Керівництво британської зовнішньої політики пора міняти. Саме такі думки зараз відвідують багатьох місцевих та іноземних спостерігачів, які займаються цією темою.
Справа в тому, що Лондон зараз опинився на порозі страшної дипломатичної поразки від Москви. Причому потрапив він в цю ситуацію через фантастичну дурість свого міністра закордонних справ Бориса Джонсона. Йдеться про протистояння Великобританії та Росії у справі про отруєння Сергія і Юлії Скрипаль – колишнього співробітника ГРУ і його дочки.
З самого початку цієї історії Великобританія виглядала постраждалою стороною добра. Жертвою жахливого, варварського нападу із застосуванням хімічної зброї. Росія ж, навпаки, виглядала просто моторошно: єдина країна, у якої був і мотив помститися Скрипалю, і технічна можливість зробити це за допомогою отруйної речовини, і давня репутація країни, яка вбиває людей направо і наліво.
Як тільки світ дізнався про отруєння, у більшості в головах тут же склалася приблизно така картина: співробітник ГРУ, що втік до британців, і його дочка мирно жили в містечку Солсбері на захід від Лондона. Але в Москві Сергію Скрипалю зради батьківщини не пробачили. Одна з російських спецслужб за наказом Путіна відправила в Солсбері свою людину (або людей) зі склянкою отрути. Цю отруту зловмисник якось доставив своїм жертвам: розпорошив або підсипав кудись, вони цією штукою і отруїлися. Їх знайшли непритомними в парку Солсбері й відправили до лікарні. Тим часом таємний вбивця тихо поїхав в Москву, де вже отримав нові зірки на погони і тепер зловісно регоче, дивлячись телевізор.
Це уявна картинка, але вона була готова і стала майже реальною. Провині Росії навіть доводити не потрібно було, настільки вона була очевидною. Прем'єр-міністр Тереза Мей виступила в парламенті, назвала використану отруту "Новачком" і офіційно звинуватила Москву в організації та виконанні вбивства.
Натиск з боку Лондона був дуже серйозним. Британці вислали дипломатів, домоглися підтримки з боку європейських партнерів, США, Канади, Австралії. Весь світ об'єднався проти Росії і її недостойних дій. Лондон міг абсолютно спокійно продовжувати в тому ж дусі: вводити санкції, тиснути і погрожувати, поки РФ не зізналася б або не попросила пробачення. У Москви така репутація, що ніхто не вимагав у британців доказів і вже тим більше ніхто не слухав російських виправдань. Для Лондона це була безпрограшна дипломатична комбінація!
Але! Згаданий вище голова британської дипломатії Борис Джонсон примудрився практично все запороти. Він настільки увірував у правоту британської позиції, що почав стверджувати те, чого в реальності не було. А саме: він став публічно стверджувати, що англійці мають у своєму розпорядженні докази провини Росії в цьому злочині. Причому він кілька разів повторив це, а британський МЗС продублював цю заяву в своєму Twitter.
Це був не просто блеф, а жахлива помилка. Цією заявою Джонсон запропонував Москві зіграти в її улюблену гру, яка називається "Які ваші докази?". Москва дико зраділа, коли почула про нібито наявні в розпорядженні британців докази. Відповідь Кремля була просто миттєвою: "Ну добре, покажіть, що у вас є".
Ось тут і з'ясувалося, що Джонсон побіг далеко попереду паровоза, коли говорив про докази. Навіть британська лабораторія в Портон-Дауні оголосила: для виробництва "Новачка" потрібні серйозні фахівці та обладнання, але ми не гарантуємо, що речовину виготовили в Росії.
Після цього британський МЗС стер свій твіт, який обвинувачує Росію в замаху на вбивство. Посольство РФ тут таки це помітило і здивувалося: "Чому твіт стертий? Вже не ми винні?". Лідер опозиції лейборист Джеремі Корбін здивувався: "Так винна Росія чи ні? Борис, поясни!".
Джонсон назвав Корбіна рукою Кремля і агентом Москви, але притомної відповіді так і не надав.
Москва ж пішла далі: вона запропонувала зробити розслідування спільним, щоб ніхто нічого не зміг приховати. І попросила звіт про цю подію в Організації із заборони хімічної зброї. Британці ж відмовляються від спільного розслідування і не хочуть відкривати результати своєї роботи, що викликає ще більше запитань. Всього за два дні Лондон з повного господаря становища опинився в ситуації сторони, що виправдовується.
Москва вже скликала спеціальне засідання Ради Безпеки ООН, на якому вимагатиме від Великої Британії пояснити, на якій підставі її звинувачують у скоєнні кримінального злочину без будь-яких речових доказів. Зараз вся російська пропагандистська, дипломатична міць буде кинута на те, щоб дискредитувати британську позицію, представити Джонсона і англійців взагалі брехунами, русофобами і наклепниками.
Я не здивуюся, якщо ще Москва подасть на британський уряд в британський же суд, вимагаючи спростування заяв щодо Скрипалів і виплати компенсації за зруйновану репутацію.
Думаю, що Маргарет Тетчер і Вінстон Черчілль, дивлячись на дурні витівки Бориса Джонсона і Терези Мей, зараз не просто перевертаються в своїх трунах, а рвуться з них назовні, щоб прийти до наступників і вправити їм мізки на місце.
Ще раз треба підкреслити: Скрипаля та його дочку отруїли росіяни. Я просто не можу собі уявити, хто ще це міг би бути. Ну просто ніхто більше на думку не спадає. Хіба що інопланетяни, щоб пересварити народи Землі. Але самовпевненість і навіть нахабство, з якими діє зараз Москва, – вони не просто так. Напевно там вже переконалися, що британці на слід їх агента не вийдуть, відповідно, підозрюваного в замаху не буде, ну і доведеного зв'язку з Москвою теж не передбачається. Відповідно, британців можна спокійно тролити, вимагаючи показати докази і нічого не боятися.
Тим більше, Джонсон і Мей самі так підставились, коли почали говорити про докази. Ніхто їх за язик не тягнув. Могли сказати просто: у нас є секретна інформація, що це РФ. Розкрити ми її не можемо, вибачте. І весь світ просто повірив би їм на слово! Як, загалом, і зараз спочатку всі повірили. Це ось тепер вже дуже сильно сумніваються.
Поки вся ця історія лише розвивається. Але кілька уроків з неї можна винести й зараз.
Британці, напевно, зрозуміють це не відразу, але, я сподіваюся, що історія з отруєнням Скрипалів стане хорошим уроком для них.
Іван Яковина, НВ
Всі новини