Днями виповнилося два роки з початку російської агресії проти України. Саме 20 лютого 2014 року Верховна Рада визначила дату, коли перші російські військові незаконно ступили на територію України в Криму.
18 лютого 2016 року український парламент прийняв звернення до світової громадськості, в якому прямо зажадав від РФ негайно припинити окупацію Криму, Севастополя та окремих районів Луганської та Донецької областей.
Разом з тим, якщо в Україні вже на офіційному рівні звучать заяви, що РФ є країною-агресором, яка незаконно захопила частину територій сусідньої держави, то в Росії відбувається трактують інакше: анексія Криму називається добровільним і законним волевиявленням кримчан, а агресія на Донбасі – громадянською війною.
При цьому Кремль намагається постійно переконувати в цьому не тільки Захід, який ввів проти нього санкції, але і самих росіян. І ключову роль для "налаштування" громадян на потрібну хвилю відіграють ЗМІ і, в першу чергу, російське телебачення.
При цьому, як відзначають експерти, в російських ЗМІ завжди по-своєму показували і розповідали, що відбувається в Україні. Але якщо до "Помаранчевої революції" висвітлення того, що відбувається було скептично нейтральне, то після того, як в країні почали відбуватися демократичні перетворення, пропагандистська риторика росСМИ стала загострюватися і досягла апогею після "Революції гідності" і початку агресії РФ проти України.
Так, до всіх цих революційних подій, як зазначає заступник голови Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький, "картинка" України на ростб була максимально нейтральною, але з певним скептичним ухилом. "Постійно вживалося слово, "самостійна", не гребували навіть в новинах вживати слово "хохли". Малювали такого недбайливого родича. Особливо чітко це проявилося, коли в РФ у середині 2000-х почався підйом, зростали пенсії, зарплати – постійно були порівняння", – розповів він Сегодня.иа.
І саме тоді в середині 2000-х після "Помаранчевої революції" в Україні риторика росСМИ по відношенню до України стала змінюватися, відзначає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. "Після першого Майдану тема "нацизму", "фашизму", української влади почала просочуватися, а потім і свідомо акцентуватися на російському пропагандистському ТБ. Після другого Майдану і втечі Януковича ці теми були доповнені ще наративом "київської хунти". Тоді ж був терміново придуманий наратив державного перевороту в Україні руками американців", – сказав він Сегодня.иа.
І робилося це для того, щоб морально підготувати росіян до того, що проти українців може бути використана, у тому числі, і військова сила, зазначає Олексій Голобуцький. "Як би росіяни до нас не ставилися в цілому, але все-таки вони нас вважали "братнім" народом, ми самі близькі для них з їх точки зору. Потрібно було, щоб це агресія проти України) сприймалося легко і природно, тому нас звели до "жидобандеровцев" і "фашистів", – пояснив він.
Колишні українські політики та експерти на службі роспропаганды
Сьогодні в РФ про Україну говорять не тільки в новинах, але і в різних аналітичних форматах і ток-шоу. В цих передачах беруть участь досить багато колишніх українських чиновників і політиків, а також експертів, які після "Революції гідності" залишили Україну і влаштувалися в Росії.
Зрідка в ефірах навіть з'являється український екс-прем'єр Микола Азаров, який в Москві навіть створив і очолив "Комітет порятунку України".У своїх виступах на ТБ і спічах Азаров всіляко критикує економічну політику нових українських властей, яких він називає "режимом". Так, наприклад, екс-прем'єр зміну в Україні військової доктрини, яка окреслила Росію головним військовим супротивників, пояснює не тільки бажанням "режиму" нажитися на корупційних схемах при переозброєння і модернізацію армії, але й спробою відволікти людей від погіршення соціально-економічної ситуації.
Не відстає від екс-прем'єра і колишній народний депутат України від Партії регіонів Володимир Олійник.Серед іншого він стверджує, що українська влада порушила Конституцію, коли почали використовувати для боротьби з бойовиками на Донбасі збройні сили. При цьому, за версією екс-нардепа, саме Київ порушує і не виконує Мінські угоди. Політику української влади по відношенню до українців Олійник називає "геноцидом".
А колезі Олійника, колишньої "регіоналки" Олени Бондаренко, яка також різко критикує "київський режим," росСМИ взагалі пророкували повторити долю проросійськи налаштованого українського журналіста і письменника Олеся Бузини, який був убитий у Києві в квітні 2015 року. Втім, Бондаренко навіть підігравала таким темам, розповідаючи про те, що в Україні формуються цілі списки представників минулої влади, кого найближчим часом можуть вбити.
