Як повідомляла "Країна", у Києві великий мітинг заплановано біля Верховної Ради. Серед організаторів – різні за поглядами політичні сили та громадські об'єднання.
Агітують за участь в акції відомі медійні фігури на кшталт екс-керівника Одеської області, лідера партії "Рух нових сил" (РНС) Михайла Саакашвілі, депутатів з парламентської об'єднання єврооптимістів Мустафи Найєма та Сергія Лещенка.
Їх спільними зусиллями ажіотаж навколо планованого заходу стає все сильніше.
Чого варто чекати 17 жовтня, з'ясовувала "Країна".
Міхо хоче більше
Політреформу, яку винесли в гасла, складають три вимоги до влади.
Це створення антикорупційних судів, скасування депутатської недоторканності, ухвалення нового виборчого закону (скасування мажоритарної системи, перехід до відкритих списків).
Однак Михайло Саакашвілі, який є, мабуть, головною дійовою особою майбутньої акції, підвищує ставки.
У блозі на "Українській правді", опублікованому 11 жовтня, він виставив особисто Порошенко нові умови – типу настанови від виборців, зібрані під час поїздок по країні. Перше (і, як стверджує Міхо, найголовніше) – почати безкомпромісну боротьбу з корупцією, почавши зі свого оточення.
Відкрита продаж Петром Порошенком власних активів – друге.
"Ви повинні вибрати – або бізнес, або управління країною", - звернувся до президента Саакашвілі.
Третє нова вимога Міхо до президента – це не тільки новий закон про вибори в парламент, але й оновлення Центральної виборчої комісії.
Як писала "Країна", у 13 з 15 членів Центрвиборчкому закінчився термін повноважень, який становить сім років - у тому числі у голови комісії Михайла Охендовського. Перед проведенням президентських виборів у 2014 році парламент вніс зміни в законодавство, які дозволили цим членам ЦВК працювати до тих пір, поки парламент їх не звільнить.
"Якщо Верховна Рада відмовиться виконувати ці вимоги народу, скористайтесь своїм конституційним правом – розпустіть її геть!" - вимагає Міхо.
Четверте умова – це зниження тарифів на енергію, у тому числі, шляхом скасування скандальної схеми "Роттердам+".
"У випадку якщо ви проігнорує ці повністю справедливі вимоги народу, громадяни матимуть право вимагати від вас піти", - грізно закінчив своє послання Саакашвілі.
Новий наступ Міхо на президента означає, що протиріччя між ними посилюються, вважає політолог Руслан Бортник.
"Швидше за все, негласні політичні торги між Михайлом і Адміністрацією президента зайшли в глухий кут, і тепер вони грають на підвищення ставок. Плюс Саакашвілі намагається розширити свою політичну базу, залучаючи опозиційно налаштований електорат безпрограшними темами тарифів, продажу президентом його бізнесу, боротьби з новими "любими друзями", - уточнює експерт.
Мінус "Батьківщина"
З партіями і громадськими організаціями, які хочуть взяти участь в акції, вже більш-менш зрозуміло. З політичних сил це – РНС, "Самодопомога", "Демальянс", "Громадянська позиція", "Свобода", "Альтернатива". Громадські руху представлять "Хвиля", "Рух Валентина Наливайченка "Справедливість" і Автомайдан, неурядові організації, найчастіше існуючі на західні гранти - Центр протидії корупції, представництво Transparency International в Україні, "Чесно", "Реанімаційний пакет реформ".
А от партія "Батьківщина", схоже, проігнорує акцію. Хоча її лідер Юлія Тимошенко з близькими депутатами була у числі зустрічаючих Михайла Саакашвілі на західному кордоні. І пізніше з'являлася інформація, що вони тримають тісний зв'язок.
Однак, як сказало джерело в апараті "Батьківщини", лідер партії Юлія Тимошенко на зустрічах з фракцією і керівництвом партії чітко заявила, що політсила залишається в стороні від мітингів 17 жовтня. У заяві партії, оприлюдненій 10 жовтня, жодного слова - про участь, а йдеться про підтримку вимог ініціаторів акції, причому з примітними поправками: наприклад, пропонується позбавити недоторканності не лише парламентарів, але й президента та суддів.
