Герой Степан Бандера чи ні, чи має російська мова бути другою державною, чи визнавати воїнів УПА ветеранами Другої світової – останні десять років, щойно в українців з'являлося занадто багато незручних запитань до влади, вона негайно вкидала в суспільство подібні теми для дискусії.
І про незручні запитання до влади одразу ж забували, кидаючи всі сили та енергію на відстоювання своєї точки зору у битві за єдино вірну істину.
У 2018-му, при зростанні тарифів, загальному зниженні матеріального достатку, тотальному невдоволенні владою і стрімкому падінні рейтингів керівництва країни, суспільству знову нав'язують дискусію навколо тем, які не об'єднують, а роз'єднують націю.
Найважливіші теми сьогоднішнього порядку денного – хто рука Кремля, хто з патріотів найбільш патріотичний, чий патріархат правильніший, чи дозволяти голосувати жителям окупованих територій тощо. Тобто все, що максимально дробить суспільство на окремі ворогуючі групи.
І цим групам вже немає часу перейматися питаннями ефективності діючої влади. Їм не до співвідношення зарплати і квартплати, не до зростання цін на продукти – найголовніше з'ясувати, хто з них по-справжньому православний.
У цій ситуації, коли громадяни вирішують між собою, хто правий, і призначають один одного головною проблемою та джерелом усіх бід в країні, влада відчуває себе затишно і захищено.
«Цей сценарій влада використовувала завжди, – каже UA1 Олександр Кочетков, який більше 20 років займається політтехнологіями. – Тільки раніше це було спонтанно, а зараз це реальна політтехнологія, розроблена моїми колегами, які співпрацюють з Адміністрацією президента. Вона працює за принципом «чим більше буде роздроблене суспільство, тим легше залишитися при владі».
Директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник абсолютно впевнений, що Банкова свідомо йде на розкол суспільства. Але в цьому у неї є і свої ситуативні помічники.
«Це цілеспрямована політтехнологія, яка має два джерела, – ділиться він своїми спостереженнями. – Перше – влада, тому що це технологія створення конфліктів, а конфліктами в суспільстві завжди керує влада. У неї в руках силові структури, спецслужби, інформаційні можливості, тож початок конфлікту і те, як він закінчиться, визначає влада. Друге джерело – радикальні групи, які таким чином намагаються виділити своє електоральне ядро, максимально ізолюючи його від інших політиків, інших точок зору, щоб керувати ним у власних цілях».
Втім, не всі експерти бачать у розколі суспільства, який чітко намітився останнім часом, цілеспрямований злий умисел і замовлення Адміністрації президента.
«Це не штучна заготовка, – запевняє директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик. – Політики – це хвіст, яким махає суспільство, і вони просто йдуть за настроями. Так, є спроба зіграти на цих настроях, і тоді витягується якась тема, і вкидається, як було з томосом. Мені, як атеїсту, взагалі все одно, але мене втягують в цю дискусію. Політики намагаються це використати, щоб отримати політичні дивіденди».
Ворог номер один
Люди, які зараз керують країною, дуже добре усвідомлюють всю міць добре організованого громадянського суспільства з єдиними цілями і завданнями. Саме таке суспільство змело стару владу і привело їх до владних кабінетів.
У 2014-2015 роках інстинкт самозбереження не дозволяв новим керівникам країни повністю ігнорувати суспільні запити – при міністерствах почали з'являтися громадські ради для контролю над їх діяльністю, а незалежні експерти з українських аналітичних центрів активно розробляли стратегію проведення необхідних країні реформ.
Але щойно справа дійшла до їх впровадження, влада відчула дискомфорт від надмірної уваги і втручання у свої справи з боку громадянського суспільства. Фактично воно стало основним противником, ворогом номер один. Тоді й почався процес ізоляції.
«Приблизно з весни 2016 року, коли почалося впровадження реформ, громадянське суспільство стало каменем спотикання для влади, – вважає екс-виконавчий директор Фонду «Відродження» Євген Бистрицький. – Влада поступово почала відмовлятися від активної співпраці з громадянським суспільством і усамітнюватися».
