Як казала мама Дяді Федора в дитячій повісті Едуарда Успенського - "Від цієї картини на стіні дуже велика користь. Вона дірку на шпалерах загороджує".
Указ Володимира Путіна, якими визнаються документи, видані його ставлениками в ОРДЛО, виконує приблизно таку ж функцію, але не тільки.
Значною мірою, це дійсно "закривання дірки на шпалерах". В самому початку лютого Пєсков заявляв, що Росія не визнавала паспорта ЛНР і ДНР, а питання прийняття чи неприйняття таких документів вирішується "муніципальними, місцевими органами влади, а також різними компаніями" (мабуть, російський прикордонний контроль слід віднести до "різним компаніям", оскільки до компетенції місцевої влади він точно не входить). Цією заявою було фактично визнано існування "дірки" в законодавстві РФ - місцеві та муніципальні органи влади (і "різні компанії"), виявляється, виходячи з "гуманітарних міркувань" діють врозріз з федеральним законом. Цю ситуацію потрібно було якось виправити, і вона була виправлена з чисто путінським розумінням законності: самі "ДНР" і "ЛНР" вирішено було залишити фейковими, але виписані ними папірці вважати в Росії справжніми.
Такий підхід взагалі виглядає надзвичайно плідним. У суді, наприклад, він дозволив би приймати до розгляду результати обшуку, проведеного без ордера, і вважати достовірними показання свідків, яких з точки зору закону взагалі не існує в природі. У банківській сфері подібне рішення відкрило б нові широкі можливості для руху капіталу - наприклад, для зняття грошей з рахунку взагалі не була б потрібна санкція на це власника цього рахунку.
Весь сенс офіційних документів заснований на тому, що якісь відповідальні органи чи особи мають за законом повноваження ці документи оформляти. Якщо ви не визнаєте відповідальність і повноваження цих органів та осіб, виписані ними документи для вас не більше "офіційні", ніж сформульоване Паніковським лапидарнa вимога "дай мільйон". Нормальний банк не повинен видавати гроші кому попало. Нормальний суд не може приймати свідоцтва невстановлених осіб. Це можливо тільки в тому випадку, якщо банк і суд не несуть відповідальності за свої дії.
Продемонстрований керівництвом Росії підхід демонструє саме таке ставлення до ситуації. Путін абсолютно не побоюється, що його притягнуть до відповідальності, і поки у нього є для цього всі підстави. Протест України для нього нічого не значить, тому що її державний суверенітет він частково визнає, частково не визнає, а ось в цю його частину він може хоч рибу загорнути. У кожен момент часу використовується той підхід, який зручний прямо зараз, але всі вони доступні одночасно. Тому й "ксиви", видані на території України "органами", які навіть їм самим не визнані законними, цілком можуть вважатися, скажімо так, не зовсім фільчиними грамотами. Особливо якщо випустити про це указ.
Те, що такий підхід руйнує юстициарную середу самої Росії, його теж, очевидно, не хвилює. Те, що по "паспорту ДНР" тепер можна легально перетнути кордон Росії з ОРДЛО, мабуть, просто є підтвердженням вже сформованої практики. Але чи можна з цього "посвідченням особи" відкрити рахунок у російському банку? Подати позов в російський суд? Стати власником нерухомості в РФ? Чи можна з цим паспортом в Росії отримати нотаріальне засвідчення документа? За указом, начебто, все це повинно бути доступно, але ж "відповідального органу, який ці документи видає, з точки зору тієї ж Росії офіційно не існує. Так як же? Мабуть, ніяк. Інакше вийде, що банк, суд, нотаріус беруть на себе повну відповідальність за вчинення ними дій на підставі посвідчень особи, виданих буквально невідомо ким.
Умовність і неповноту пов'язаних з "паспортами ДНР і ЛНР" прав і повноважень можуть свідчити про те, що ситуаційно вони сприймаються не як самостійні документи, а як тимчасові додатки до, наприклад, російськими паспортами. "Громадянство ДНР" у нинішній ситуації не вважається в Росії "другим" ("ДНР" адже залишається офіційно не визнаною), але "паспорт ДНР" в РФ тепер все-таки приймається. Це створює приємну гнучкість для "ихтамнетов" та інших моторол, але пропонує вкрай мало нових можливостей донецьким і луганським некомбатантам, яким тепер вже точно не світить отримання російського громадянства (адже їх "гуманітарні питання" вирішені указом). Так, вони зможуть перетнути кордон по "паспорту". Але це, загалом, все. Паспорт громадянина України в цьому сенсі дає значно більше прав. Хоча б консульську захист...
Зате "ихтамнеты" разом з "паспортом ДНР" отримують імунітет як мінімум від переслідування в Росії. До речі, "військовий квиток ДНР" вважається посвідченням особи? Відмінно, значить, ти навіть формально більше не учасник незаконних збройних формувань на території іншої держави".
Зміст указу Путіна, безсумнівно, багато ширше цього, він взагалі закриває багато "дірок на шпалерах". Він показує, що Росія націлена на повне визнання "ДНР" і "ЛНР" в деякій неясною перспективі, що вона не збирається згортатися і звалювати з території України, що торг з нею недоречний і що вона все одно буде робити те, що захоче, а не те, що від неї хтось чекає. Це і розлогий "асиметричний" відповідь Трампу і Тиллерсону, і дулю, в черговий раз вставлений прямо в похмурі фізіономії Меркель і Олланда, і великий привіт Нідерландам, які щось там ніяк не заспокояться щодо російських Буків. Змістовний документ.
Головне, Володимир Володимирович абсолютно впевнений, що ніхто з його партнерів по переговорах" не стане відповідати йому тим же. Той, хто не поважає закони і межі, завжди може ширше розмахнутися і розлягтися, ніж той, хто кордону і поважає закони. У злодія взагалі більше прав, ніж у чесної людини: його, як і всіх, захищає закон, але сам він від дотримання закону за своїм вибором вільний.
А відповідальність - ну, давайте, запитаєте з нього. "Руки у вас короткі проти Кості Саприкіна".
Сергій Бережний
Всі новини