"Ми "заточені" під майбутні вибори в об'єднаних територіальних громадах. Юля чітко сказала, що в цих мітингах не беремо участь, і з нею ніхто не сперечається", - сказало джерело, допускаючи, що на позицію керівництва "Батьківщини" вплинуло участь в акції радикальних сил та можливі ексцеси начебто захоплення будівлі Верховної Ради, уряду та Адміністрації президента. Чутки про такі плани в останній тиждень активно курсують.
Зазначимо: організатори, в свою чергу, підкреслюють, що захід 17 жовтня буде носити мирний характер.
Скільки прийде людей
У неофіційних бесідах керівники деяких партій, які організували мітинг біля Ради, нарікають, що неучасть "Батьківщини", яка вважається однією з найчисельніших партій країни – досить серйозний удар по масовості.
Скільки ж усього людей планується зібрати – питання цікаве.
"Я не можу сказати навіть приблизно, скільки збереться в підсумку. Адже людей скликають різні спільноти, і немає єдиного центру координації, - каже єврооптиміст народний депутат Мустафа Найєм ("Блок Петра Порошенко", БПП). - Наприклад, група "Ініціатива реальних дій", в яку я входжу, півтора місяці тому подала заявку в органи влади на проведення мітингу чисельністю п'ять тисяч осіб. На цю цифру ми й орієнтуємося. Яку чисельність вказали в заявках інші організатори – запитайте у них".
Депутат також стверджує, що під час поїздок по країні зустрічав багато бажаючих приєднатися до київської акції, але привезти всіх немає можливості. "Будуть свої мітинги мінімум в 10 -13 регіонах. Для нас добре, навіть якщо зберуться у населеному пункті 10-15 чоловік, а в обласних центрах мінімум 200-300 чоловік", - говорить Найєм.
У свою чергу, керівник однієї з партій числі майбутніх учасників акції прогнозує, що в Києві п'ять-сім тисяч чоловік "точно з'їдуться".
Цифру сім тисяч мітингувальників спрогнозував "Країні" і співрозмовник видання в Адміністрації президента.
"Міхо хоче, щоб було тисяч 20. Але поки стільки немає", - говорить джерело.
Блокада або Майдан
З того, що говорять про майбутню акції її організатори офіційно і неофіційно, вимальовується приблизно такий можливий хід подій.
Спочатку мітингувальники озвучать свої вимоги, а потім, якщо їх не почує влада" (хоча, не зовсім зрозуміло, як саме влада повинна показати, що їх "почула") перейдуть до іншого виду протестів, в тому числі за типом Майдану.
Співрозмовник в АП запевняє, посилаючись на джерела серед протестувальників, що у тих плани серйозні - аж встановлення наметів на Майдані незалежності, блокування урядового кварталу (силами "Автомайдану") і прориву з допомогою радикалів в Раду і навіть, можливо, захоплення Адміністрації президента на Банковій.
"У парламенті вони зажадають дострокових виборів", - стверджує він. До речі, цей день в Раді-не пленарний. Проте планується погоджувальна рада голів фракцій і парламентських комітетів.
При цьому джерело в АП впевнений, що "силові" плани приречені на провал: органи правопорядку будуть насторожі.
Також на Банковій кажуть, що активну участь в організації та фінансуванні цих акцій приймає олігарх Ігор Коломойський.
Протилежна сторона, однак, запевняє: блокади і штурми не планують, у олігархів грошей не беруть. А ось про наметах на Майдані мова серед організаторів таки заходила.
"Про наметовому містечку я чув від представників деяких сил, але цей варіант розглядається тільки в разі невиконання наших вимог. Я не приймаю в цьому участь", - каже народний депутат Найєм, відмовившись назвати прихильників розгортання наметового містечка.
