Політика - В Україні

Мета прокуратури і суду - надати заборони Меджлісу деяку подобу законності

Якщо Меджліс кримськотатарського народу буде заборонений в окупованому Росією Криму, на півострові почнеться новий виток репресій. Однак Меджліс і в такому разі не має наміру згортати свою діяльність. Про це заявив перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов, передає "Укрінформ".

"Ми ніяких ілюзій не маємо, оскільки чітко розуміємо, що рішення про заборону Меджлісу буде прийматися не в залі судового засідання, не в стінах прокуратури, а зовсім в інших кабінетах. Мета ж прокуратури і суду - надати заборони Меджлісу деяку подобу закону", - сказав Джелялов.

За його словами, ознайомившись з матеріалами справи, він прийшов до висновку, що "ні про яке правосуддя мови бути не може", тому в справі немає обгрунтованих звинувачень, а є "індивідуальні претензії до конкретних осіб, які намагаються повісити на Меджліс".

Як вважає Джеляль, якщо Меджліс буде заборонений, в Криму почнеться нова хвиля репресій за прикладом того, як чотирьох мусульман - кримських татар, "які ні в чому не проявили себе", намагаються звинуватити в співучасті у діяльності забороненої в Росії організації "Хізб-ут Тахрір".

За словами політика, незважаючи на те, що члени Меджлісу, делегати Курултаю та представники регіональних меджлісів, можуть опинитися поза законом і піддатися репресіям, Меджліс продовжить свою роботу, в тому числі в Криму. "В умовах заборони Меджліс, як такий, буде продовжувати свою роботу. По-перше, глава Меджлісу Рефат Чубаров, а також лідер кримських татар Мустафа Джемілєв, які знаходяться на вільній території, за межами Криму, будуть продовжувати займатися головною складовою діяльності Меджлісу - міжнародною діяльністю", - заявив він.

Що стосується ситуації в Криму, то і тут вона не катастрофічна, вважає Джеляль. За його словами, оскільки у членів Меджлісу і так обмежені права на свободу зборів і свободу висловлювання своєї думки, вони самі свідомо обмежили свою політичну діяльність і продовжать свою роботу із співвітчизниками в статусі громадських активістів. "Ми обмежилися безпосереднім спілкуванням з нашими співвітчизниками з питань освіти, культури, національної ідентифікації і, звичайно ж, з питань правозахисної діяльності. Заборона на цю діяльність, я думаю, на нашу діяльність не вплине", - зазначив заступник голови Меджлісу.

Джеляль, однак, не виключив, що кримськотатарською активістам можуть заборонити будь-яку, навіть не політичну діяльність, вони можуть бути обмежені у свободі, побоюватися за свою безпеку, можуть піддатися кримінальному переслідуванню або депортації.

Нагадаємо, 15 лютого Наталія Поклонська, яка називає себе "прокурором Криму", написала звернення у створений окупантами суд, в якому йдеться про намір заборонити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу в Криму.

Засідання підконтрольного Росії "Верховного суду Республіки Крим" щодо заборони Меджлісу заплановано на 17 березня.

В ООН закликали Російську Федерацію не допустити закриття Меджлісу кримськотатарського народу в Криму. Євросоюз також висловив стурбованість намірами заборонити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу.

Кримська правозахисна група звернулася в міжнародні організації з заявою про неприпустимість заборони Меджлісу кримськотатарського народу в Криму.