Володимир Путін під час зустрічі з керівництвом МЗС Росії окреслив умови, після виконання яких начебто погодиться на перемовини з Україною щодо припинення війни.
"Українські війська мають бути повністю виведені з Донецької, Луганської..., Херсонської та Запорізької областей - при чому звертаю увагу: саме з усієї території цих регіонів у межах їхніх адміністративних кордонів, які існували на момент їх входження до України", - заявив він. За словами російського керівника, як тільки українська влада "почне реальне виведення військ з цих регіонів", офіційно повідомить про відмову від вступу до НАТО, Росія оголосить "наказ припинити вогонь і почати переговори".
Київ отримає нові танки Leopard, артилерійські системи Himars і боєприпаси до них, а також комплекси IRIS-T.
Німеччина виділила новий пакет військової допомоги для України. До нього ввійшли, зокрема, системи протиповітряної оборони IRIS-T, реактивні системи залпового вогню Himars і танки Leopard. Про це повідомив німецький уряд. Крім того, Німеччина передасть боєприпаси, стрілецьку зброю та 4 млн набоїв, засоби для розмінування та знешкодження снарядів, човни, три системи AMPS для захисту гелікоптерів та IT-обладнання.
Представників Китаю, а також Бразилії, яка нині головує у "Великій двадцятці", на саміті не буде.
Після більш ніж двох років війни Україна все ще намагається заручитися підтримкою країн Глобального Півдня. Як пише Bloomberg, на мирному саміті у Швейцарії 15-16 червня будуть представлені лідери "Великої сімки", включно з канцлером Німеччини Олафом Шольцем і президентом Франції Еммануелем Макроном, але важливих представників Бразилії, яка наразі головує у "Великій двадцятці", там не буде.
Лідери країн “Групи семи” зосередили увагу на відносинах з Китаєм на другий день зустрічі групи в Італії.
Втім Україна залишилася в центрі уваги й займе ключове місце у підсумковій резолюції, яку учасники планують оприлюднити за результатами зустрічі, повідомляють новинні агенції, знайомі з текстом проєкту комюніке. Зокрема, на додаток до питань вільної та справедливої торгівлі та уникнення торгової війни з Китаєм, безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні тощо, країни “Групи семи” мають намір виступити зі скоординованою позицією щодо ймовірної підтримки Китаєм російської військово-промислової індустрії, яка, як вважають у Вашингтоні, розпалює війну в Україні.
“У сукупності це потужний набір дій, який створить міцнішу основу для успіху України”, – заявив Джо Байден.
Після підписання безпекової угоди з Україною президент Сполучених Штатів Джо Байден запевнив, що США лишатимуться на боці України у її боротьбі з тиранією. Війну проти України він назвав “випробуванням для світу”. Джо Байден назвав 3 кроки, які його країна здійснює разом з іншими країнами G7 для підтримки України.
Україна може довести кількість безпекових угод із державами світу до 27, повідомив у відеозверненні президент Володимир Зеленський.
«Зараз уже сім безпекових угод – з усіма країнами G7. І загалом уже 17 угод підписані, ще 10 ми готуємо до підписання», – сказав глава держави. 13 червня на полях саміту «Групи семи» в Італії Україна уклала безпекові угоди з двома країнами, що належать до числа провідних світових економік – Японією та США.
Китай, який відмовився бути присутнім на Саміті миру у Швейцарії, почав лобіювати свій "мирний план" серед світових урядів напередодні швейцарської зустрічі.
Про це пише Reuters з посиланням на інформацію анонімних дипломатів. Минулого тижня речник міністерства Мао Нін заявив: "Китай щиро сподівається, що мирна конференція не перетвориться на платформу для створення конфронтації Заходу. А відсутність на ній не означає непідтримку миру".
Прем'єр-міністр країни Віктор Орбан вже відреагував на таке рішення.
Вищий суд Європейського Союзу наклав на Угорщину штраф розміром 200 мільйонів євро за постійне порушення правил надання притулку, попри попереднє рішення Європейського суду, а також додатково 1 млн євро за кожен день невиконання (216 млн євро). Про це повідомляє The Independent. У пресрелізі Суду ЄС йдеться про те, що Угорщина не виконувала рішення, яке винесли вищі судді Євросоюзу, від 2020 року.
Союзники також продовжують шукати варіанти надати Україні додаткові спроможності протиповітряної оборони.
Країни НАТО продовжують працювати над вірогідним планом надання сталого фінансування Україні на рівні 40 мільярдів євро на рік, адже серед членів альянсу існує широке порозуміння щодо необхідності подальшої військової підтримки України. Про це заявив 13 червня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у Брюсселі на початку дводенної зустрічі міністрів оборони альянсу.
На засіданні "Рамштайну" обговорюватимуть посилення української протиповітряної оборони, а на Раді Україна-НАТО - план гарантування довгострокової підтримки ЗСУ.
На засіданні Контактної групи з питань оборони України в так званому форматі "Рамштайн" у Брюсселі в четвер, 13 червня, обговорять потребу в посиленні української протиповітряної оборони (ППО), зокрема й зенітними ракетними комплексами (ЗРК) Patriot, повідомила на брифінгу заступниця речника міністерства оборони США (Пентагон) Сабріна Сінгх.
Україна на полях саміту Group of 7 в Італії підпише безпекові угоди не лише з США, а й з Японією.
Про такі плани повідомив український президент Володимир Зеленський. Зеленський розраховує, що Україні, її оборонній та економічній стійкості буде присвячена велика частина зустрічі лідерів "Великої сімки". Для України головні теми – розвиток коаліції винищувачів, пришвидшення навчання пілотів, прискорене постачання літаків, зміцнення протиповітряної оборони та посилення далекобійних можливостей.
Серед гостей - український президент Володимир Зеленський.
Керівники країн Групи-7 (G-7) з очільниками Європейського Союзу та низки запрошених держав зібралися в Італії 13-15 червня на переговори, які знову значною мірою зосереджуватимуться на допомозі Україні в її обороні від російської агресії. Серед гостей також представники Індії, Бразилії, Аргентини, Туреччини, Саудівської Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратів, Кенії, Алжиру та Мавританії, що головує в Африканському Союзі.
Зокрема, усі країни-члени Альянсу мають підтримати чіткішу позицію щодо членства України в НАТО.
У липні на саміті НАТО у Вашингтоні країни-члени мають узгодити сильніше формулювання про майбутнє членство України. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на прес-конференції в Брюсселі перед дводенною зустріччю міністрів оборони країн-членів Альянсу. Зокрема, він відповів на питання, що саме Альянс може запропонувати Україні на саміті НАТО у Вашингтоні, якщо не буде запрошення до набуття членства.
США запровадили нові санкції проти Росії з огляду на перехід Кремля до воєнної економіки.
Оголошені обмеження мають на меті посилити тиск на Москву через її тривалу жорстоку та неспровоковану війни проти України. Це здійснюватиметься, зокрема, шляхом обмеження можливості російської військово-промислової бази використовувати переваги програмного забезпечення зі США та інших інформаційних технологій.