Кількість обвинувачень на адресу одного з найвпливовіших соратників Януковича, який також раніше займав посади секретаря РНБО та першого віце-премєра, постійно зростає. Масові вбивства, перевищення влади, заволодіння майном у великих розмірах – це далеко не повний перелік обвинувачень на адресу Клюєва, який вже потрапив до переліку персон, розшукуваних правоохоронцями.
В розпорядження «Главкома» потрапили документи Генпрокуратури та Кабінету міністрів, в яких йдеться мова про злочини, до яких, як стверджує нова влада, причетний одіозний політик.
В запиті Генеральної прокуратури до Кабінету міністрів, який є в розпорядженні «Главкома», слідство просить надати документи, які можуть бути корисними у досудовому розслідуванні кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25 лютого 2014 року.
Довідка
Досудове розслідування проводиться за трьома статтями Кримінального кодексу України.
Ч. 3 ст. 365 – перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, що спричинило тяжкі наслідки. Карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Саме за цією статтею була засуджена Юлія Тимошенко в 2011 році.
Ч. 3 ст. 27. В статті мова йде про види співучасників у скоєному злочині (виконавець, організатор, підбурювач та пособник). Третя частина дає визначення «організатора». «Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації», - говориться там.
П.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 – умисне вбивство: двох або більше осіб; вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб; вчинене за попередньою змовою групою осіб. Головне слідче управління Генпрокуратури розпочало кримінальне провадження з фактів організації здійснення умисних вбивств на Майдані в період з листопада 2013 року до лютого 2014 року. Серед «підозрюваних»: екс-президент Віктора Януковича, екс-генпрокурор Віктор Пшонка, екс-міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, екс-голова АП Андрія Клюєв та інші.
Зв'язок екс-очільника Адміністрації президента з масовими розстрілами на Майдані – поки що ефемерна справа, докази для якої охоронцям ще збирати і збирати. Тим не менш у правоохоронців є більш конкретні обвинувачення Клюєва, справа за якими практично доведена до кінця. Мова про крадіжку з державного бюджету 200 мільйонів гривень на розвиток власного бізнесу. Слідство зацікавилося діяльністю Андрія Клюєва на посаді Голови Комісії з координації здійснення заходів, пов’язаних з реалізацією інвестиційних проектів (орган, будучи першим віце-прем’єром, він очолив в травні 2010 року). За даними правоохоронців, крадіжка з бюджету була санкціонована рішенням цієї комісії.
Прокуратура попросила у Кабінета міністрів надати копії всіх документів, що стосуються створення Комісії, а також її засідання 26 жовтня 2010 року та прийняття рішення про надання державної підтримки для реалізації інноваційного проекту «Створення вертикально-інтегрованої компанії з виробництва фотогальванічної продукції» у вигляді компенсації сум відсоткових ставок за користування кредитами для «Заводу напівпровідників».
Назва цього підприємства не раз з’являлась в контексті діяльності Клюєва. Раніше слідчий підрозділ прокуратури встановив, що в березні 2009 року Клюєв сприяв отриманню кредиту на користь «Заводу напівпровідників» на суму 150 мільйонів євро від державного банку ПАТ «Укрексімбанк». Ці кошти призначалися для фінансування проектів із виробництва сонячних батарей. Фактично - для розвитку бізнесу родини Клюєва. Братам Клюєвим приписують ряд компаній в Австрії, які контролюють сонячну енергетику в Україні.
При цьому одержаний кредит було забезпечено заставою майнових прав, що належать підприємству, за угодами купівлі-продажу обладнання, яке було неліквідним. Тобто закладались великі ризики того, що кредит державному банку не буде повернений.
Також протягом вересня-жовтня 2010 року Державне агентство України з інвестицій і розвитку за особистого сприяння Клюєва (на той час першого віце-прем’єр-міністра України) ухвалило висновок про можливість фінансування «Заводу напівпровідників», який запропонував інвестиційний проект «Створення вертикально-інтегрованої компанії з виробництва фотогальванічної продукції».
Відповідні кошти – 200 мільйонів гривень – було використано не за призначенням, а для сплати ПАТ «Укрексімбанк» нарахованих відсотків за раніше одержаним кредитом.
Найцікавіше полягає в тому, що власником «Заводу напівпровідників» є нерезидент – австрійська компанія Activ Solar GmbH, що володіє 75% акцій підприємства. І представництво фірми у Києві розташоване за адресою вулиця Різницька 3 – в будівлі, що є штаб-квартирою братів Клюєвих. Там же були зареєстровані інші їхні підприємства.
Іншими словами, державну допомогу в розмірі 200 мільйонів гривень отримало підприємство Клюєва. До того ж, за рішенням Комісії, яку він сам на той час і очолював.
Довідка
Серед основних завдань «клюєвської» Комісії з координації здійснення заходів, пов’язаних з реалізацією інвестиційних проектів: підготовка пропозицій щодо доцільності надання державної фінансової підтримки інвестиційним проектам та підготовка рекомендацій щодо способів вирішення проблемних питань реалізації інвестпроектів.
Тобто саме на засіданнях державної Комісії ухвалювались рішення, яким саме проектам надати державну допомогу за рахунок коштів Стабілізаційного фонду держбюджету. І якщо голоси розподілені рівнозначно вирішальним був голос головуючого – Клюєва на той момент.
Рішення комісії реалізовує Державне агентство інвестицій та розвитку – орган, теж підконтрольний першому віце-прем’єру. Клюєву вдалося створити замкнений цикл ухвалення рішень з надання «державної підтримки» бізнес-проектам, коли він пролобіював на керівника Держінвестицій свою людину - Олександра Тарана.
Вже після втечі Клюєва в 2014 році, прокуратурою було розпочато кримінальне провадження. Його звинуватили - за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України – у заволодінні майном в особливо великому розмірі.
На запит Генпрокуратури Кабінет міністрів надав особову справу Андрія Клюєва, постанови Кабміну про Комісію, зміну її складу та доручення Клюєва щодо його затвердження. Вказані документи також потрапили у розпорядження «Главкома».
В листі Клюєва до Держінвестицій в жовтні 2010 року йдеться про зміни персонального складу Комісії. До неї вводяться голова правління ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» Микола Удовиченко та перший заступник ВАТ «Державний ощадний банк України» Денис Кірєєв (якого вважають людиною Клюєва). Виводяться – Юрій Храмов та Сергій Подрєзов. А тодішній міністр економіки Василь Цушко стає заступником голови.
За цією інформацією Кабмін порадив Генпрокуратурі звернутися до Держінвестпроекту, що є правонаступником Держінвестиції і має забезпечувати зберігання зазначених документів.
Певно, що втеча Клюєва пояснюється загрозою його арешту в Україні та перспективою провести роки у візниці, які після приходу нової влади замаячили перед ним. В близькій для родини екс-керівника Адімністрації президента Австрії «втікачу» переховуватись також не надто безпечно. Місцева прокуратура вже порушила кримінальну справу проти Клюєва. Наразі без подробиць - відомі лише статті, за якими Віденський департамент боротьби з економічними злочинами та корупцією розпочав розслідування. Але і того достатньо. В Австрії одіозному соратнику Януковича зараз «шиють» відмивання грошей (позбавлення волі від одного року до десяти) та зловживання владою (від шести місяців до п’яти років).
Решта новин