Керівник однієї з політсил, які організовують акцію, стверджує, що "майданний" сценарій розглядається як один із запасних планів дійсно на випадок, якщо від умов мітингувальників відмахнуться.
"Все залежить від кількості, що ми наведемо. Але 17-го зупинятися точно ніхто не буде. По мірі розвитку можуть виникнути й інші гасла аж до розпуску Ради та імпічменту президента, тим більше, що під це об'єктивно простіше зібрати людей, ніж під створення антикорупційних судів або ж зміна виборчого законодавства", - говорить він.
НАБУ в допомогу
Що може зіграти на користь організаторів акції в плані мобілізації людей?
Один з потенційних промоутерів - Національне антикорупційне бюро (НАБУ), чиїми лобістами є багато політсили з числа організаторів акції.
У середу, 11 жовтня, НАБУ і Спеціальна антикорупційна прокуратура оголосили про розкриття корупційної схеми в Міністерстві оборони, з допомогою якої нібито вдалося викрасти 149 млн грн під приводом закупівлі палива для потреб міністерства. Детективи НАБУ затримали за підозрою в розтраті заступника міністра оборони і директора департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони.
А це міністерство відноситься до президентської сфері відповідальності. За даними ще одного прихильника акції, народного депутата Сергія Лещенка (БПП), в справі замішана компанія "Трейд Коммодити", ниточки від якого тягнуться до близького оточення Порошенко.
"Це удар під дих корупційну гідру Кононенко-Порошенко", - заявив Лещенко.
Навряд чи оратори на майбутньому мітингу забудуть про це нагадати.
Та й громадське обурення тим, що на армії крадуть мільйони, в той час як населення закликають скидатися на потреби АТО і зобов'язали платити з зарплати військовий збір, може бути велике, незважаючи на спроби влади медійно пригасити скандал.
За даними "Країни" активно ведуть роботу серед ветеранів АТО і напіввійськових патріотичних організацій Семен Семенченко та Валентин Наливайченко, збираючи їх на акцію. І корупційний скандал в Міноборони може надати їхнім аргументам додаткову вагу.
Займеться Банкова айкідо
Правда, поки невідомо, як відреагує на ці акції владу.
Остання легко може зайнятися "політичним айкідо", зробивши вигляд, що підтримує протестувальників.
Тим більше, що всі три їх вимоги як ніби спеціально виписані так, щоб Петру Порошенку було максимально комфортно сказати, що він готовий підписатися під кожним з них.
Дійсно, сам президент неодноразово вимагав зняти депутатську недоторканність. Що стосується створення антикорупційних судів і виборів за відкритими списками, то Порошенко ніколи публічно однозначно проти не виступав, а просто тихо саботував процес.
Президент може взагалі заявити, що хоч завтра готовий внести відповідні законопроекти - ну а там вже як депутати вирішать. М'яч, мовляв, буде на їхньому полі. А у депутатів своя процедура розгляду. Причому, не дуже швидка.
"Головні вимоги, які висувають організатори 17 жовтня, не є однозначно неприйнятними для влади. Зняття недоторканності з депутатів співзвучно з побажанням президента. За антикорруцпионному суду та виборами за відкритими списками Порошенко може сказати - так будь ласка! Безумовно, влада хоча б частково погодиться на поступки в цих питаннях, що зіб'є напруження", - каже Бортник.
"Думаю, спочатку буде вичікувальна тактика. Вони подивляться, скільки буде людей на мітингах і як відреагує суспільство. А тому вже будуть танцювати. Можливо, надзусилля на нейтралізацію цих протестів взагалі не знадобляться", - каже політолог Анатолій Октисюк.
З іншого боку, як сказали "Країні" в найбільш радикально-антипрезидентської частини організаторів акцій, головне завдання - створити умови для відходу президента Порошенко: "Які конкретно вимоги висуваються - не суть важливо. Важливо запустити процес і зробити його невпинним - поставити наметове містечко, зайти в урядовий квартал і показати, що влада нічого не може протиставити народу".
Чи вийде втілити цей задум - побачимо у вівторок, 17 жовтня.
Решта новин