Якби не періодичні виступи наших чиновників, українці б вже давно занепали духом.
А так послухаєш звіт прем'єра про те, як зросли зарплати, і на душі стає легше. Або, наприклад, почитаєш, що віце-прем'єр планує осучаснити пенсії, зробивши їх справедливими, і знову починаєш вірити у світле майбутнє.
Втім, експерти одностайні: радіти завчасно не варто.
Справедливі пенсії
Минулого тижня віце-прем'єр Павло Розенко доручив Мінсоцполітики та Пенсійним фондом розрахувати "справедливі пенсії". На кінець лютого доходи до Держбюджету від податків збільшилися на 50% у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року, до місцевих бюджетів - на 70% (передусім надходження від податків фізосіб). Віце-прем'єр переконаний: якщо темпи зростання надходжень збережуться, пенсії можна буде осучаснити найближчим часом.
Чимало пенсіонерів, які виживають на мінімальну пенсію (на сьогодні - 1247 грн.), піднялися духом, вважаючи, що на горизонті зажевріла надія вибратися з убогості. Однак експерти радять занадто багато не розраховувати, щоб не розчаровуватися.
Коментар експерта
- Швидше за все, зростання пенсій будуть розраховувати пропорційно зростанню надходжень до Пенсійного фонду, але зараз робити висновки про зростання цих надходжень ще рано, - вважає аналітик Андрій Вигиринский. - Січень не показовий ні в частині ЄСВ, ні в частині ПДФО, і реальну картину можна буде побачити не раніше ніж за підсумками першого кварталу.
"Осучаснення" означає індексацію на рівень інфляції. Тобто, кажучи зрозумілою мовою, якщо інфляція становила 20%, то і пенсії мають зрости на ці ж 20%. Нагадаю, що за останні три роки, протягом яких українці пережили трикратну девальвацію і більш ніж дворазову інфляцію, ніяких індексацій не проводилося. Однак розраховувати на те, що пенсіонерам компенсують ці втрати, не варто. У кращому випадку пенсії зростуть не більше ніж на 20%.
Зростаючі зарплати
Володимир Гройсман пишається - економічне зростання в Україні дозволив Кабміну підвищити соцстандарти. А червоним рядком у виступах прем'єра останні кілька місяців йде підвищення мінімальної зарплати з 1 січня 2017 року до 3200 грн.
Про те, що нічого хорошого з цієї затії не вийде, експерти попереджали з самого початку. Настав березень, і можна підвести перші підсумки. У більшості доходи зросли лише на папері: їм перевели в "білу частину" те, що раніше вони отримували "у конвертах". Решта замість обіцяного зростання доходів отримали масові скорочення і переклади на неповний робочий тиждень.
Чому ж не спрацював "урядовий позитив"?
Коментар експерта
- Обіцяний зростання мінімальної зарплати до 3200 грн. нікого не має вводити в оману, - говорить економіст Олександр Дудчак. - Зростання реальних доходів населення не передбачається, оскільки для цього немає реальних підстав, немає передумов для зростання виробництва та експорту. Підвищуючи мінімалку, український уряд керувався не турботою про населення, а винятково перспективою підвищити збір податків.
Гнучке курсоутворення
Всі принади "гнучкого курсоутворення" українці відчули на собі завдяки НБУ. І хоча внаслідок цих заходів нам обіцяли "оздоровлення економіки", насправді, крім знецінення доходів і зростання цін і тарифів, ми нічого не побачили.
В теорії гнучкий курс – це режим, при якому валютні курси на ринку можуть змінюватись в залежності від попиту і пропозиції. Підкреслюємо: не в одну, а в обидві сторони! А що ж відбувається на українському валютному ринку на практиці?
Коментар експерта
- Сьогодні в Україні, умовно кажучи, ринковий курс, а МВФ називає такий режим системою перехідного курсу, - пояснив "КП" в Україні" радник президента Асоціації українських банків Олексій Кущ. - Однобокість такого режиму виявляється в тому, що в момент зміцнення гривні, коли пропозиція валюти значно перевищує попит (як, наприклад, це було влітку 2016-го), НБУ з допомогою валютних аукціонів з викупу валюти стримує зміцнення гривні, не даючи курсом національної валюти вийти на більш сильні ринкові позиції. У той же час в період девальвації НБУ хоча і проводить аукціони з продажу валюти, робить це дуже мляво і стримати девальвацію не може. Тобто ця модель увібрала в себе найгірші риси методу фіксованого курсу і методи ринкового курсоутворення.
Енергетична незалежність
Про те, що Україна більше року не купує російський газ, хвалився ще Арсеній Яценюк. "Естафетну паличку" вдало перехопив нинішній прем'єр, але цифри вперто свідчать: ні про яку "енергетичної незалежності" мова не йде. Принаймні поки що.
За даними Держстату, за 11 місяців 2016 року Україна купила у РФ товарів на $4,6 млрд. У списку покупок перше місце як і раніше займає паливо, якого за неповний рік ми купили на $1,7 млрд! Ось така відмова від торгівлі з агресором".
Коментар експерта
- Відмова від російського газу - це утопія, в яку можуть повірити тільки люди, дуже далекі від ринку енергоресурсів, - каже директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський. - Почнемо з того, що весь так званий "реверсний" газ, який ми купуємо в Європі, насправді російський, тільки куплений нами з накрутками європейських посередників. Основним споживачем імпортного (тобто російського) газу в Україні завжди була промисловість. Тому, коли уряд рапортує про те, що споживання газу в Україні знижується, це означає тільки одне: закриваються підприємства. Та якщо українську промисловість взагалі обнулити, то можна знизити споживання газу ще більше. Але навіть у цьому випадку газу українського видобутку країні не вистачить. За рік тільки на послуги ЖКГ йде близько 4 млрд кубів імпортного блакитного палива. Плюс треба закачувати газ у сховища, щоб забезпечувати транзит.
Вимоги МВФ
Всі непопулярні рішення - від пенсійної реформи до підвищення тарифів - уряд пояснює "вимог МВФ", хоча експерти не раз говорили: насправді ніяких вимог немає. Україна сама бере на себе зобов'язання, а у МВФ лише погоджуються з ними.
Коментар експерта
- Український уряд - далеко не перший, хто так себе веде, і в МВФ до цього звикли, - каже виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. - Там чудово розуміють, що ніхто не хоче брати на себе відповідальність за непопулярні рішення і простіше все звалити на кредиторів. Наприклад, ситуація з тарифами. У меморандумі дійсно було написано, що тарифи повинні бути на мінімально допустимому ринковому рівні. Але це не вимоги для України - МВФ вимагає від усіх. Логіка проста: держава не може торгувати собі в збиток, тим більше коли не може собі цього дозволити.
Але останні заяви про збільшення тарифів є наслідком пробуксовування реформ, а не реформи. Будь-яке економічне рішення буде мати наслідки в суміжних сферах. Насамперед це зростання цін і зниження рівня життя населення, додаткові витрати з держбюджету на субсидії, збільшення собівартості української продукції і зниження її конкурентоспроможності. Тому ті, хто підвищують тарифи без забезпечення зростання економіки, просто перекручують логіку МВФ.
Решта новин