Україна на межі розриву дипломатичних відносин з Росією. Відповідна пропозиція до другого читання може з'явитися в редакції президентського законопроекту 7163 "Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях".
Чи готовий Київ формально визнати фактичний розвал дипломатичних відносин з Москвою і що це змінить, розбирався "Апостроф".
За що депутати
Ініціатором розриву дипвідносин з РФ є нардеп від фракції "Блоку Петра Порошенко" у парламенті Іван Винник. За його словами, так як в президентському законопроекті Росія визнається агресором на Донбасі, то зберігати добросусідські відносини з нею – нонсенс.
"Сам факт визнання РФ агресором і окупантом по відношенню до України, відповідно до практики застосування міжнародного права, передбачає розрив будь-яких елементів і атрибутів добросусідських відносин – дипломатичних відносин. Коли одна країна називає іншу агресором і окупантом і продовжує спокійно розмовляти на дипломатичному фронті, такого не буває. Всі ми вихідці з СРСР. Це все одно, якби в червні 1941 року Сталін продовжував добросусідські відносини з Гітлером", - заявив нардеп.
За словами Винник, норма про розрив дипвідносин може з'явитися в законі не в якості правки, а в прикінцевих положеннях законопроекту 7163.
"Я буду пропонувати комітету звернути увагу Кабміну на практику і норми застосування міжнародного права, які виникають у зв'язку з визнанням однієї країни країною-агресором по відношенню до іншої", - додав депутат.
Правда, пізніше Винник в інтерв'ю одному з телеканалів розповів, що президент Петро Порошенко ідею розриву дипвідносин з РФ не підтримує. Разом з тим, питання залишається на порядку денному.
Ймовірність, що Кабмін прислухається до нардепів, висока, так як уряд вже взяло курс на розрив низки двосторонніх угод з Москвою. Наприклад, 8 листопада на засіданні Кабміну уряд денонсував угоду з РФ про взаємні поставки озброєння та військової техніки. Раніше, 18 жовтня, Кабмін розірвав ще одне міжурядову угоду з РФ у військовій сфері.
А що ж самі нардепи? Чи готові голосувати за пропозицію Винника?
"Це абсолютно логічне рішення: у нас війна, але чомусь до цих пір існують дипломатичні представництва, - сказав нардеп від Радикальної партії Дмитро Лінько. – Будь-які аргументи, що вони потрібні і нібито захищають наших громадян на території РФ – неправда. Ті посольства і консульства, які є в Україні, є центрами ворожої агентури. Звідти лунають накази агентам, роздаються гроші, контролюються проросійські ЗМІ. Ми бачили, як російський консул в Одесі втручався в судовий розгляд, коли випустили на свободу винних у розстрілі майданівців 2 травня. І з-за менших конфліктів між країнами розривалися дипломатичні відносини, а у нас йде війна і третій рік це питання не ставиться на голосування".
У "Батьківщині" також підтримують ініціативу колег з БПП.
"Тут повинна бути залізна логіка: якщо у нас "громадянська війна", як стверджують Путін і його пропаганда, то дипломатичні відносини — це нормально. Я вважаю, що це не громадянська війна, а агресія Російської Федерації, тому логічно розірвати відносини", - заявив парламентарій Сергій Соболєв.
А ось в "Самопомочи" пропонують дочекатися текстового оформлення ініціативи Винника.
"Фракції БПП і НФ висували в різний час дуже багато ініціатив з патріотичними назвами і абсолютно протилежним змістом. Все буде залежати від того, що дійсно буде написано, - пояснив "Апострофу" нардеп Семен Семенченко. – Але моя особиста позиція, що ще в 2014 році, коли з'явилися перші ознаки агресії, розрив дипломатичних відносин та закриття кордону повинні були стати обов'язковими умовами захисту від агресії".
Лідер фракції "фронтовиків" у ВР Максим Бурбак вважав за краще утриматися від коментарів, поки пропозиція Винника не знайде формальний вигляд.
Правда, за словами екс-міністра закордонних справ Володимира Огризка, розрив дипвідносин з РФ не зовсім в компетенції парламентаріїв.
"Це рішення приймається виконавчою вертикаллю влади. Або президент збере засідання РНБО, або нарада, або якийсь інший форум, або міністр закордонних справ внесе пропозицію, все залежить від конкретної ситуації. Але коли в парламенті періодично піднімається це питання, у мене таке відчуття, що це робиться для того, щоб заробити політичні бали, а не реально вплинути на ситуацію", - пояснив дипломат.
