Скорочення кількості депутатів Верховної Ради до 300 осіб - одна з головних ідей-фікс Володимира Зеленського: він обіцяв "обрізати" головний законодавчий орган країни ще під час виборчої кампанії. Президент вніс цю пропозицію в серпні 2019-го - в перший день роботи нового парламенту.
Питання про скорочення числа нардепів включали і в сумно відоме президентське опитування на місцевих виборах, а кілька днів тому профільний комітет рекомендував парламенту ухвалити президентський законопроект в другому читанні. Чи високі шанси на його ухвалення і що зміниться в житті країни в разі, якщо Верховна Рада все-таки підтримає дану ініціативу президента - в матеріалі "Апострофа".
"Депутати не будуть стріляти собі в ногу"
Для ухвалення цього законопроекту в другому читанні будуть потрібні зміни двох статей Конституції, тому за нього повинні проголосувати не менше 300 народних депутатів. А з цим можуть виникнути проблеми. Голосування в першому читанні проходило в лютому 2020-го і тоді провести його вдалося з великим скрипом: за нього проголосували лише 236 депутатів при необхідному мінімумі в 226, при чому розбрід спостерігався і в рядах президентської фракції, а голоси, яких бракує додала фракція "Опозиційна платформа - За життя".
Є велика ймовірність того, що в другому читанні законопроект провалиться. На те є дві причини. Перша - далеко не всім депутатам до душі скорочення парламенту, оскільки потрапити до наступного скликання буде ще важче. Друга - закріплення пропорційної виборчої системи передбачувано не подобається мажоритарникам. Зрозуміло, що згідно з новим Виборчим кодексом, на наступних виборах нардепів все одно повинні вибирати за відкритими партійними списками, але поки ще є шанс внести закони, які б врятували мажоритарку. Після внесення змін до Конституції зробити це буде практично неможливо.
Питання в тому, звідки брати голоси. У поточному скликанні у "Слуги народу" є 254 народних депутата, але розраховувати на одноголосну підтримку не варто.
"На мій погляд, законопроект не набере голосів. Це друге читання і депутати надто добре орієнтуються в способах заробітку в парламенті, тому не будуть стріляти собі в ногу і ризикувати теплим місцем", - зазначив в коментарі "Апострофу" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Максим Степаненко.
"Депутати "Слуги народу" теж розуміють природу цього починання. Багато з них розраховують продовжити свою депутатську кар'єру в наступних скликаннях і зменшувати свої шанси ніхто не прагне. Вважаю, що рішення не буде. Знову ж ми пам'ятаємо, що в 2000-му році в першому читанні за таке рішення проголосували, а в другому вже ні", - сказав нашому виданню політолог, директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Миселюк.
Проблема не в кількості нардепів, а в якості роботи
У самому скороченні числа нардепів немає нічого поганого, проте важливо розуміти логіку рішення. Спочатку кількість народних депутатів розраховувалася ще за радянським нормативом - один депутат на 100 тисяч населення. За роки Незалежності населення України дійсно скоротилося, але ось на скільки? Без нового перепису населення, на який у високих кабінетах ніяк не можуть знайти гроші, відповісти на це питання можна лише приблизно.
За даними електронної перепису, яку проводив в 2019-му році тоді ще міністр Дмитро Дубілет, в країні залишилося 37 млн чоловік. В такому випадку депутатів має бути більше або ж ми повинні відмовлятися від радянського нормативу і придумувати новий, але про це поки не говорять. Тому логіка рішення явно кульгає.
Як пояснив "Апострофу" політичний експерт Максим Степаненко, швидше за все, час для підняття цього питання було обрано невипадково.
"Якщо обговорювати доцільність скорочення до 300-х, то з одного боку воно має підстави. Оскільки число нардепів зазвичай відповідає кількості населення. В Україні людей зараз явно менше, ніж на 450 депутатів. До речі, аналогічна кількість депутатів є в російській нижній палаті, де населення набагато більше", - сказав він.
З іншого боку, якщо порівнювати з Польщею, де живе приблизно така кількість людей як і в Україні, в Сеймі засідають 460 депутатів.
Виникають й інші питання: чи буде парламент з 300 депутатів працювати ефективніше, ніж з 450? І як скоро нардепи, які потпаплять туди, захочуть вибити собі підвищення заробітної плати і різні приємні бонуси, мотивуючи це збільшенням навантаження? Та й потрібно розуміти, що "ціни" за потрапляння в заповітний список з 300 народних обранців теж виростуть - а це пряма мотивація для того, щоб якомога швидше "відбити" витрати. А зробити це буде не так вже й складно, адже умовний пиріг залишиться тим самим, але ротів на нього буде набагато менше.
"У квітні 2000 року в Україні проходив референдум, який ініціював Кучма. Там були два питання, необхідних йому, а ще два, які б населення гарантовано підтримало: скасування депутатської недоторканності та скорочення числа нардепів до 300 осіб. Ці теми з тих пір незмінно користуються великою підтримкою населення. Досі 9 з 10 українців підтримує скорочення числа депутатів. Нібито їх невиправдано багато, тому їх можна скоротити без особливих втрат. При цьому ніякої предметної дискусії на предмет оцінки ефективності їх роботи немає", - вважає політолог Андрій Миселюк.
Навіщо це Зеленському?
Дуже схоже на те, що президент і його Офіс не надто розраховують на скорочення кількості нардепів. Більш того, провал голосування може зіграти Зеленському на руку - зрозуміло, в тому випадку, якщо його політична сила дасть максимально можливу кількість голосів "за". У такому випадку в голови держави буде вагомий привід атакувати опозицію за небажання дослухатися до думки народу, висловленої в усе тому ж опитуванні Зеленського минулої осені.
У разі ж якщо голосування закінчиться позитивно, то основним вигодонабувачем все одно буде президент - як головний ініціатор і борець з елітами. Чи розумний це хід з точки зору політтехнології? Скоріше за все - так. Але біда в тому, що аж надто це схоже на прийоми попередників Зеленського, від яких він обіцяв вигідно відрізнятися, а замість цього стає все більше на них схожим.
"Зверніть увагу, що ця тема виникла в період, коли відбувалося активне протистояння навколо тарифів. Тому я вважаю, що зараз цією ініціативою хочуть підтримати позитивний образ влади і нашого президента. Так що говорити про реальність і доцільність ініціативи зараз не варто. Не думаю, що вона буде розглядатися однією з перших на майбутньому пленарному тижні", - зазначив експерт Степаненко.
"Після ухвалення тарифів при владі виникла криза довіри - це був сильний удар і по іміджу президента, і по його оточенню. Тому необхідно терміново педалювати теми, які населення підтримає. Це одна з таких тем. Зараз це нагадує спробу за рахунок голих популістських гасел "зрубати" дивіденди", - вважає політолог Миселюк.
До виходу Ради з канікул залишаються лічені дні. І перший пленарний тиждень обіцяє стати вельми цікавим - очікується розгляд кадрових питань, в тому числі, і голосування за призначення Юрія Вітренка повноцінним міністром енергетики. Так що навіть якщо депутати не стануть виносити на голосування законопроект проти самих себе - нудьгувати нам не доведеться.
Решта новин