У неділю помер український дисидент, правозахисник, політв'язень і один із засновників НРУ Михайло Горинь.
Як повідомляє прес-служба Республіканської християнської партії в неділю, організатор самвидаву, почесний голова Республіканської Християнської партії, громадський і політичний діяч М.Горинь помер на 83-му році життя близько 2.00.
За даними прес-служби, похорони, ймовірно, відбудуться у Львові 15 січня.
Горинь народився 17 червня 1930 року в с.Книсело (Львівської обл.). Його батько керував сільською "Просвітою" і районною організацією ОУН, за що і був репресований польською владою.
У грудні 1944 р. Михайло разом з матір'ю депортований радянською владою в Сибір, але по дорозі їм вдалося втекти. Після втечі родина легалізувалася в Ходорові (Львівська обл.), де Михайло пішов працювати на завод. Там у 1949 р. закінчив школу.
З 1949 по 1955 рр. навчався на відділенні логіки і філософії Львівського університету.
Активний шестидесятник, в 1962 р. налагодив контакти з Іваном Світличним, Іваном Дзюбою, Іваном Драчем та іншими. Організовував поширення політичної літератури і самвидаву, яке видавалось за кордоном.
У серпні в 1965 р. арештований за звинуваченням у проведенні антирадянській агітації і пропаганди, а в квітні 1966 р. засуджений до 6 років таборів суворого режиму. Покарання відбував у Мордовії.
3 грудня 1981 р. М.Горинь знову арештований, а 25 червня цього ж року засуджений за "антирадянську агітацію і пропаганду і відмову дати свідчення у справі Івана Кандиби" до 10 років позбавлення волі в таборах особливо суворого режиму і до 5 років заслання. Помилуваний 1987 р., реабілітований у 1990 р.
З 1989 р. працював в оргкомітеті Народного Руху України за розвиток в Києві. На установчому з'їзді НРУ, який відбувся 8-10 вересня, обраний головою секретаріату партії.
У 1990 р. обраний депутатом Верховної Ради УРСР, працював в Комісії з питань суверенітету, очолював комісію національних меншин.
Решта новин