Серед загальної кількості опитаних за "НУ" готові віддати голоси 3,8% респондентів, серед тих, хто прийме участь у голосуванні – 4,5%. Ще трохи, і Віктор Андрійович Ющенко вкотре увірує в те, що він – месія.
Як то кажуть, "грешно смеяться над убогими", тим паче, що ВАЮ, будучи у Львові, вже почав просторікувати про свої 8-9%, які він сподівається отримати на виборах. Ба навіть малював плани стосовно того, з ким співпрацюватиме "Наша Україна" у майбутньому парламенті. (Виявилося, до речі, що зі "Свободою". Отак би й зустрілися (гіпотетично, звісно) в межах однієї коаліції Ющенко та Тягнибок. Дарма, що перший другого свого часу викидав з фракції за ксенофобські висловлювання).
Втім, ця стаття не про те, як діють на нестійку психіку райдужні політичні перспективи. А про ринок соціології в цілому. Що представляє собою Інститут соціологічних та маркетингових досліджень – не знає ніхто. Ні про що не говорить й ім’я керівника дослідницьких проектів цієї установи Віктора Лапшина. Втім, інші цифри від даного закладу не виглядають приголомшливими (22,3% – за Партію регіонів, 15,1% – за "Батьківщину", 14,5% – за УДАР, 10% – за КПУ), з загальної картини випадає тільки дітище третього президента України.
Зауважимо, що колеги Лапшина визначали рейтинг "Нашої України" в межах одного відсотка. І були в цьому одностайними. Звідки Лапшин взяв свої 4,5% – загадка. Та якщо "НУ" всього лише була дана надія на долання прохідного бар’єру, то партія Королевської "Україна – вперед!" його перестрибує. За політсилу Наталії Юріївни готові віддати свої голоси 5,8% респондентів з числа тих, хто точно піде на вибори та візьме участь у голосуванні. (Якщо, звісно, вірити Лапшину).
"В Україні відбувається соціологічна вакханалія. Такого немає в жодній країні світу. У нас це є, і з кожним разом все збільшується. На кожній виборчій кампанії фальшивих рейтингів та інституцій з'являється все більше, і ця проблема поглиблюється", – говорила днями Ірина Бекешкіна, один з найбільш впізнаваних соціологів України (Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва).
Бекешкіна згадала принагідно, як у 2006-му напередодні виборів щотижня з'являлося по 5-6 нових соціологічних інституцій." Тоді все поширювалося тільки в інтернеті, зараз ситуація змінилася, знову використовують фальшиві дослідження, але тих інститутів, які можна знайти в мережі",– сказала Бекешкіна. І підсумувала: "Україна все більше стає дикунською країною, яка не перестає дивувати наших колег-європейців".
На думку Бекешкіної, соціологічні інституції-одноденки з’являються спеціально "під вибори", раніше вони у подібній галузі не працювали (не збираються, вочевидь, працювати й надалі), тому репутацією своєю анітрохи не переймаються. "Це все дуже прикро і, на жаль, це впливає не лише на рівень довіри до соціології.
Якщо центральні канали абсолютно безсоромно будуть показувати результати неіснуючих соціологічних фірм і досліджень, то навіщо взагалі займатися соціологією? Навіщо взагалі згадувати про європейську інтеграцію? Бо скоро про нас будуть говорити: "Вони з України, де дуже багато диких мавп", – підвела риску Бекешкіна.
Стосовно мавп нічого не скажемо, а от те, що Україна – батьківщина диких соціологічних війн – факт беззаперечний. І якщо Бекешкіна згадує парламентські вибори 2006 року і їх новий тренд – розмноження псевдосоціологічних компаній, то ми можемо копнути трохи глибше і пригадати рік 2004-й, коли плани по проведенню спільного екзот-полу ознаменувалися вельми неприємним скандалом.
Тоді Фонд "Демократичні ініціативи" (репрезентований тою ж таки Бекешкіною, а також покійним нині Ільком Кучерівим) не знайшов, м’яко кажучи, спільної мови з Київським міжнародним інститутом соціології (представлений Володимиром Паніотто та іншими). Колеги звинувачували один одного в заангажованості прямо на прес-конференції в УНІАНі, а за дійством спостерігали десятки журналістів.
Кажуть, що час лікує будь-які рани, тож минуло вісім років, і "Демініціативи" вкупі з КМІСом знову працюють разом. Ще й оприлюднюють, можна сказати, сенсаційні дані, згідно яких об’єднана опозиція за три тижні до виборів (ба навіть менше!) скотилася з другого на третє місце, поступившись "сріблом" Віталію Кличку та його УДАРу.
Спочатку на другу (після Партії регіонів з 23,3%) позицію УДАР вивів КМІС. Лідер ОО Арсеній Яценюк так обурився, що заявив: "В Україні немає чесних соціологів". Натяк, погодьмося, більш ніж прозорий. Очільник КМІС Володимир Паніотто пояснив несподіваний стрибок рейтингу Кличка… його успішним боєм з німецьким боксером Мануелем Чарром. Пояснення, скажімо прямо, – так собі.
Адже перемоги Кличка-старшого і так були при ньому, коли той йшов на вибори. Звісно, те, що Віталій захистив свій титул, не може не тішити серця українців, проте цього замало, аби перейти з рейтингу у 10-11% відразу до 15%. Як слушно заявляла в інтерв’ю "Обозревателю" та ж таки Ірина Бекешкіна, щоб зібрати рейтинг у 5%, Олегу Тягнибоку з його "Свободою", приміром, знадобилося кілька років.
До речі, про пані Ірину. Ми почали з того, що на зростання популярності Кличка першим звернув увагу КМІС. Що ж стосується Фонду "Демократичні ініціативи", то у передостанній раз експерти цієї установи зафіксували підтримку УДАРу на рівні 11,5%. Між тим не далі, як у цей понеділок, КМІС та "Демініціативи" представили нове дослідження, згідно якого партія Кличка набирає вже 16%. Об’єднана ж опозиція всього лише 15,1%.
"Обозреватель" так здивувався, що навіть передзвонив Ірині Бекешкіній, щоб дізнатись, чи не "фейкова", то, бува, новина. Виявилося, що ні: УДАР Кличка нині дійсно набирає 16 % голосів. Таку інформацію представили сама Бекешкіна та представник КМІСу, професор Києво-Могилянської академії Валерій Хмелько.
Вони, до речі, дали шанс пройти до парламенту і тягнибоківській "Свободі", наділивши її рейтингом у 5,1%. А от стосовно "Нашої України", з якої ми починали, все далеко не так райдужно: їй КМІС і "Демініціативи" у парламентських перспективах відмовили. Проте іще не вечір, і не всі соціологічні "кокони" випустили на волю молодих, але ранніх дослідників?..
Наталія Лебідь
Всі новини