Але серед них є люди, і ми скоро в цьому переконаємося, які ситуативно знаходяться в Партії регіонів. Вони є українці, такі самі, як ми. Але та ситуація, яка заставила їх прийняти поки що ці посади, має певне підґрунтя під собою. І ми розуміємо, що ті люди незабаром можуть покинути цей табір і стануть якимись іншими".
Другий номер у списку «Свободи», двічі народний (депутат і актор) Богдан Бенюк, напевно, може претендувати на лаври найбільш обережного члена фракції. Під час інтерв'ю Бенюк, на відміну від більшості своїх однопартійців, ретельно добирає слова та намагається максимально обійти гострі кути. Питання в тому, чи підтримає зваженість Бенюка електорат «Свободи», який більше звик до радикальних висловлювань і «чорно-білої» картинки.
««Свобода» - не піонери»
- Які у Вас враження від перших днів роботи у Верховній Раді?
- В принципі те, що думалося, те підтвердилося. Ми розуміли, що буде складно, і на це були націлені всі хлопці. Хоч ми пройшли вперше в Раду, але ставлення до нас, як до піонерів, недоцільне. Багато людей в нашій партії вже давно ведуть депутатську діяльність. Наше завдання - налаштувати на правильний робочий лад цю Раду. Тому що так, як вона працювала… В Україні ніхто парламенту не довіряє, а депутату тим більше. Треба, принаймні, налагодити цю роботу, так як Рада по закону повинна працювати. Треба повернутися до сповідування закону. Але всім повернутись. Бо розуміємо, що хтось вважає себе набагато мудрішим, достойнішим, більш відданим державі, і він собі дозволяє цілу низку порушень.
- На відміну від Ваших колег по фракції, Вас не видно було під час бійок у парламенті. У «Свободі» визначено перелік «бійців»?
- Мені 56-ий рік. І якщо Ви звернули увагу, то люди, які біля трибуни стикаються, набагато молодшого віку. І це правильно. Старші люди не мають туди втручатися, щоб з ними, не дай Боже, «Кондратій не стався». А тоді всі, що стояли біля цієї трибуни, будуть «розхльобувати». Але те, хто був, хто не був, хто має які обов'язки… Це засоби масової інформації намагаються в будь-якій події щось таке шукати. Ні! Якщо треба буде, то Олександр Шевченко (найстарший у «Свободі» депутат 1937 року народження, - прим.ред.) також стане грудьми. Поки що такої потреби не було. Але ми вже зробили певні кроки, які нагадали про норми парламентаризму. Знаєте, є ті, хто каже: «От давайте тепер комуністи і «свободівці» сходяться, і хто кому дасть по морді». Але це не робота парламенту. Ми це прекрасно розуміємо.
- Радикальні сценарії можливі при прийнятті рішення про вступ до Митного союзу?
- Звичайно, ми будемо проти, але сценарій буде визначати не Бенюк. Це буде наша коаліція вирішувати. Якщо «Свобода», «УДАР» і «Батьківщина» поки що тримаються разом одного берега, то ми розуміємо, що цей берег дає нам певну силу. І якщо уряд буде робити якісь кроки, які будуть впливати на незалежність України і на втрату її, то способи протидії є. Треба підключати кожного жителя України до вирішення таких питань.
Питання про заборону абортів і дозвіл на носіння зброї підлягають відтермінуванню
- У програмі «Свободи» є досить спірні положення, про які знають мало хто навіть з тих, хто голосував за Вас. Наприклад, закріпити на законодавчому рівні дозвіл на носіння зброї. Ви підтримуєте таке положення, навіть незважаючи на те, що, скажімо, в США, де подібні закони найбільш ліберальні, це право збираються обмежити?
- А Ви думаєте, якщо американці собі дозволяють зараз ревізувати ці речі, то «Свобода» це не має права робити?
-Тобто, Ви можете відмовитись від цієї тези?
- Це буде вирішувати з'їзд партії, який буде або міняти ті тези, або не міняти.
- А Ви підтримуєте це положення нинішньої програми?
- Якщо я член партії, то звичайно.
- Не завжди члени партії підтримують всі положення своєї сили.
