А багато хто не починав активну фазу кампанії до рішення Конституційного суду, який 20 червня визнав законність указу про дострокові вибори.
Статті партійних витрат цілком традиційні, левову частку тут займає реклама в ЗМІ, також партії вішають зовнішню рекламу, проводять мітинги та концерти. Втім, деякі політики не вважають такі заходи агітацією, тому не відображають їх у своїй виборчій фінансової звітності. РБК-Україна проаналізувало витрати партій на кампанію, про яких вони відзвітували в ЦВК.
Політичні партії, які беруть участь у дострокових виборах у Верховну раду, подали до Центрвиборчкому проміжні звіти про свої витрати на кампанію. Цей звіт охоплює витрати партій у період з офіційного відкриття виборчого фонду та до 10 липня. Підсумковий звіт партії будуть зобов'язані подати до ЦВК не пізніше 5 серпня.
Більшість учасників виборів відкрили фонди в 20-х числах червня, деякі – набагато пізніше, наприклад, партія "Соціальна справедливість" відкрила поточний рахунок в банку тільки 9 липня, а партія "Сила людей" не відкрила рахунки взагалі. Таким чином, вся партійна реклама, яка активно з'являлася з моменту оголошення дострокових виборів, у звітах не відображається.
Сумарно партії поки витратили на вибори 559,4 млн гривень, або по 25,4 млн грн в середньому на кожну. При цьому масштаб витрат суттєво відрізняється. У лідерах – "Слуга народу" (96,9 млн грн), далі – Радикальна партія Олега Ляшка (73,0), "Голос" (71,6), "Українська стратегія Гройсмана" (61,2) і "Опозиційний блок" (54,9). Для порівняння, партія "Патріот" витратила на кампанію лише 141 тисячу гривень, а "Соціальна справедливість" і Партія зелених – взагалі ні копійки.
Ці витрати можна порівняти з витратами партій на дострокові парламентські вибори 2014 року, які обійшлися партіям-учасникам у 674,5 мільйона гривень. Тоді найбільше витратила на агітацію "Батьківщина" – 109,5 млн грн, далі йшли "Опозиційний блок" (106,4) і "Блок Петра Порошенко" (97,3).
Найбільша стаття офіційних партійних витрат – реклама в ЗМІ. Сюди входить оплата ефірного часу на радіо і телебаченні, а також у друкованих виданнях. Примітно, що окремої графи витрат на рекламу в інтернет-ЗМІ у звітності не передбачено.
Всього партії витратили на це 446,6 мільйонів гривень. Тут лідером є "Слуга народу" - 79,1 млн грн. Далі – Радикальна партія Олега Ляшка – (69,7 млн грн), "Голос" (54,1), "Українська стратегія Гройсмана" (48,3), "Опозиційний блок" (38,9). "Соціальна справедливість", "Патріот" і Партія зелених в ЗМІ не рекламувалися.
Ще одна стаття витрат – "виготовлення матеріалів передвиборної агітації": плакатів, листівок, аудіо - і відеозаписів, сувенірної продукції, агітаційних наметів. Витрати на це істотно меншы, ніж на рекламу в ЗМІ, сумарно партіям це обійшлося в 25,6 млн гривень. Найбільше витратився "Опозиційний блок" – 4 млн гривень. Далі – "Голос" (3,8 млн грн), "Українська стратегія Гройсмана" (3,4), "Опозиційна платформа "За життя" (3,2), "Сила і честь" (2,8).
Інші передбачені звітом категорії офіційних партійних витрат – це логістика, оренда приміщень та техніки для проведення зборів і прес-конференцій, розміщення зовнішньої реклами, організація мітингів, концертів і спортивних змагань під партійними патронатом і т. д. Сюди ж деякі партії відносять свої витрати на інтернет-рекламу. В цілому, витрати на ці цілі суттєво менше, ніж на рекламу по телебаченню, радіо і в пресі.
Популярну на будь-яких українських виборах форму агітації – музичні концерти, партії трактують по-різному. Приміром, Аграрна партія у своїх звітах вказує витрати на концерти за участю популярного співака Олега Винника, який публічно агітує за аграріїв. А "Голос" Святослава Вакарчука концерти "Океану Ельзи" агітацією не вважає, отже, і у звіті відповідних витрат не зазначено.
Якщо розділити загальні витрати партій на їх поточні рейтинги (відповідно до останнього опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного з 3 по 13 липня), то дорожче всього один відсоток рейтингу обходиться "Української стратегії Гройсмана" – 47,1 млн гривень. Далі йдуть Радикальна партія Олега Ляшка – 30,4 млн грн і "Опозиційний блок" – 18,3 млн грн. Для порівняння, один відсоток підтримки лідируючої партії "Слуга народу" обходиться їй в 1,9 мільйона гривень. Втім, це дуже суб'єктивний показник, який не враховує інші причини, через які виборці планують голосувати за ту чи іншу політсилу.
І, незважаючи на те, що цей звіт – лише проміжний, офіційні витрати партій на кампанію явно не відображають реальну картину. Витрачені до 10 липня усіма партіями 559,4 млн гривень – це приблизно 21,6 млн доларів, чого явно недостатньо навіть для однієї партії, всерйоз націленої на потрапляння в парламент.
Певні обмеження у прозорість фінансів на виборах вносить і законодавство. За законом про вибори народних депутатів, виборчий фонд однієї партії не може перевищувати дев'яносто тисяч мінімальних зарплат. На даний момент – це 375,6 млн гривень, або 14,5 млн доларів, чого для повноцінної загальнонаціональної кампанії також недостатньо, навіть з урахуванням її швидкоплинністі. При цьому всі витрати партії за законом зобов'язані проходити через виборчий фонд. Партії, які подолають п'ятивідсотковий бар'єр, отримають компенсацію своїх офіційних витрат на кампанію, а партії, що набрали 2% голосів – держфінансування на наступні п'ять років.
Решта новин