Політика - В Україні

Ну, ось ми і дочекалися. Як і багато разів раніше: нам будуть допомагати. Віце-президент США Байден пообіцяв нам допомогу у вигляді 190 мільйонів доларів для боротьби з корупцією.

Американські платники податків можуть бути впевнені: ці гроші підуть на користь. Їх вміло використовують для боротьби з собою (саме так) головні менеджери країни. Досвід є, є і невичерпне апетит. Корисне все-таки це явище корупція, не будь її, хто б подумав дати нам ці 190 мільйонів. Спасибі їм, американським платникам податків, від імені всіх наших владних злодіїв в законі (не плутати з тюремними жителями) – величезне спасибі!

Вперше я доторкнувся до професійної боротьбі з корупцією при Президенті Кучмі. Дуже хотів ввести мене в цю боротьбу головний податківець України пан Азаров. Потім трохи встиг я поборотися з нею, тварюкою, у часи Президента Ющенка. Після першого ж нашого соціологічного дослідження з неприємними для влади результатами нас прикрили. На наступний день після публікації перестали фінансувати. Як повідомили мені тоді пошепки компетентні чиновники, гроші на дослідження і результуючу прес-конференцію дав один з "любих друзів" Президента пан Микола Мартиненко. У достославные часів Віктора Федоровича мене до цього аспекту життя країни вже не залучали. То ж і зараз, за Петра Алексеевиче. Та я й не ображаюся, сам розумію: не виправдав...

Зміна віх. У боротьбу з корупцією закликали інших. Молодих, активних та політично заангажованих. І по-англійськи говорять побіжно. І некоректних (з точки зору влади) соціологічних досліджень не проводять. Ось, мабуть, і підуть гроші від американських платників податків. Втім, це моя здогадка. Не більше.

Немолоді українці напевно пам'ятають традиційне радянське шоу: боротьбу нанайських хлопчиків. Під час всіх радянських святкувань на сцену Палацу з'їздів у Кремлі выкатывались двоє маленьких хлопчиків в одязі північних народів СРСР (нанайці – один з них, самий малочисельний) і довго каталися по підлозі, борючись один з одним. Захоплююче, проте, було видовище, особливо для дітей, що сидять біля телевізорів по всьому неосяжного Радянського Союзу...

А через кілька хвилин шоу закінчувалося, артист (один!) вставав на сцені в повний свій дорослий зростання і низько кланявся допущеним до Палацу з'їздів радянським людям, як правило, ударникам праці, знатним хлопководам і активістам професійних спілок. Так от, наша боротьба з корупцією дуже нагадує ту, радянську сценічну боротьбу нанайських хлопчиків.

Втім, з однією істотною відмінністю: виконавці своє обличчя не показують. Але ми здогадуємося...



Нам допомагають. І будуть допомагати. Зовсім не з любові до нас і нашому начальству. Насправді, нас зневажають, від нас втомилися. Від нашої примітивною, очевидної брехні, від нашого неперебутнього небажання жити чесно, від нашого безперервного побирушничества "дай-дай-дай..." Причина єдина: агресія нерозумного і дуже радянського Путіна. Він, саме він сприяє наповненню чужими грошима вітчизняного злодійського общака. В іншому разі були б ми такий собі зашмарканого Венесуелою чи Угандою, всім нецікавою і всіма избегаемой, незважаючи на нашу географічну європейськість.

А так... спасибі вам щире, пані та панове американські платники податків. Тут ваші гроші опиняться в досвідчених і дуже липких руках!