Вийдуть на свободу, в тому числі, засуджені за тяжкі і особливо тяжкі злочини. Крім того, у кримінальному провадженні з'являється корупційна лазівка.
Оскільки один день попереднього ув'язнення в СІЗО прирівнюється до двох днів позбавлення волі, затримані просто почнуть давати хабарі за затягування процесу. Як відомо, за «законом Савченко» на свободу вже вийшов засуджений за хабарництво екс-голова Львівського апеляційного адміністративного суду Ігор Зварич та сепаратистка з Харкова. Автори законопроекту керувалися ідеєю гуманізації законодавства, проте адвокат упевнений: для нашої держави така гуманізація передчасна.
До чого «закон Савченко» може призвести на практиці?
Давайте повернемося до того, що він передбачає. «Закон Савченко» передбачає для тих, хто був засуджений до позбавлення волі в межах одного кримінального провадження, застосування коефіцієнта: один день попереднього ув'язнення прирівнюється до двох днів позбавлення волі. Це означає, що в тих кримінальних провадженнях або кримінальних справах, в яких були дуже довгі терміни попереднього ув'язнення, ці терміни множаться на два. Ті ув'язнені, які вже були засуджені і відбували покарання у вигляді позбавлення волі, у зв'язку з прийняттям цього закону сьогодні можуть вийти на свободу.
Чому так? Тому що згідно з Кримінальним кодексом України, якщо в кримінальне законодавство вносяться зміни, які покращують стан громадянина, вони застосовуються з дня їх офіційного опублікування. Тобто з дня набуття законної сили. Якщо ж застосовуються більш жорсткі заходи, то вони не можуть бути використані по відношенню до правовідносин, які виникли до їх застосування. Це означає, що всіх тих, кому за таким перерахунком може бути зарахований термін позбавлення волі, будуть зобов'язані випустити на свободу. У будь-якому випадку по відношенню до деяких правопорушеннях, я думаю, це не є адекватною реакцій держави.
Приміром, якщо були три інстанції, а в кримінальній практиці таке дуже часто – перша інстанція, апеляція, і ніби як вирок повинен вступити в силу, але адвокат просить зупинити виконання вироку до рішення судової інстанції Вищого спеціалізованого суду. І виходить, що весь цей час вважається як попереднє ув'язнення. Тобто у обвинуваченого може бути два роки попереднього ув'язнення, потім вирок – чотири роки, помножили на два – і людина через два роки на волі.
Виходить, що так можуть вийти на свободу і обвинувачені у тяжких та особливо тяжких злочинах? Завдяки «закону Савченко» на свободу вже вийшов засуджений за хабарництво екс-голова Львівського апеляційного адміністративного суду Ігор Зварич, сепаратистка з Харкова.
Безумовно.
Тобто тепер так званим «постояльцям» СІЗО вигідне затягування кримінального процесу. Може розквітнути корупція в СІЗО?
Я думаю, що в самому СІЗО це дуже малоймовірно. Швидше, корупція буде виникати в процесі кримінального провадження. В тому числі будуть домовленості зі слідством, так і зі слідчим суддею щодо того, щоб слухання справи переносився на якісь терміни. Наприклад, візьмемо саму «популярну» на сьогоднішній день статтю № 307 «Виготовлення, зберігання і збут наркотичних речовин». Дуже часто ловлять людей, особливо молодь, на таких питаннях. І за вчинення такого злочину передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох років і вище.
Тепер люди можуть спеціально заплатити хабар – справа, приміром, буде затягнуто на півтора року. Потім суд призначає найменшу запобіжний захід, і людина, фактично, залишається на свободу через півтора року. Ось таке може бути.
Депутати, автори законопроекту, підкреслювали, що закон спрямований на гуманізацію законодавства. Наскільки виправдані такі пільги для людей, щодо яких застосовувалося утримання під вартою? Адже слід враховувати, що такий запобіжний захід застосовується до осіб, які підозрюються у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Певна логіка є. Але давайте будемо чесними, Надія Савченко зараз знаходиться не в тій ситуації, щоб писати законопроекти. Це зрозуміло. Кожем'якін професійний, непоганий політик, але я, чесно кажучи, не чув, як він висловлював свою позицію з цього приводу. Крулько, Паламарчук, Ємець – поки що не можу зрозуміти для себе, яка політична складова цього закону буде їм на користь.
Є практика європейського права. Вона говорить про те, що є встановлені законодавством строки розслідування кримінальної справи. Тобто строки досудового розслідування. Саме порушення цих строків є підставою для того, щоб, наприклад, Європейський суд з прав людини приймав рішення не на користь держави, а на користь людини. У межах такого підходу ми розуміємо – порушення строків, затягування цих строків призведе до зменшення терміну перебування в установах виконання покарання.
Питання в іншому: цей крок повинен враховуватися з моменту прийняття рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи ні? Це головне питання. На мою думку, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, повинні бути чіткі строки кримінального провадження. З моменту порушення цього терміну, з наступного дня, вже повинен вважатися день за два, тобто тоді, коли права людини, якого тримають під вартою, вже почали порушуватися.
Але той термін, який встановлений для проведення досудового розслідування, повинен зараховуватися день за день – це правильно. Але не день за два, тому що це підстава для того, щоб підозрюваний, обвинувачений, почав вважати, що він може запобігти покарання за вчинений злочин.
Знову-таки, що таке гуманізація? Можна так гуманізувати, що взагалі скасувати покарання за деякі злочини. Або, наприклад, зробити особливо тяжкі – тяжкими, тяжкі – середньої тяжкості і так далі. Тобто гуманізація – це дуже відносне питання. Вона повинна бути адекватною по відношенню до подій, які є в кримінальному світі держави. На жаль, на сьогоднішньому етапі розвитку нашої держави така гуманізація передчасна – це повна дегуманізація.
За закон просто мега оперативно проголосували. Як думаєте, можливо, депутати просто хотіли пропіаритися на імені Савченко?
Питання навіть не юридичного характеру. Тут 50 на 50. Можливо, вони думали, що закон когось пропіарить, але наше українське суспільство не сприйме так цей крок. Швидше, навіть навпаки. Багато людей постраждали від скоєних злочинів, тому не думаю, що хтось, у кого горе в родині, буде радіти прийняття такого закону.
А як щодо швидкого прийняття закону як спроби приховати його негативні наслідки?
Можливо. Швидше за все, навіть з тих, хто голосував, не кожен для себе усвідомлював, що за собою потягне прийняття такого закону.
Чи є якісь інструменти для суддів, прокурорів, щоб не давати можливості злочинцям вийти на свободу раніше терміну?
Так, є. Самий головний інструмент – це своєчасне, швидке виконання слідчих дій і передача справи для розгляду до суду для прийняття відповідного рішення. Тобто потрібно не затягувати досудове розслідування, здійснювати якісні слідчі дії. Тяжким і особливо Тяжким злочинам приділяти особливу увагу.
Займаючись якісними розслідуваннями, вони не будуть витрачати час на комерційні справи, тобто ті, що фабрикуються спеціально, щоб отримати якусь неправомірну вигоду. Якби все було так в ідеалі, думаю, було б небагато випадків, коли затягування слідчих дій призвело до значного скорочення терміну відбування покарання.
Як думаєте, який відсоток засуджених наділені правом на звільнення після перерахунку їх термінів?
Я вже давно не дивився цю статистику, але думаю, що 50% – це точно.
Решта новин