власні рішення, коли йдеться про застосування зброї, яку вони отримали в інших місцях чи виробили самі, як наприклад деякі дрони, які вони виробляють і ви бачили що вони їх використовують. Рішення – за Україною. Ми їх не заохочуємо.

Але як зазначив держсекретар – це суверенна країна і, звичайно, як і в кожній суверенній країні, вона сама прийматиме рішення. Коли йдеться про використання зброї наданої США – ми не робимо можливими удари на території Росії. Це – наша довгострокова політика і це продовжує бути нашою політикою.

О.К.: Але як ви можете обґрунтувати, чому саме це продовжує бути політикою США у момент, коли Росія відкриває новий фронт у Харківській області?

М.М.: Ми підтримуємо здатність України захищати себе, включно із Харковом. Деякі ресурси чи обладнання в рамках нещодавно схваленої додаткової допомоги вже були доставлені на лінію фронту, щоб допомогти Україні захистити себе проти атаки на Харків. З першого дня ми були віддані питанню оборони України. Знаю, що інколи бувають різні погляди між нами та українським урядом стосовно того, які системи озброєнь ми можемо надати і коли саме.

Інколи в Україні є відчуття розчарування, дуже зрозуміле відчуття розчарування швидкістю надання допомоги, коли ви знаходитесь у розпалі війні і бачите як атакують ваші міста. Я просто скажу, що ми завжди підтримували Україну. Ми завжди підтримуватимемо Україну. Ми надаватимемо їм все що потрібно, щоб захистити себе. І це включає не тільки військову підтримку, але й підтримку розвідданими, щоб переконатись, що вони по-максимуму використовують ті потужності, які ми надаємо.

О.К.: Яка реакція Державного департаменту на заяви міністра оборони Великої Британії про можливість того, що Китай і Росія розробляють разом озброєння, яке Росія може використовувати у війні проти України? Чи можуть США це підтвердити? Якщо так – якими можуть бути наслідки для Пекіна?

М.М.: Ми ще не бачили самі цієї інформації. Ми не бачили данних розвідки, які можуть це підтвердити.

Звичайно, ми поговоримо з нашими британськими колегами про те, що вони бачили. Ми хочемо повністю проаналізувати цю інформацію і побачити, базуючись на чому вони зробили такі висновки. Що стосується Сполучених Штатів – ми дуже уважно вивчали це питання, тому що був час, коли ми були дуже стурбовані тим, що Китай збирався постачати військову підтримку Росії.

І ми чітко дали зрозуміти китайському уряду, що це було би неприйнятно. І ми знаємо, що багато країн також дали Китаю зрозуміти, що це неприйнятно. Ми не бачили, щоб Китай перетнув цю межу. Ми не бачили, щоб вони зробили такий крок. Тим не менш, ми були і залишаємся неймовірно стурбовані тим, що робить Китай, - продажами китайськими компаніями мікроелектроніки, оптичних датчиків та іншого обладнання, яке не є військовим, але яке Росія використовувала для відновлення своєї оборонно-промислової бази та підживлення своєї військової машини.

Ми чітко дали зрозуміти, що нас це непокоїть. І це стосується не тільки США. Інші члени Групи семи, інші країни чітко висловили свою стурбованість. І як сказав держсекретар, коли він відвідав Китай кілька тижнів тому і порушив саме це питання з президентом Сі – якщо Китай не вживатиме заходів для вирішення цієї проблеми, це зроблять Сполучені Штати.

О.К.: Держсекретар Блінкен заявляв що Конгрес наділив Держдеп повноваженнями використовувати заморожені російські активи для відновлення України від шкоди заподіяної агресією Путіна. А також про те що США працюють разом із Групою семи заради досягнення цієї мети. Як далеко просунулась ця співпраця та коли можна очікувати прогресу у цьому питанні?

М.М.: Не можу назвати часові рамки, але скажу, що це нагальне питання. Ми працюємо над тим, щоб якомога швидше розблокувати ці кошти. І це питання, над яким ми працюємо з нашими союзниками в Групі семи, тому що переважна кількість цих коштів зберігаються не в банках США. Вони зберігаються в банках за кордоном.

І тому, щоб повністю використати ці кошти, нам потрібні дії не лише з боку Сполучених Штатів, а й з боку інших країн. І тому Конгрес дав нам ці повноваження. Ми збираємося використовувати ці повноваження та продовжуватимемо працювати з нашими союзниками та партнерами, щоб забезпечити, що ми можемо відкрити доступ до цінності, якою є заарештовані російські активи, щоб переконатись, що вони будуть використані для відшкодування збитків, яких Володимир Путін завдав Україні.

Олексій Коваленко - Журналіст, ведучий щоденних телепрограм Української служби Голосу Америки. Висвітлюю теми розслідування воєнних злочинів, міжнародних санкцій, військової та економічної підтримки України від США та ЄС. Досліджую питання свободи медіа та протидії російській дезінформації і пропаганді.

Дивіться також: Держдеп про атаки по Росії американською зброєю, саміт НАТО і стратегію перемоги, – ексклюзивне інтервʼю. Відео