Політика - В Україні

"Канадський забудовник російського походження Олександр Шнайдер, побудував 65-поверховий Trump International Hotel and Tower, вклав гроші в цей проект після того, як отримав сотні мільйонів доларів від окремої продажу активів, у якій брав участь російський ВЭБ (повна назва "Зовнішекономбанк"), стверджує The Wall Street Journal.

"За даними S&P Global Market Intelligence, в 2010 році Шнайдер продав приблизно за 850 млн доларів частку своєї компанії в українському сталеливарному комбінаті", - пишуть журналісти Роб Баррі, Крістофер С. Стюарт і Бретт Форрест.

"За словами двох осіб, обізнаних про угоду, покупцем, який не називався публічно, була організація, яка діяла в інтересах російського уряду. Ці люди кажуть, що ВЕБ ініціював купівлю і надав гроші", - пише видання.

"Американські слідчі вивчають всі зв'язки між російськими фінансовими інститутами, Трампом і будь-якими людьми з його оточення, каже якийсь чоловік, обізнаний про розслідування. В рамках цього розслідування вони вивчають взаємодію між Трампом, його наближеними і Вебом, що знаходяться в даний момент під санкціями США, сказав інший інформоване джерело", - пише газета.

"У квітні юрист Шнайдера Саймон Цукер сказав, що близько 15 млн доларів від продажу активу [тобто частки в стателитейном комбінаті] було вкладено в проект Трампа в Торонто. Днем пізніше він написав в електронному листі: "Я не можу підтвердити, що будь-які кошти" від угоди "пішли на проект в Торонто", - йдеться в статті.

Зі свого боку, представник Trump Organization сказав, що Трамп не брав участь в якихось фінансових оборудках з Вебом і що компанія Трампа "просто дала дозвіл на використання свого бренду і управляє готелем і квартирами", - повідомляють журналісти. ЗЕБ не відгукнувся на прохання про коментарі.

Фірма Midland Resources Holding Ltd., якою володіли Шнайдер і якийсь неназваний партнер, "після розпаду СРСР придбала частку в українському сталеливарному комбінаті "Запоріжсталь" приблизно за 70 млн доларів. Операція з її продажу в 2010 році була непрозорою. Згідно з матеріалами судової справи і за словами юриста Шнайдера, Midland передала права власності на свою частку в сталеливарному комбінаті неназваному покупцеві через п'ять офшорних компаній", - йдеться в статті.

"За словами одного інвестбанкіра, який був у курсі подій, якийсь колишній український чиновник подав нікому топ-менеджеру Зеба ідею угоди. Хоча назва покупця не оголошували, якийсь трейдер, що працює зі сталлю і обізнане про угоду, сказав, що сам ВЕБ зрештою отримав контроль над часткою Midland в сталеливарному комбінаті. На той момент російські організації вважали, що придбання контролю над великими промисловими активами на Україні стратегічно-цінно для російських політичних інтересів в майбутньому, сказав інший інвестбанкір, обізнане про угоду", - пише видання.

Зі свого боку, Цукер заявив, що Midland Resources "ніколи не мала ніяких відносин з Вебом" і "не диктує, де її покупцям позичати гроші". "Він відмовився назвати покупця, пославшись на міркування конфіденційності, і лише сказав, що це була "українська промислова група", - пише газета.