Політика - В Україні

Гройсман не виконав обіцянку, але допомагав переселенцям

Тривають торги за майже звільнене крісло глави уряду. Головний претендент — спікер ВР Володимир Гройсман. За неофіційними даними, поки голосів для призначення недостатньо. А лідер Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що його політична сила не буде підтримувати Гройсмана із-за відсутності у нього конкретного плану дій.

Однак експерти одноголосно заявляють, що голоси знайдуть і спікеру все-таки вдасться поміняти крісло. "Думаю, він зможе зібрати потрібну кількість голосів. Якщо коаліція буде, то й Гройсман буде проголосований — 226 голосів для нього не проблема. Проголосують БПП, НФ і позафракційні", — вважає політолог Вадим Карасьов.

Згоден з такою думкою і директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник: "Якщо не буде ніяких форс-мажорів, пов'язаних з розподілом міністерських посад, то Гройсман може зібрати 226 голосів, а більше 300". Якщо щось піде не так і голосів не надутий, то Арсеній Яценюк залишиться в кріслі з приставкою "в. о."._01_12

ПЛЮСИ РОБОТИ ГРОЙСМАНА

Реформа ради разом з Європою


До успіхів нинішнього спікера можна записати спільну роботу з євродепутатом Петом Коксом над дорожньою картою парламентської реформи в Україні. Документ, в якому 52 пункту, передбачає створення етичного кодексу для депутатів, створення спеціального інституту приставів, які стежитимуть за порядком у ВР і навіть зміна системи, по якій розподіляються депутатські місця.

До чиновників через інтернет

Став Гройсман одним з головних ініціаторів створення Держагентства електронного уряду. Мета реформи — оптимізувати управління в країні (можливість людей звертатися до органів влади через інтернет) і дати громадянам доступ до держреєстру. У Кабміні пообіцяли доопрацювати концепцію до кінця року. Вона допоможе боротися з корупцією, коли за хабар документа, наприклад, "приробляють ноги", тобто прискорюють його підписання.

Скоротили "контролерів"

На посаді віце-прем'єра Гройсман домігся скорочення інспекцій та контролюючих органів при міністерствах більш ніж на половину. До цього в Україні працювало 75 центральних органів виконавчої влади, 56 з яких мали право контролювати і перевіряти. Сьогодні залишилося 60 органів, з яких право контролю у 27.

Допомога переселенцям

Створення Міжвідомчого урядового штабу з питань соцзабезпечення внутрішньо переміщених осіб У кожній області були створені філії цього штабу, куди за допомогою можуть звертатися українці з районів проведення АТО. Філії не тільки надають інформацію переселенцям, але і допомагають в роботі з місцевою владою.

МІНУСИ РОБОТИ ГРОЙСМАНА

Забудькуватий мер


Серед негативних історій, які пов'язані з Володимиром Гройсманом, є такі, які тягнуться за ним ще з Вінниці, де він був спочатку депутатом, а потім мером міста. Так, нинішній спікер отримав хвилю критики від городян за "забудькуватість": 10 грудня 2012 року на засіданні Вінницького виконкому він пообіцяв, що ціна на проїзд у міському електротранспорті підвищуватися не буде, але вже через 10 днів рішенням міськради її збільшили на 20%.

"Партійна диктатура"

Протягом трьох місяців Володимир Гройсман десятки разів ставив на голосування законопроект про так званої "партійної диктатури", який в результаті "продавили" 16 лютого цього року. Депутати обурювалися, що це порушення регламенту. Цей закон дозволив партійним лідерам виключати кандидатів у депутати з виборчих списків навіть після виборів.

Критика одностатевих шлюбів

На посаді спікера ВР Володимир Гройсман різко розкритикував питання одностатевих шлюбів в день голосування за антидискримінаційний закон. Нагадаємо, ухвалення цього документа було однією з вимогою Євросоюзу для лібералізації візового режиму. "Я чую якісь фейки, які говорять про те, що в Україні можуть бути хоч якісь одностатеві шлюби. Не дай Бог це б сталося, і ми ніколи не будемо підтримувати", — заявив він.

"Закон Гройсмана"

Провалився закон авторства Гройсмана часів її роботи віце-прем'єром. Згідно йому, киянам потрібно було укладати договори на гарячу воду і опалення безпосередньо з постачальником. Але в столиці на той момент лише у 48% будинків стояли лічильники, і, за словами експертів, там, де лічильників не було, зростала ймовірність махінацій з платежами.