Політика - В Україні

Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) прийняв позов кандидата в Президенти Юлії Тимошенко про оскарження офіційних результатів виборів.

Для забезпечення процесу суд призупинив дію протоколу Центральної виборчої комісії про встановлення офіційних результатів виборів. І хоча це було процедурним моментом, все ж до початку розгляду в команді панував певний оптимізм, пов’язаний з можливістю публічно надати доведені факти фальсифікацій, які за масштабами перевищували всі попередні "акробатичні" номера опонентів на минулих президентських виборах в 2004 році.

Але суд відмовляється задовольнити найважливіші клопотання сторони позивача... І для суспільства висловлювання "системні масштабні фальсифікації" залишилося загальною фразою з навчальних посібників, яку за інших обставин можна було б назвати політичною декларацією і навіть погодитися в цьому з багатьма експертами, якби не реальні його зміст, факти і люди.

Ми вирішили, що відкриття деяких матеріалів одного із 9 томів доказів, які були передані до Вищого адмінсуду, але так і не стали предметом публічного розголосу, дозволить кожному з відвідувачів Офіційного сайту Юлії Тимошенко переконатися в тому, як нахабно опоненти з Партії регіонів "забезпечували" своєму лідерові перемогу, яку визнати неможливо.

Ми публікуємо матеріали про факти фальсифікації лише по одному місту – Дніпропетровську, які дозволять за умови бажання і без особливої фантазії уявити загальну картину по всій країні.

Головним засобом підтасування результатів став Державний реєстр виборців України. Як відомо, за його ведення відповідають місцеві органи влади, тобто державні адміністрації, керівники яких підпорядковані Президенту, на той момент Віктору Ющенкові (а він, як відомо, одночасно й висувався в кандидати, і розвернув вже під час другого туру голосування свій адміністративний ресурс на підтримку Віктора Януковича). Не зважаючи на те, що представники Юлії Тимошенко надали дільничним та окружним виборчим комісіям необхідні зміни, в день голосування списки громадян залишилися у первинному варіанті – звідси "двійники" та додаткові списки для голосування, які були дзеркальною копією основних списків. Саме на цьому були засновані всі інші механізми фальсифікацій, у тому числі так звані "каруселі".

У Дніпропетровську транспортні засоби курсували за маршрутами, які були опубліковані 3 лютого 2010 року у випуску газети "ЛИЦА" № 9 (615) у матеріалі "Графік підвезення виборців районів м. Дніпропетровська до виборчих дільниць 07 лютого 2010 р." У графіку вказано номери та адреси розміщення виборчих дільниць, маршрути прямування до виборчих дільниць із зазначенням проміжних зупинок, час роботи маршруту та інтервал руху транспортних засобів







Загалом в місті було організовано понад 100 таких маршрутів, а щоб вони не залишилися без "клієнтів", в усіх міських районах розвішувалися оголошення про те, що послуги перевезення надаватимуться безкоштовно.



У транспортних засобах виборців протиправно агітували голосувати за кандидата Віктора Януковича, здійснювали тиск, надавали кошти за голосування, тобто здійснювали підкуп виборців, що підтверджено актами та скаргами про порушення виборчого законодавства. Під час посадки у автобуси людям оголошували: "Автобус підвозить виборців Януковича В.Ф.", "Вхід лише для прибічників Віктора Федоровича" тощо.



До речі, серед документів також є один із договорів про надання безоплатних послуг з перевезення пасажирів за заявкою. При чому замовником виступає не окружна чи дільнична виборча комісія, як це передбачено законом, а "Дніпровська райорганізація ветеранів України".





При цьому транспортні підприємства, які укладали відповідні договори, не інформували, як це передбачено ліцензійними умовами на здійснення регулярних та нерегулярних пасажирських перевезень, відповідні органи Міністерства транспорту та Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про зміну маршрутів рейсів.



Таким чином, прихильники іншого кандидата були поставлені у завідомо нерівні умови, що розцінюється як порушення принципу загального виборчого права у спосіб створення прямих та безпосередніх привілеїв частині виборців за ознаками їхніх політичних переконань.

Представники та спостерігачі від Юлії Тимошенко фіксували такі порушення та на підставі цього формували скарги до відповідних дільничних та окружних виборчих комісій. Однак, у розгляді цих скарг або відмовляли, або просто не приймали їх.







До речі, під час однієї із чисельних спроб передати до окружної виборчої комісії скарги довірену особу Юлії Тимошенко у територіальному виборчому окрузі № 24 Сергія Солоху та ще двох представників заарештувала міліція нібито "за порушення громадського порядку".



Це лише невелика частина задокументованих фальсифікацій. Всі вони передані до Вищого адміністративного суду України, який, однак, відмовився встановлювати істину. А істина потрібна була не лише прихильникам Юлії Тимошенко, але і прихильникам "новообраного" Президента для бездоганного підтвердження його легітимності.

Становлення чесних виборів проходило в нашій державі надзвичайно складно. Але якщо не аналізувати чесність проведених виборів, не аналізувати всі докази і всі складові, які можуть довести чесність або нечесність виборів, ми ніколи не зможемо стверджувати, що воля народу дійсно втілена в життя і що влада в нашій державі є легітимною.