Блок Петра Порошенка, «схудлий» за цю каденцію вже на п'ять голосів, зараз дуже зацікавлений у вдалих для себе перевибори, вважають політологи, пише Світлана Голландс в №23 журналу Корреспондент від 17 червня 2016 року.
Член БПП в парламенті Владислав Атрошенко став мером Чернігова, його однопартієць Юрій Гарбуз очолив Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію, ще один депутат від БПП Андрій Гордєєв став головою Херсонської ОДА, а Ігор Насалик і Тарас Кутовий з тієї ж фракції пішли в Кабмін.
Коні на переправі
До перевиборів, які ЦВК призначила на 17 липня, залишився всього місяць – і несподівано для всіх Петро Порошенко заявив про повну перезавантаження Центрвиборчкому. У парламент вносяться два президентських постанови – про звільнення 12 нинішніх членів ЦВК та призначення на їх місце 11 нових людей. Президент обнуляє список повністю, не залишивши там навіть таких помітних і давно відомих народу працівників цвк, як Андрія Магеру або Жанну Усенко-Чорну.
За словами представника Президента в парламенті Артура Герасимова, принципова вимога глави держави: ніхто з новоназначаемых членів виборчкому не повинен був перш працювати в комісії. Всі будуть на рівних стартувати «з білого листа».
Залишилися недоторканими лише троє членів зі старого складу Цвк – допрацьовувати. Їх повноваження поки не закінчилися. Це Олександр Осадчук, представляв перш парламентську фракцію Блоку Литвина, "ударівець" Олег Діденко і дружина опального екс-генпрокурора Олега Махніцького Катерина, свого часу посіла крісло в Цвк за квотою Свободи.
Справедливості заради варто нагадати, що повноваження решти 12 членів комісії підійшли до кінця ще два роки тому. І всі ці два роки не припинялися розмови про необхідність термінової заміни складу Цвк. Тим не менш до справи руки у Президента дійшли чомусь лише зараз.
«Я був одним з тих, хто подавав на Петра Порошенка в суд за те, що він порушує закон та не виконує свої конституційні обов'язки, -- каже політолог Олесь Доній. — Порошенко не діяв, незважаючи на те, що повноваження членів Цвк минули, Президент не скористався своїм конституційним правом ініціювати зміну складу Центрвиборчкому...»
На думку політолога Костя Бондаренка, Порошенко не поспішав «міняти коней на переправі» з тієї простої причини, що політичний процес у країні перебував у зоні постійної турбулентності, одна виборча кампанія стрімко входила в іншу. У такій ситуації Президенту потрібен був передбачуваний і зрозумілий Центрвиборчком. «Нинішній склад Петро Порошенко дуже добре знав, розумів, чого і від кого можна чекати і як вирішувати проблеми. Поки йшла активна кампанія, він не чіпав ЦВК», -- міркує експерт.
Проте зараз, коли на носі перевибори у семи округах, на які, як прогнозують спостерігачі, президентська політсила буде зробити великі ставки, ЦВК вирішено обнулити. Причому, відбувається обнуління шумно – на тлі «амбарного скандалу».
Керівництво Цвк під телекамерами ходить на допити в Національне антикорупційне бюро, в медіапростір вкидаються ефектні цифри: $ 2 млн, $ 3 млн, $ 5 млн, які нібито могли отримувати члени Центрвиборчкому від «касирів» тодішньої партії влади.
В ручному режимі?
«Амбарний скандал» абсолютно випадково спалахнула якраз напередодні перевиборів, -- вважає політолог Вадим Карасьов. — Адже Там є пристойний фрагмент, присвячений виборам 2012 року. «Амбарна книга» має свою чітку аудиторію та завдання по дискредитації. На прицілі – ЦВК і його керівництво».
На думку політолога, влада, змінюючи ЦВК у пожежному порядку, намагається максимально легітимізувати результати майбутніх перевиборів – хоча б тим, що підрахунок голосів проведуть абсолютно нові люди з «нульовою», ще не заплямованою репутацією.
«Це буде, по суті, технічний склад Цвк – незважаючи на те, що він сформований за політичним принципом, -- каже Карасьов. — Простежується впізнаваний почерк Президента: брати молодих, нових, невідомих, які будуть рвати поводи, щоб утвердитися на зайнятих позиціях. Але рвати тихо і вести себе слухняно. Це ми бачимо і по Генпрокуратурі, і НАБУ, і по іншим відомствам. Їх очолюють хороші виконавці».
