Верховна Рада не перейменувала населені пункти і райони у строк, встановлений законом "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) режимів і заборону пропаганди їх символіки".
Про це свідчать норми відповідного закону.
Згідно з пунктом 8 прикінцевих та перехідних положень закону, парламент в період з 22 листопада до 21 лютого повинен прийняти рішення про перейменування населених пунктів і районів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, з урахуванням пропозицій, поданих місцевими органами самоврядування та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.
4 лютого Верховна Рада перейменувала перші 175 населених пунктів в рамках декомунізації.
Всього під дію закону підпадає понад 940 населених пунктів.
Після першого перейменування дане питання з'явився в наступний раз в порядку денному парламенту 18 лютого, однак депутати не змогли розглянути його.
Відповідно до календарного плану сесії, засідання парламенту у п'ятницю, 19 лютого, було останньою можливістю для депутатів перейменувати населені пункти в рамках декомунізації у встановлених законом термін. Однак парламент навіть не приступив до розгляду цього питання.
Таким чином, Врховная Рада не виконала норму закону і не перейменувала населені пункти у встановлений законом строк.
Глава Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович підтвердив, що парламент не перейменував в строк всі підпадають під дію вищевказаного закону населені пункти, однак запевнив, що депутати зможуть розглянути це питання на найближчому пленарному засіданні, 15 березня.
Верховна Рада пішла на тритижневу перерву, не вирішивши проблему з невідповідністю повноважень створюваного Державного бюро розслідувань та Генеральної прокуратури. Відповідно з 1 березня слідчі ГПУ не матимуть повноважень вести слідство по справах Майдану.
Решта новин