Результатом цього процесу, на думку Бистрицького, стало, зокрема, введення е-декларування для громадських активістів на знак помсти за необхідність розкривати свої активи всім, хто перебуває у владі. А кульмінацією стали численні напади і вбивства активістів.
Відгородження влади з одночасним «закручуванням гайок» зрештою призвело до катастрофічного падіння рівня довіри до керівництва країни. Зараз це один з небагатьох факторів, який об'єднує більшість українців незалежно від поглядів і політичних симпатій. А єднання суспільства, та ще й навколо такого неприємного для себе моменту, влада боїться найбільше.
Відповідно, Адміністрація президента, як ніхто інший зацікавлена у дробленні занадто активної частини населення, здатної ставити неприємні запитання. Тому поляризація і радикалізація суспільства цілком в інтересах людей на Банковій.
«Найстрашніше, що ця технологія не тільки дозволяє затушувати якісь гострі моменти, відволікаючи розмовами про мову, патріархат чи історію. Зараз все заточується на те, аби це протистояння збереглося і після виборів, – стверджує Кочетков. – Це відкриває можливість стороні, яка програла, влаштувати громадянське протистояння, щоб не визнати підсумки виборів і свою поразку. Це дуже небезпечна технологія».
Не стати жертвою
Принцип «розділяй і володарюй» за нинішніх реалій діє безвідмовно, вважає Бортник.
«Це ефективна технологія, бо якщо на початку двохтисячних років у країні було кілька соціальних груп, на які орієнтувалися політтехнологи, то тепер ми розглядаємо 10-12, і з кожною окремо працюємо», – визнає він.
Як приклад, Бортник наводить кілька актуальних тем, об які ламають списи українці. У питанні мовної політики є ті, хто виступає за російську, як другу державну, ті, хто виключно за українську, і ті, хто відстоює регіональні мови, – це вже щонайменше три групи.
Тема Донбасу ділить українців на прихильників війни до переможного кінця, прихильників виконання Мінських домовленостей і тих, хто виступає за заморозку конфлікту.
«Якщо ми візьмемо будь-яке таке питання – церкву, історію, – усюди будуть підгрупи. І всі вони є продуктом роботи політтехнологій», – запевняє Бортник.
Попри це, експерти вважають, що сьогодні все ж існують дієві механізми протистояти нав'язуваному порядку денному і не бути жертвою маніпулятивних політтехнологій.
«Не можна замовчувати проблемні питання, – вважає Кулик. – У чому була помилка Кучми? Він намагався замовчати найбільш непроговорені проблеми. Намагався їх прибрати зі ЗМІ, з академічної дискусії аж до того, що забороняли захищати дисертації на ці теми. І від такого відходу від предметної дискусії ми отримали в епоху Ющенка чіткий вододіл, а за Януковича ще один. Відбувався поділ суспільства, і тоді ж приходили політики, які отримували від цього вигоду».
Натомість Бортник пропонує не слідувати нав'язуваному владою порядку денному, а гнути свою лінію.
«Україна, як дзеркало, розколота тільки в одній площині – гуманітарній, – пояснює експерт. – Якщо ми візьмемо соціально-економічну площину, то в ній є тільки дві групи. Одна – це 80-90% людей, які хотіли б жити набагато краще, та інша, яка вже живе добре і нічого не хоче змінювати. Тому найпростіший спосіб – це вихід з віртуальної гуманітарної площини в реальну соціально-економічну, де суспільство практично не розколоте. Розколу з економічних питань в країні немає».
А Кочетков одним з головних механізмів протидії політтехнології поділу суспільства вважає обізнаність.
«Суспільство має бути чітко поінформоване про цю ситуацію, а кандидат, який перемагає, повинен перемогти з помітним відривом. Тоді інша сторона просто не буде зв'язуватися і ризикувати», – припускає він.
Кулик з цього приводу налаштований більш скептично. На його думку, будь-яка влада завжди буде використовувати протиріччя в суспільстві та теми, за якими не досягнуто загальної згоди.
«Мова, релігія, історія, оцінка якихось подій і персон – завжди будуть використовуватися ці теми, поки не вироблено якогось консенсусу. Але до цього не готові, насамперед, в інтелектуальному середовищі, а потім вже політики».
Решта новин