Олесь Доній безкомпромісний в оцінці: «Список Порошенка для Цвк – це спроба Президента встановити тотальний контроль над виборчим процесом, зробити Центрвиборчком ручним, повністю керованою і залежною від нього. Зверніть увагу: Порошенко проігнорував кандидатури, які були запропоновані парламентськими фракціями, і виніс свої! Не тому, що ті кандидатури чимось погані – йому потрібні ті, кого він призначає особисто, хто йому вдячний. На наших очах відбувається найпотужніша узурпація влади, вибори все далі відходять від демократичних принципів», – підсумовує експерт.
Темні конячки
Так чи інакше, чи зможе новий склад Цвк (якщо він буде найближчим часом підтриманий парламентом) забезпечити покладену на нього місію: провести бездоганні вибори? Більшість експертів вважає, що ефект буде, швидше, зворотним.
Ризик нелегітимність майбутніх виборів полягає в самому «списку Порошенка», який спочатку викликає недовіру і нерозуміння. «Названі абсолютно нові люди – про діяльність більшості з них знають лише у вузьких колах: про кого-то в парламентських комітетах, про кого-то – в Кабміні, -- каже директор соціологічної служби Соціальний барометр Віктор Небоженко. -- В цілому – список «німий»: яскравих і помітних фігур немає. Ми, суспільство, не знаємо, хто ці люди, що в них за пазухою. Але при цьому від них залежить майбутнє політичної картини України! Суспільство не може їм вірити. Це вкрай неприємний момент».
На думку заступника голови Цвк Андрія Магери, Президента, який ініціював зміну складу комісії саме зараз і саме у такій пропорції, просто «підставили» його радники.
«Серед запропонованих кандидатів я знаю лише кількох професіоналів, — розповів Магера. — Але не будемо забувати: зараз йде виборчий процес... Для кожного нового члена комісії потрібен елементарний досвід, необхідно час, щоб цей досвід отримати. А коли люди приходять в розпал виборчого процесу, доводиться вчитися на власних помилках.
Ще одне слабке місце: у названому списку не дотримана пропорційність, представлені не всі парламентські партії. Склад незбалансований. Це порушення міжнародних стандартів з виборчого права. І якщо такий варіант не пройде, то це може підірвати довіру до органу з самого початку його роботи, -- прогнозує Магера. -- Втім, якщо Президент і парламент вважатимуть це абсолютно нормальним: замінювати людей в Цвк під час виборчого процесу – нехай так і буде. Значить, вони будуть нести відповідальність перед суспільством».
У свою чергу, Жанна Усенко-Чорна говорить про своїх наступників з погано прихованою іронією. «Важливо, щоб наші послідовники мали у своєму переліку тих, хто не побоїться піти проти системи, -- міркує Усенко-Чорна. — От чого я б хотіла побажати їм. І щоб ЦВК був сформований збалансовано з урахуванням парламенту... Тому що якщо ми маємо якийсь філіал однієї комерційної структури, то це не ЦВК».
Говорячи про незбалансованості, Магера і Усенко-Чорна мають на увазі відсутність у «списку Порошенко» кандидатів по квоті Батьківщини, Радикальної партії і Оппоблока. Зате масово (аж п'ятьма членами) представлений БПП, є також члени Народного фронту, Самопомочі і Відродження. Крім того, зберігається нездорова інтрига навколо «вільного» місця (нагадаємо, Президент озвучив 11 осіб – у той час, як відкриваються 12 вакансій).
На думку Вадима Карасьова, відсутня кандидатура – це свого роду інструмент шантажу з боку влади по відношенню до двох ключових сил – Батьківщини і радикалам. Кожна з них буде розраховувати на вакансію, яка перетворилася в яблуко розбрату. Що залишить їх по різні сторони барикад і не дозволить діяти консолідовано проти влади.
Втім, Андрій Магера не виключає, що президентський список буде відхилений депутатами –цілком чи частково – і з'явиться новий, в якому, можливо, знайдеться місце і нинішнім членам Цвк. «Я б хотів, щоб у цій ситуації була поставлена крапка, -- зізнався він, відповідаючи на питання про свої подальші плани . — Але поки не виключаю, що в оновленому списку може з'явитися і моя кандидатура. Якщо ж рішенням парламенту мене відкличуть, це буде означати: сторінка перегорнута, починається інша».
Приклад з одинадцятьма невідомими
Соискателина должностичленов Центрвиборчкому — темні конячки не лише для широкого кола виборців. Про них мало або майже нічого не знають навіть в парламенті, якому належить схвалювати ці кандидатури
Михайло Вербенський, 1956 р., представник від БПП
Директор департаменту аналітичної роботи та організації управління МВС України. Був заступником міністра внутрішніх справ з 2005 по 2007 рік в часи Юрія Луценка, а також з 2007 по 2010 рік. З січня по грудень 2007 року обіймав посаду радника міністра внутрішніх справ України.
