Маркіну не сподобалася заява Матіоса про причетність начальника Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації Валерія Герасимова до війни проти України. Ну і, природно, матеріали на Шойгу і Путіна може збирати тільки безумець – хто ж ще? Пише Віталій Портніков для "Радіо свобода".
Завдяки заяві Маркіна ми бачимо, як виглядає світ із палати справжньої божевільні. Маркін, як і інші пройдисвіти, що забезпечують пропагандистське прикриття Кремля, не хоче бачити, як він виглядає ззовні. Він щиро не розуміє, як це можна розслідувати діяльність "самого" Путіна. Адже цей чиновник для Маркіна і багатьох його співвітчизників – не обраний керівник, а цар і бог. Він не хоче бачити, що ніхто не вірить у байки Москви щодо її непричетності до військових дій проти України. Простіше кажучи, Маркін живе у своїй власній реальності. І всі, хто не хоче занурюватися в його дивний світ – безумці.
Саме тому діалог із росіянами і немає сенсу – з тими, хто підтримує злочинний режим Путіна. Ці люди не хочуть ані дискусій, ані розслідувань. Вони хочуть, щоб чорне називали білим, диктатуру – демократією, народне повстання – фашизмом, агресивну країну – миротворцем, бездарне правління – вершиною компетентності, корупцію – професіоналізмом, злочин – подвигом. Будь-який вихід за рамки цієї підміни понять негайно оголошується божевіллям.
А як може бути інакше? Якщо ми скажемо прихильникам Путіна, що козак Бабай – наркоторговець і кримінальник, а не герой "русского мира", нас негайно назвуть божевільними. Якщо ми скажемо росіянам, що приєднання Криму до Росії суперечить міжнародному праву і зобов’язанням самій Росії, нас негайно назвуть божевільними. Якщо ми скажемо росіянам, що Савченко була викрадена, а не перейшла кордон, нас негайно назвуть божевільними... І так далі – але ж мова йде не про оцінки, а про факти! І Матіос займається не оцінками, а фактами.
Проблема російського режиму – саме в його несприйнятті фактів. І саме це несприйняття дозволяє зробити висновок, що ми маємо справу з небезпечними злочинцями, що готові оголосити божевіллям звичайну істину.
Виталий Портников