Проблема однак в тому, що у більшості українців він викликає не найкращі асоціації – пишуть журналісти Rzeczpospolitej.
Кажучи сьогодні «опозиція в Україні», маємо на увазі, за звичай, Блок Юлії Тимошенко з колишньою пані прем’єром на чолі. І відповідно Фронт Змін з Арсенієм Яценюком, колишнім спікером Верховної Ради і колишнім шефом МЗС, який разом з БЮТ створив коаліцію. Водночас є кілька менших угрупувань, котрі не обов’язково бачать себе в єдиному опозиційному блоці, під патронатом – з-за грат – залізної Юлії і на чолі з молодим, проєвропейським лідером Яценюком.
І саме на таке угрупування зробив нині ставку Віктор Ющенко.
Втрачений лідер
Ющенко – лідер помаранчової революції, людина, завдяки якій ця революція перемогла. Тимошенко також є лідером помаранчової революції. Хоча дороги цих політиків розійшлися дуже давно. Однак, варто зазначити, що разом вони мали величезні шанси на успіх у спільному урядуванні, але персональні амбіції і суперечки призвели до того, що їм ніколи не вдалося спільно і в унісон працювати. Значною мірою помаранчева команда програла через суперечки дуету Ющенко – Тимошенко. Табір помаранчевих розсипався, а голубі Віктора Януковича набирали сили.
Ющенко висловлював надію, що в 2010 році він переможе на виборах. Насправді такого шансу не мав. Після цієї дошкульної поразки герой помаранчевої революції, зник з політичної сцени. Співробітники штабу Ющенка, яких запитували, а що він робить, відповідали: « Відпочивав в Карпатах, подорожував, відвідував Сирію та Німеччину». Пояснювали чому не каже нічого критичного про нову владу в Києві: « бо не хоче здіймати хвилю критики на свою адресу».
Багато з тих, хто мав можливість пізнати Ющенка, заявляли, що протягом свого президентства він навіював собі впевненість в тому, що його президентство щось більше, аніж просто керування державою. Вірив, що є месією українців. Вихід з влади був нього більше, аіж просто поразка на виборах. Саме через це зумовлена повна відсутність активності і відхід від політики.
Блок малих
Нове угрупування колишнього президента об’єднує 30 організацій, серед яких ющенківська «Наша Україна», колись потужна і перспективна, а нині бліда тінь самої себе; Конгрес Українських Націоналістів, який – хоча й претендує на статус спадкоємців передвоєнного і пізнішого ОУН після проголошення незалежності України – ніколи не мав великої підтримки, а також Українська Народна Партія Юрія Костенка, будуть союзниками не зовсім потужними і маловпливовими.
На цьогорічних парламентських виборах 28 жовтня колишній керівник помаранчевої рефовлюції розраховує на підтримку щонайменше 5 відсотків необхідних для подолання виборчого порогу. «Кожен з нас розуміє, що втрачаємо партнерів як на Заході, так і на Сході. Заморозили усі проекти необхідні для стратегічної співпраці з Європою та США. Підписання договору про Асоціацію з ЄС відкладене на невизначений час. Не підписано угоди про створення зони вільної торгівлі з ЄС. Але ж на єесівські ринки потрапляє третина українського експорту. Саме там знаходиться найпотужніший потенціал нашого економічного розвитку», – вкотре переконував журналістів Ющенко.
А Юрій Костенко доводив, що новий блок гуртує «усі праві патріотичні сили» тим самим позбавивши інші опозиційні партії або статусу правої, або патріотичної. На його думку, це, очевидно, означає, що «головний майданчик» не боїться політичної боротьби з Януковичем і голубими, чи з іншими постпомаранчовими групами і, відповідно, з вкрай націоналістичною «Свободою», яка перетворюється на значну політичну силу на Заході.
Вже традиційно Ющенко заявив, що прагне залучити під свої знамена різноманітні народно – патріотичні об’єднання такі як «Просвіта» чи Спілка Офіцерів, хоча їхній вплив на українське суспільство можна назвати скромним.
Розщеплення опозиції?
Повернення у гру політика, на якого після правління проросійського Кучми ставила Європа, розцінюється по – різному. Оптимісти стверджують, що в Україні таких лідерів як Ющенко завжди мало, а запит на народно – патрілотичні ідеали й надалі існує – тому стверджують, що він має шанси. Песимісти переконані, що він розщепить єдність опозиції і вкраде у неї голоси, роблячи таким кроком добру послугу Віктору Януковичу.
Правий блок Ющенка має шанс ледь на 1% голосів на майбутніїх парламентських виборах. Чому? Бо усі поразки помаранчевої революції асоціюються особисто з ним. «Колишній електорат Ющенка переконаний, що це саме він зрадив ідеали революції і призвів до політичної дестабілізації в Україні», – сказав «Rz» український політолог Григорій Перепилиця. Він, зауважує, що гасло Ющенка «Бандитам тюрми» проголошене на помаранчевому Майдані, нині набрало іншого значення: Віктор Янукович , проти якого піднявся Майдан, керує владою, а опозиція сидить за гратами. «Ющенко призвів до того, що після його приходу до влади демократично обрана опозиція втратила більшість у парламенті. Ситуація повторюється. Ющенко - 2 призведе до розщеплення лав противників влади», – переконаний політолог.
Експерт Олексій Блюмінов підкреслює, що передвиборчий пиріг у західній Україні, за який має намір позмагатися Ющенко, вже поділений. Бореться за нього партія «Удар» боксера Віталія Кличка, націоналістична «Свобода» і навіть Партія регіонів Януковича.
Антипатія до Ющенка стала українським феноменом. З плином часу негативне ставлення до політиків згасає. У випадку з Ющенком навпаки – зростає, як і на заході України так і на сході.
Політолог Костянтин Бондаренко назвав об’єднання партій навколо героя помаранчевої революції, який колись мав підтримку більшості виборців держави, «змовою засуджених до страти». «Підтримка «Нашої України», якою керував Віктор Ющенко, чи Української Народної партії Юрія Костенка становитиме від сили 1%. Інші угрупування, які увійшли до блоку, мають ще нижчі рейтинги. Новий блок Ющенка стане спільною могилою його політичних амбіцій і політиків, які його підтримали», - стверджує Бондаренко. І підкреслює, що ставка на правий електорат є помилкою. «Ті, кому не подобається нинішня влада, будуть голосувати за партію «Свобода». А правоцентристів могла б підтримати сильна буржуазія, але такої в Україні немає», – резюмує політолог.
І знову невизначеність…
Так чи інакше, але українці опинилися перед складним вибором. Або поставлять на людей Януковича, Партію регіонів, що втрачає популярність, як і її лідер, або на опозицію – яка максимально роз’єднана. З одного боку – проєвропейський блок Тимошенко – Яценюка, але, насамперед, антиянуковичівський. З іншого – новий блок Ющенка може привабити тих, хто з ностальгією згадує часи помаранчевої революції. І, нарешті, кілька інших угрупувань, від вже згадуваної «Свободи» (одночасно як антиросійської, так і антипольської) до «Удару» Кличка.
Тільки варто зважати на те, що Янукович, як і раніше, має потужні засоби адміністративного впливу, так званий aдмінресурс, і опозиція, швидше за все, буде боротися сама з собою. Віце – спікер парламенту від блоку Юлії Тимошенко Микола Томенко вже заявив, що угрупування Ющенка … повністю родом з адміністрації Януковича. А відтак над Дніпром і Дністром неможливо щось змалювати в чорних чи білих барвах. Занадто багато є непевності.
За матеріалом «Rzeczpospolita» переклав Володимир Олійник
Решта новин