- Ні, тут повинна бути певна дисципліна. Це засади ті, які були перед виборами. Передвиборча кампанія - це зовсім інше, ніж та кампанія, яку ти вже потім ведеш, коли ти добиваєшся певної мети. Вона міняється в силу ситуації, яка складається довкола. Це питання піднімається зараз, і кажуть: «От бачите, «Свобода» яка терористична, каже, що зброю мати кожному». Ц е питання не таке, яке вирішується за один день. Можливо, і треба це положення в Україні. Але треба, щоб були умови ті, аби люди були настільки виховані, мудрі, фінансово незалежні, і щоб та зброя не використовувалася як засіб добування тих чи інших пріоритетів.
- Тобто це питання майбутнього чи це питання сьогодні актуальне?
- Сьогодні актуальне - це уряд поміняти. Це важливо. Президента поміняти. І добробут підняти. А ті всі решта питань, які отакі крикливі, які Ви зараз піднімаєте, то вони мають у часі певне відтермінування.
- Заборона абортів в Україні на законодавчому рівні - ще одне програмне положення «Свободи». Ви не вважаєте, що жінки можуть в даному випадку мати право вибору?
- Це питання також підлягає відтермінуванню. Майбутнє нашої держави пов'язане з демографічним або вибухом, або мінусом демографічним. Ми маємо, на жаль, друге. З іншого боку, ми розуміємо, що для того, аби дитина народилася, треба мати певні гарантії прожиття тієї дитини. Бо коли у тебе немає квартири, немає роботи і немає багато речей, то це не сприяє радості народження. І тому всі ці питання є на грані злому, або туди, або сюди. Розумію, що, мабуть, було би доречно дотримуватися того, щоб не робити аборти, аби не псувати здоров'я. І тому мені здається, що ті питання, які Ви підняли і зараз розкручуєте… У будь-якої партії Ви можете знайти в засадах, з якими вони виходили до виборців, величезну кількість тих речей, які можуть відтермінуватися з огляду на те, чи варто їх запроваджувати, чи не варто.
Найбільші радикали в Україні - Партія регіонов
- Була ще одна дискусія навколо «Свободи», яка дуже активно обговорювалася в ЗМІ. Ваш однопартієць Ігор Мірошніченко…
-(перебиває) - Я вже розумію, про що Ви говорите. Мені дуже шкода, що всі засоби масової інформації, і Ви у тому числі, стараєтеся зачепити завжди ті речі, які нібито є надзвичайно животрепетними в існуванні нашої держави. Справа в тому, що всі ці речі, які відбуваються на рівні «люблю чи не люблю ту чи іншу націю», все рівно існують тільки на побутовому рівні. На державному рівні ніяких таких речей немає.
- Ви вважаєте, використання слова «жиди», «жид» по відношенню до представника єврейської нації прийнятним?
-По-перше, свій коментар вже дав Мін'юст. По-друге, давайте ми візьмемо словник української мови і подивимося, які слова можна вживати, а які не можна. Багато є слів, які ототожнюються у нас з різними думками, і якщо їх треба забирати звідти, то треба, щоб про це домовилися.
- Поставлю прямо питання: Богдан Бенюк вважає прийнятним вживання слова «жид» до конкретних людей, єврейської національності?
Б.Б.: Ви знаєте, справа в тому, що це слово побутувало завжди в українського народу, і ніхто його не забороняв. І якщо воно буде вживатися в українському середовищі, значить, воно є українське слово. Так само, як це слово вживається в польському середовищі і ні в кого не викликає інтересу. А чи Бенюк хоче його вживати, чи не хоче… Головне, що ми розуміємо, що коли відбувалися певні події в минулому столітті, вони були пов'язані з великою трагедією для одного й іншого народу, і ми розуміємо, що це біда, яка замішана на крові. І це надзвичайно важкі речі, які мають багато тих висвітлень, які можна трактувати так або інакше. Трагедії Голодомору і Голокосту були в історії і українського народу, і єврейського народу. Хто робив ці речі?
Ми імена цих людей знаємо, вони прекрасно відомі. Бо кожна нація має порядних людей. І кожна нація, в тому числі і українська, і єврейська, мають покидьків, які це робили. І цього не треба стидатися, бо є в родині ненормальні люди, а є нормальні. Але про це ми говоримо відкрито, і не треба цих речей боятися і казати, що хтось там сказав якісь слова, що він звинувачує взагалі весь світ в цьому. Неправда.