Без трагедій
На думку Винника, якщо Україна все ж таки розірве дипломатичні відносини з агресивним сусідом, то представляти її інтереси на території РФ можуть інші країни.
"В історії та практиці існують можливості залучення третіх сторін, як суб'єктів, які можуть реалізовувати окремі атрибути дипломатичних відносин між країнами, які безпосередньо не можуть цього робити", - каже нардеп.
У ЗМІ з'явилася інформація, що на роль третьої сторони можуть підійти Білорусь або нейтральна Швейцарія.
"Білорусь очевидно не може бути цим суб'єктом, так як ситуація з Павлом Грибом ставить під сумнів об'єктивність дій білоруської сторони, - додає Винник. – Що стосується Швейцарії... не знаю, чи готова до цього сама Швейцарія, але, на мій погляд, будь-яка країна ЄС або навіть США таку функцію могли б виконувати".
Від такої дипломатичної рокіровки Україна нібито може навіть виграти.
"У нас очевидна проблема: Росія нешанобливо ставиться до тих дипломатів, які в невеликій кількості досі працюють там. Росіяни не пускають ні українських консулів, ні лікарів до нашим затриманим, а це плювок убік України, тому, може бути, дипломати Швейцарії отримають більший рівень поваги з боку РФ", - резюмував Винник.
Однак дипломат Володимир Хандогій запевняє, що реальних бонусів від юридичної розриву відносин Україна не отримає.
"Це чисто політичне питання. Він не має ніякого практичного значення. Верховна Рада, звичайно, може прийняти таке політичне рішення, але з професійної точки зору тут немає актуальності, - сказав він. – Швидше треба говорити про розрив договору про дружбу і співробітництво з агресором (документ був ратифікований в 1998 році і діє досі, - ред.). Крім того, будь-який закон, прийнятий парламентом, буде мати політичне значення, адже питання встановлення і розриву дипвідносин – компетенція уряду. Відповідно, рішення запізніле і не може завдати серйозних дивідендів Україні".
Разом з тим, такий крок цілком здатний нашкодити нашій країні.
"Будуть звинувачення, що якщо ви прожили чотири роки війни в умовах наявності дипвідносин, то навіщо піднімати це питання зараз, тим більше, коли з'являються варіанти вирішення конфлікту на Донбасі, я маю на увазі миротворців. Відповідно такий крок може загальмувати і негативно позначитися на цьому процесі", - підкреслив Хандогій.
Ймовірно, буде завдано шкоди як Мінським процесу, так і "нормандскому" формату, де Україна і Росія знаходяться за одним столом переговорів.
"Великої трагедії не буде, - запевняє Володимир Огризко. – У практичній площині, щодо продовження переговорів, це нічого не змінює. Держави, які не мають між собою дипломатичних відносин, спокійно сидять за столом в ООН, беруть участь в якихось договорах. Яким був Мінський формат, таким він і залишиться. Мають країни між собою дипломатичні відносини чи ні, на результативність це не вплине".
Навіщо це потрібно
В такому випадку, якщо остаточне рішення за Кабміном і президентом, у практичній площині нічого не змінюється, а формати переговорів з РФ залишаються колишніми, навіщо взагалі було піднімати тему розриву дипвідносин? Крім того, ініціатива Винника далеко не нова. Наприклад, у березні минулого року нардепи вже реєстрували аналогічну постанову, і в лютому 2015 також збиралися офіційно посваритися з РФ.
На думку експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Ігоря Петренка, має місце політичний розрахунок – відволікання уваги від тих правок, які реально можуть опинитися в тексті законопроекту по Донбасу до другого читання. Згадаймо, як закон проходив перше читання і які запеклі баталії були за те, залишати в законі прив'язку до Мінськими угодами чи ні, а якщо залишати, то в якій формі – прямий відсилання до домовленостей або посиланням на відповідну резолюцію ООН. У підсумку після прийняття законопроекту в першому читанні деякі депутати говорили "Апострофу", що самі до кінця не зрозуміли, за що голосували.
"Питання розриву дипвідносин викликає активне обговорення, а в цей час у документ можна втиснути якісь норми щодо, наприклад, торгівлі, повноважень керівника об'єднаного оперативного штабу або відвернути увагу від точного визначення дати окупації. Ближче до безпосереднього розгляду законопроекту потрібно буде уважно проаналізувати правки. Але головне питання, яке буде підніматися, і що всі будуть обговорювати – розрив дипломатичних відносин", - сказав Петренко.
Решта новин