Верховна Рада фактично передала Національної комісії з державного регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ) в управління президента Петра Порошенка.
Парламент 7 грудня ухвалила в цілому законопроект №7342-1, яким уповноважив главу держави самостійно призначати строком на три місяці членів комісії на вакантні посади. Зараз таких посад - чотири. Це тимчасова міра, покликана повернути НКРЭКУ легітимність.
З середини листопада комісія втратила можливість приймати рішення через відсутність кворуму. Один з членів НКРЭКУ Борис Циганенко, якого пов'язують з Костянтином Григоришиним, який пішов у відпустку через хворобу. Після цього "в строю" залишилося три члена НКРЭКУ з мінімально необхідних чотирьох. Всього в комісії повинно бути сім членів.
При цьому призначення нових членів комісії, передбачене ухваленим у 2016 році законом про НКРЭКУ, було зірвано. Порошенко надто пізно подав свої кандидатури до складу конкурсної комісії, яка повинна відібрати нових членів НКРЭКУ.
LIGA.net розібралася, як ринок обсягом до 500 млрд гривень опинився в ручному управлінні президента
Трюк з легітимністю
Національна комісія відповідає за регулювання енергетичного ринку країни річним обсягом до 500 млрд гривень. НКРЭКУ затверджує тарифи на комунальні послуги, електроенергію, транспортування газу і нафти, видає компаніям ліцензії і затверджує інвестиційні програми учасникам ринку і так далі.
Втрата легітимності Нацкомисиии означає колапс всього ринку енергетики і комунальних послуг як мінімум до кінця березня 2018 року, поки на конкурсі будуть обиратися нові члени НКРЭКУ.
Щоб вийти з патової ситуації, що склалася з причини неквапливого виконання президентом норм закону про НКРЭКУ, у листопаді-грудні в Раді було зареєстровано одразу кілька законопроектів. Але тільки один з них знайшов підтримку
233 депутати проголосували за законопроект №7342-1, поданий до Ради Олександром Домбровським (БПП), Михайлом Бондарем (Народний фронт) і Юлієм Іоффе (Опозиційний блок), за день до голосування.
Він передбачає, що президент Петро Порошенко зможе сам призначати членів НКРЭКУ на всі вакантні посади до обрання нового складу регулятора, але не більше ніж на три місяці. Закон прогнозовано знайшов підтримку у фракцій БПП, Народного фронту, Опозиційного блоку, Волі народу і Відродження.
Простіше кажучи, в найближчі дні Порошенко самостійно призначить як мінімум чотирьох членів НКРЭКУ терміном на три місяці. У разі, якщо по закінченню цього терміну, відбір членів комісії на конкурсі не відбудеться, президент зможе повторити це призначення.
Головне науково-експертне управління Ради дало негативну оцінку законопроекту, прямо вказавши на невідповідність норм прийнятого закону Конституції. "Частина перша статті 106 Конституції україни містить вичерпний перелік повноважень президента України, в який не входять певні законопроектом повноваження, - йдеться у висновку управління Ради. - Відповідно ж до пункту 31 частини першої статті 106 Конституції україни повноваження Президента визначаються лише Основним Законом".
Крім того, Головне науково-експертне управління зазначає, що закон може поставити під сумнів правову легітимність рішень, які НКРЭКУ буде приймати в доукомплектованном Порошенко складі. Фактично це означає, що будь-яке рішення регулятора може бути успішно оскаржене в судах та заблоковано.
Причому тут Ахметов
Депутати Оксана Продан (БПП) і Лев Пидлесецкий (Самодопомога) 5 грудня зареєстрував альтернативний законопроект №7359. Він передбачав продовження дії рішень НКРЭКУ, які діяли на момент останнього засідання комісії до моменту формування нового складу (за результатами конкурсу). Законопроект №7359 отримав позитивну оцінку Головного науково-експертного управління Ради, однак депутати цей проект розглядати не стали.
В результаті, як мінімум до лютого-березня 2018 року в Україні буде діяти ручний регулятор, вплив на якого обмежується президентом і його адміністрацією. Це повністю суперечить реформу НКРЭКУ, яка покликана зробити енергетичний регулятор незалежним від політиків органом влади.
Крім того, до кінця року комісія повинна затвердити Оптову ринкову ціну на електроенергію і тарифи для теплової генерації, 70% якої в Україні належить ДТЕК Ріната Ахметова. Ці тарифи визначаються за так званою формулою Роттердам+ і з січня 2018 року можуть вирости як мінімум на 20-25%, свідчать дані комісії.
Це дасть теплової генерації додатково близько 12 млрд гривень в рік, з яких близько 10 млрд дістануться ДТЕК, підрахував екс-член НКРЭКУ Андрій Герус.
Опозиційний блок підтримав новий законопроект про НКРЭКУ практично в повному складі.
Решта новин