Крім колишніх представників української влади – чиновників і політиків – в Росії також сформувався цілий пул колишніх українських експертів, які тепер вже з боку дають оцінки того, що відбувається в Україні.
Одним з представників цієї когорти є Ростислав Іщенко. До лютого 2014 року він вів активну діяльність в Україні: встиг попрацювати і в Міністерстві закордонних справ і в Адміністрації президента, довгий час співпрацював з відомим в Україні політиком і урядовцем Дмитром Табачником. В даний час проживає в РФ. В ефірах, як правило, виступає як український політолог, президент Центру системного аналізу та прогнозування".
Любить поговорити Ростислав Іщенко не тільки про прозорливою геополітиці президента РФ Володимира Путіна, але і про внутрішньополітичних справах України. Нещодавно він навіть порівняв українського президента Петра Порошенка з Саддамом Хусейном і заявив, що до кінця поточного року Порошенко буде усунений з поста глави держави.
На думку експертів, всі ці "втікачі" сьогодні на російському ТБ виконують певну, задану Кремлем роль.
"Але ця роль не креативна, це роль емоційного супроводу. Наративи креативлять ті, хто відповідає за політику ЗМІ в кремлівській адміністрації. А роль колишніх громадян України, які перебувають в Москві – це надання цим нарративам певної особистісної емоційної забарвленості. З тих, чи інших причин люди перебувають поза межами своєї країни. Хто добровільно. Хто добровільно-примусово. Це не дуже комфортне і емоційний стан для них. Це ті, хто програв і звичайно від сюди образа, досада, а іноді і злоба", – пояснює Вадим Карасьов.
Але також тут може бути і певна матеріальна зацікавленість, вважає Олексій Голобуцький. "Це просто їх робота. Їх просто перевезли з Києва до Москви, – ред.)", – пояснив він.
Прукраинская позиція на ростб
Справедливості заради треба визнати, що російські ефіри також запрошують і проукраїнських експертів з Києва, хоча і не багато приймають подібні запрошення.
Так, завсідником різноманітних передач на російському ТБ є не дуже відомий в Україні експерт, Директор центру досліджень суспільних процесів В'ячеслав Ковтун. Незважаючи на те, що він займає виражену проукраїнську позицію, його судження не завжди точні, чим і користуються його проросійські опоненти.
Фактично, це пропагандистські бої, на яких українські експерти заздалегідь знаходяться в нерівних умовах, зазначає Вадим Карасьов, який також не раз відвідував російські ток-шоу. "Рівності позицій немає. Навіть якщо б провідні займали позицію чистого модератора (чого вони не роблять), все одно спочатку є якась фора у супротивної сторони. Експерти, які приїжджають з України, і намагаються донести українську позицію, стикаються з такими ж українцями і колишніми громадянами України, які займають протилежну позицію, плюс експерти і політики, а представники ліберально російської опозиції не завжди помічники проукраїнським експертам. Це досить складна робота, потрібна серйозна підготовка", – пояснив він.
У той же час Олексій Голобуцький вважає, що в таких умовах донести свою позицію проукраїнським експертам не вдасться, і їздити на такі ефіри не варто. "Всі ці ток-шоу побудовані так, що донести свою позицію не вийти. Їх ніколи не знімають в прямому ефірі, якщо ти бачиш, що український експерт каже різкі слова, значить це потрібно за сценарієм. Вони (проукраїнські експерти) потрібні для масовки, їх участь дає можливість говорити про вільне телебачення в РФ", – пояснює Голобуцький.
Незважаючи на такі нерівні умови, все ж іноді донести свою позицію можна, стверджує Вадим Карасьов. "У представників України є іноді можливість дати альтернативну точку зору і щодо РФ і україною, якої потребує навіть не український глядач, а російський глядач, прості громадяни", – вважає він.
Олексій Голобуцький вважає, що розуміння реального стану речей все ж рано чи пізно, але до росіян прийде. "У РФ на певному етапі відбудеться дисонанс, як це колись сталося в СРСР, коли те, що говорять по ТБ і те, що на вулиці, це просто дві реальності", – сказав він.
Зазначимо, згідно з даними соцопитування, який опублікував "Левада-Центр" у грудні минулого року, довіра росіян до телебаченню як джерелу інформації протягом останніх шести років стрімко падає. Для прикладу, якщо в 2009 році ТБ довіряло 79% росіян, то згідно з останнім опитуванням цей показник майже в два рази менше – 41%.
Решта новин