Україна вже в 2016 році може отримати безвізовий режим із Євросоюзом. США та ЄС ведуть активні переговори, аби допомогти втілити Мінські домовленості щодо настання миру на Донбасі. А в Україні найближчим часом можуть відкрити гучні кримінальні справи проти соратників Януковича. Про це в ексклюзивному інтерв'ю програмі ТСН.Тиждень розповів міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
– Кілька принципових для України пунктів у декларації саміту Східного партнерства, що відбувся в Ризі, так і не з'явилися. Немає точної дати введення безвізового режиму, немає згадок про Росію, як країну-агресора, і немає чіткої європерспективи для нас. Це сигнал про що? Що Україна вже вичерпала запас довіри? У наші реформи не вірять, в їхню швидкість?
– Ні, навпаки. Давайте чесно розділимо це питання. Для України це однозначно дуже позитивний саміт. І в сенсі вияву солідарності з Україною, і свідомому підписанні макрофінансової допомоги (1,8 млрд євро від Євросоюзу) саме на цьому саміті. І, звичайно, дуже сильному формулюванні безвізового режиму. На який, до речі, деякі наші партнери зовсім не очікували.
– У чому полягає формулювання?
– Зараз ми прибрали політичну компоненту. У Європейському Союзі є дуже багато побоювань стосовно Донбасу. Я про це дуже прямо і багато разів казав. Є побоювання, що біометричні паспорти будуть отримувати ті, кого не бажають бачити в Європейському Союзі. Або – збільшення міграції. Наразі ці політичні ризики усунуті. Зараз у нас є визнання наших реформ, зараз у нас є чіткий алгоритм дій, який, як тільки буде звіт, він буде переданий Європейській Раді і Європейському парламенту. І є дуже чіткий графік – до кінця року ми робимо остаточний звіт. Тепер від нас залежить, яким чином ми виконаємо весь блок реформ. І тоді в 2016 році в нас буде рішення (про безвізовий режим ЄС з Україною). І оця політична компонента є дуже непростою.
– Скажіть, ми свідомо спеціально не виконували деякі вимоги плану, зокрема, про збільшення витрат на незаконних мігрантів? Україна не хоче стати відстійником для них і тратити на це гроші зараз?
– Ми повинні витрачати гроші на нелегальних мігрантів навіть з точки зору нашої гуманності. Ми є гуманними людьми. Ми маємо їх утримувати в умовах, які гідні людям. Тому ми ці вимоги Європейського Союзу, звичайно, виконаємо. Але ключовими (вимогами), як відомо, є боротьба з корупцією. І кроки, які ми здійснюємо, Єврокомісія, Євросоюз однозначно вітають. Ну, і звичайно те, що ми маємо позбавитися пострадянського минулого. Оцей пострадянський паспорт, який у нас є, де деякі європейські політики з нас просто сміються, адже можна просто переклеїти фотографію і "стати іншою людиною". Саме цього ми маємо позбавитися. Ми маємо стати європейською державою, у тому числі й у сенсі цих реформ. Саме це ми маємо зробити до кінця цього року.
– Ще одне запитання про таємничу дипломатію останнього часу. Раптовий візит Держсекретаря США Джона Керрі, а потім його помічниці Вікторії Нуланд до Москви з незрозумілою до кінця місією. Перед тим – переговори канцлера Німеччини Меркель з Путіним. Що це все означає? Є підозри, що всі Мінські пункти, корисні Україні, не будуть виконані: кордон залишиться відкритим, зброя – не відведена. Натомість, нас змусять на догоду сепаратистам змінити Конституцію за кремлівськими лекалами. Наскільки імовірна така небезпека?
– Імовірність – це рівно нуль. І я це кажу, знаючи позицію і наших німецьких, і американських друзів. До речі, через три години після того, як завершився візит Керрі до Сочі (де відбулася зустріч із Путіним), я з ним зустрівся в Анталії. Там була зустріч Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Я багато контактував і з іншими членами Європейського Союзу. Скажу дуже чітко: Мінські домовленості – це не якесь меню в ресторані, з якого можна один пункт взяти, а інший пункт не брати. Мінські домовленості – це дорога до миру. І там є деескалація, стабілізація і відновлення Донбасу. Ми маємо іти саме цим шляхом. Росія цього не робить. Звичайно, що ті, кого підтримує Росія, теж цього не роблять. І це стосується не лише обстрілів. Це стосується й того, що місію ОБСЄ нікуди не пускають. Зараз навіть місія ОБСЄ побачила російську зброю на території Донбасу…
– Але якщо не всі сторони виконують ці домовленості, чи вони працюють? Який сенс у цьому всьому?
– Сенс полягає в тому, щоб досягти зараз деескалації і на основі деескалації організувати вільні й чесні вибори. Ніяких виборів, крім вільних і чесних, на Донбасі не може бути. І те, що цього тижня на Донбас не пустили місію Бюро з демократії і прав людини, яка, власне, і має організувати вибори, це якраз сигнал, що Росія грається з цим питанням. І для того нам потрібен Європейський Союз, для того нам потрібні американські партнери, щоб дуже чітко йти шляхом Мінських домовленостей.
– Чи достатньо Україна сама зробила за цей рік, щоб санкції проти Росії продовжили? Адже в списку є і санкції проти окремих осіб, зокрема, Олени Лукаш, Віктора Пшонки. Але в Києві навіть не висунули їм досі підозри. Чому європейці мають бути радикальнішими, ніж українці? Не боїтеся, що наступний євросаміт у червні, де будуть вирішувати питання про санції для Росії, уже загрожує нам провальним рішенням?
– Я знаю позиції всіх країн-членів ЄС. І на сьогодні і настрій, і налаштованість дуже чіткі: або ми виконуємо весь комплекс Мінських домовленостей, або санкції чітко залишаються. Звичайно, ходять різні легенди чи розповіді про те, що позиції деяких країн не є такими сильними. Але насправді Європейський Союз довів, що європейська солідарність чогось варта в цьому світі.
Щодо дій Києва, то там має бути чітке юридичне підґрунтя. Генпрокуратура над цим працює. І, звичайно, по кожному випадку там має бути (кримінальна) справа. Справа, звичайно, буде. І це буде служити основою для продовження санкцій. У нас є політичний блок санкцій (це те, що буде продовжено на наступному саміті Євросоюзу), і санкції проти окремих осіб, які мають юридичне підґрунтя.
Решта новин