Світлана Кустова, 1979 р.н., представник від БПП
Юрисконсульт ТОВ «Моор і Партнери». На позачергових виборах у Верховну Раду 2007 року — кандидат в народні депутати від блоку Наша Україна — Народна самооборона.
На позачергових виборах народних депутатів України 2014 року була уповноваженою особою партії Блок Петра Порошенка.На громадських засадах помічниця народних депутатів IV-VIII скликань: Миколи Катеринчука (IV-V), Романа Зварича (VI), Петра Порошенка (VII), Ірини Фриз (VIII).
Віталій Плукар, 1986 р. н., представник від БПП
Завідувач відділу моніторингу діяльності місцевих органів влади і підтримки їх правотворчих ініціатив Департаменту місцевого самоврядування та децентралізації Адміністрації Президента України. У минулому скликанні був помічником нардепа від партії "УДАР" Валерія Карпунцова.
Ольга Лотюк, 1973 р. н., представник від БПП
Доцент кафедри конституційного та адміністративного права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, приватний нотаріус. Була помічником на громадських засадах народного депутата України IV скликання від Блоку " За єдину Україну! Миколи Оніщука. На парламентських виборах 2006 року йшла другим номером у списку до ВР партії " Нова сила.
Ольга Желтова, 1964 р. н., представник від БПП
Заступник завідувача секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя. Варто відзначити, що головою цього комітету є нардеп від БПП Руслан Князевич. Була помічником народного депутата України IV скликання Юрія Ключковського.
Алла Басалаєва, 1981 р., представник фракції Відродження
Суддя Дарницького районного суду р. Києва (рекомендація Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 листопада 2011 року).Попередньо була завідуючою відділу представництва інтересів ЦВК у судах управління секретаріату комісії.
Євген Радченко, 1973 р. н., представник Самопомочі
З 1994 по 2004 рік працював заступником голови правління Комітету виборців України. У 2004-2005 роки працював координатором виборчих програм Асоціації американських юристів (ABA/CEELI). З 2005 по 2008 рік працював радником з питань виборів та управління координатора проектів ОБСЄ в Україні.
Директор з розвитку в МГО Інтерньюз-Україна. З 2009 року — експерт Венеціанської комісії. Був помічником-консультантом народного депутата Володимира Стретовича у IV скликанні Верховної Ради.
Шипілов Леонтій, 1977 р., представник Народного фронту
Доцент кафедри міжнародного права і спеціальних правових наук Національного університету Києво-Могилянська академія. Відповідає за законодавчі питання у виборчому процесі в Народному фронті. Втім, на парламентських виборах 2012 року Шипілов балотувався за списками партії УДАР.
Помічник народного депутата України VIII скликання Миколи Величкович. Радник першого заступника Голови Верховної Ради України.
Олег Конопольський, р. н. — н/д, представник Народного фронту
Партійний адвокат Народного фронту. Зокрема, в 2010 році на президентських виборах він був довіреною особою Арсенія Яценюка. Крім того, на нього зареєстрована приватна компанія під промовистою назвою "Фронт змін", де він значиться керівником. З 2008 року є заслуженою юристом України.
Надія Синиця, 1976 р., представник Народного фронту
30 квітня 2014 була призначена заступником міністра Кабміну України Остапа Семерака. Після заміни Семерака на Ганну Онищенко Синиця була відправлена у відставку 24 грудня 2014-го за поданням, підписаним Яценюком. У той же день на її місце був призначений Роман Греба. Працює приватним нотаріусом.
Роман Греба, 1978 р., представник Народного фронту
З березня 2014 року — заступник керівника апарату прем'єр-міністра. З грудня 2014-го обіймав посаду заступника міністра Кабінету Міністрів. Також був представником Кабміну конкурсної комісії щодо обрання членів Національного агентства з питань запобігання корупції, представником Кабміну в наглядовій раді Ощадбанку і навіть був головою наглядової ради Державної іпотечної установи.
У липні 2015 року ряд громадських організацій, направивши Арсенію Яценюку заяву, звинуватили Гребу у зловживаннях конкурсної комісії щодо обрання членів Національного агентства з питань запобігання корупції (Назка). Однак ніякої реакції прем'єр-міністра не було.
Також прізвище Гребы фігурувала в іншому скандалі: у липні 2015 року ГПУ почала розслідування поїздки чартером керівництва Ощадбанку (в тому числі і Гребы) на футбол — гру Дніпра у фіналі Ліги Європи у Варшаву. Дії посадових осіб Ощадбанку тоді були кваліфіковані як зловживання владою або службовим становищем.
У квітні 2016 року вже в Кабміні Володимира Гройсмана його призначили заступником міністра освіти і науки — керівником апарату МОН.
Решта новин