Коли ти бачиш перед собою громадянина України, але він іншої національності, а не української, наприклад, росіянин, чи єврей, чи болгарин, чи будь-хто, і якщо він вважає себе жителем цієї території, і якщо він нормально ставиться, в першу чергу, до цієї землі, не порушуючи норми поведінки, - значить, він житель цієї країни. А якщо він тимчасовий чоловік, якщо він не поважає тих людей, які живуть на цій території і хоче змінити устрій цієї території, значить, - це загарбник. Це той чоловік, який не толерантно ставиться до України, і з ним треба вести іншу мову.
- У Вас немає враження, що Партія регіонів провокує «Свободу» саме на такі радикальні заяви, щоб показувати їх на Сході зі словами «подивіться, опозиція така радикальна»? Чому багато хто з Ваших однопартійців на ці провокації «ведеться»?
- Останні роки радикально поводить себе Партія регіонів, а не «Свобода». І оцей радикалізм, який притаманний їм, і той розмах, з яким вони взялися за перебудову нашої держави, вже зробив певний імідж Партії регіонів. І тому звинувачувати в радикалізмі «Свободу» - це, принаймні, смішно. А з другого боку, ми розуміємо, що, показуючи «Свободу», вони роблять рекламу нам. І про ефективність цього можна судити навіть з останніх виборів.
У Партії регіонів багато українців, які покинуть той табір і стануть іншими
- У нас на сайті активно обговорювали відео, де Ви разом з « регіоналом» Михайлом Добкіним і міністром культури від ПР Михайлом Кулиняком співаєте пісню « Рідна мати моя». Деякі коментатори пишуть, що не повинен «свободівець» співати з «регіоналами». Що можете їм відповісти?
- Мушу їм сказати, що вони глибоко помиляються. Якраз і має співати, бо якщо «регіонал» Добкін співає «Рідна мати моя» і міністр Кулиняк співає цю пісню, то й «свободівець» Бенюк повинен співати. Я співав не з одним чоловіком пісні. І те, що показано на цьому відео, то воно характеризує кого погано? Нікого, правда? Я думаю, ми там і непогану пісню співаємо. Якщо вважати, що ті люди, які представляють Партію регіонів, всі вороги, то тоді потрібно і відповідно поводитися з ними. Але серед них є ті люди, і ми скоро в цьому переконаємося, які ситуативно знаходяться в Партії регіонів.
Вони є українці, такі самі, як ми. Але та ситуація, яка заставила їх прийняти поки що ці посади, має певне підґрунтя під собою. І ми розуміємо, що ті люди в скорому часі можуть покинути цей табір і стануть якимись іншими (не знаю, як їх при цьому будуть називати). То я собі розумію, що в обох таборах є люди, які є громадянами України. І тому-то, якщо вони жителі нашої держави, то з ними можна і не тільки співати, а й чарку пити, і спілкуватися абсолютно спокійно.
- У кого з нинішнього парламенту гарні акторські здібності? Ви взяли б у трупу театру Франка Януковича, Азарова, Тягнибока?
- Верховну Раду порівнювати з театром не варто. Театр - колектив, який базується на класиці, на відміну від парламенту, який займається ситуативними речами. Верховна Рада - це, скоріше, якийсь веселий концерт. А акторських даних я ні в кого не побачив. Один Бенюк там акторські дані має, вокальні - Таїсія Повалій.
- Як Ви плануєте поєднувати роботу у Верховній Раді і в театрі? Театр - річ планова, а Рада в нас інколи засідає до ночі. "Свобода", ми знаємо, голосує тільки особисто, а у Вас вистава: що будете робити?
- Я думаю, в парламенті буде день для голосування. Так було раніше, як буде - не знаю. Але те, що треба буде приходити і голосувати, це є зрозумілим. Накладки можуть бути. Мабуть, треба буде відміняти вистави… Або відміняти засідання Верховної Ради. Я думаю, що коли я вийду на трибуну і скажу: «Люди добрі, в театр Франка прийшли люди: вас 450, а їх там тисяча», то все буде добре.
Віталій Криворучко, Наталя Шаромова
Всі новини