Сталося це на тлі посилення протистояння між двома головними центрами впливу сучасної української влади — Президентом Порошенком і міністром внутрішніх справ Аваковим, пише Валерій Литонинский у випуску №37 журналу Корреспондент.
Український парламент продемонстрував реформаторський запал, коли мова йшла про традиційно популярною перед виборами ініціативою — про підвищення пенсій. Депутати і уряд не на жарт посперечалися про те, хто ж саме відстояв надбавки для пенсіонерів. У підсумку, щоб нікого не образити, зійшлися на тому, що це результат спільних зусиль всіх — і Президента, і парламенту, і Кабінету Міністрів. При цьому негативні сторони пенсійної реформи політики намагаються не афішувати, сором'язливо прикриваючись зобов'язаннями перед іноземними партнерами.
Коли ж справа дійшла до електорально ризикованих проектів за ОРДЛО, то від колишнього запалу не залишилося і сліду. В результаті і ці закони були проголосовані, але з істериками і навіть з димовими шашками у сесійній залі.
Спочатку пряник
Пенсійна реформа вважалася ключовою для уряду, а Володимир Гройсман навіть обіцяв піти у відставку в разі її провалу. Депутати подали до закону про реформу понад 2 тис. поправок. Але в підсумку відмовилися від більшості з них. Радикальна партія Олега Ляшка, наприклад, відмовилася від тисячі своїх правок заради заяви про те, що саме вони розблокували процес підвищення пенсій. Коротше, до обіцяних надбавок хотів доторкнутися кожен. Законопроект у залі зібрав цілих 288 голосів, чого в Раді не було вже давно. Голосувала навіть опозиція, ніхто не захотів опинитися в рядах противників підвищення пенсій. Перед виборами це боляче не вигідно.
Президент підписав закон, і 10 жовтня він вступив в силу, а Гройсман урочисто оголосив, що більш високі пенсії будуть діяти вже з 1 жовтня. Підвищення справді торкнеться близько 9 млн українських пенсіонерів, які отримають від 100 до 1 тис. грн надбавки. У зв'язку з тим, що з 2012 року інфляція склала більше 100%, тобто ціни зросли вдвічі і просто «з'їли» пенсії, які призначалися до цього. Також скасовано 15%-вий податок для працюючих пенсіонерів, від чого виграють ще 600 тис. українців.
Потім батіг
На збільшення виплат пенсіонерам витратять майже 12 млрд грн з бюджету. Здавалося б, Україна обіцяла Міжнародному валютному фонду зменшити дефіцит Пенсійного фонду, зате навпаки — збільшує виплати. Звідки ж гроші?
Нинішнє підвищення відбудеться за рахунок майбутніх пенсіонерів, які вийдуть на пенсію після 1 січня 2018 року. З наступного року для того, щоб отримати пенсію українцям потрібно буде мати значно більше страхового стажу. Формально підвищення пенсійного віку не передбачається, але збільшення страхового стажу експерти називають прихованим підвищенням пенсійного віку. З 1 січня для того, щоб вийти на пенсію в 60 років треба буде мати страховий стаж 25 років, зараз мінімальний стаж — 15 років. У 63 роки можна буде вийти на пенсію зі стажем від 19 до 25 років. У 65 років — зі стажем від 15 до 16 років. Поріг страхового стажу буде поступово підніматися кожен рік і до 2028 року досягне 35 років. Тим, хто до 65 років не встиг заробити свої 15 років стажу, будуть отримувати пенсію, а соціальну допомогу. Вона буде виплачуватися з місцевих бюджетів.
Відсутні роки стажу можна буде купити. За кожні 12 місяців майбутній пенсіонер заплатить 16.896 грн. Але більше п'яти років стажу в одні руки не продадуть. Навчання у вузах і декретну відпустку врахують у страховому стажі, але не для всіх. Зарахують стаж для студентів, які очно навчалися на бюджеті в інститутах та університетах з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року включно. А також для вагітних і молодих матерів, які перебували в декреті у період з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року. Для всіх інших час навчання та догляду за дитиною до стажу не порахують чи врахують його частково, якщо інститут або декрет потрапили в зазначені періоди не повністю. Зберегли право на пенсійний стаж підприємці, якщо сплачують єдиний податок або єдиний соціальний внесок.
При цьому з 1 січня 2018 року змінять коефіцієнт страхового стажу для розрахунку розміру пенсій, зменшать його з 1,35 до 1,0. «Уряд підвищує пенсії тим, хто їх вже отримує, а для тих, хто буде отримувати пенсії після 1 січня 2018 року, їх розмір істотно знизиться. При розрахунку для тих, хто вийде на пенсію з наступного року і пізніше, середня зарплата буде розраховуватися з меншим коефіцієнтом. Таким чином, пенсія впаде приблизно на 25% в порівнянні з нинішніми показниками», — пояснив Кореспонденту експерт з питань пенсійної реформи Тарас Козак. Втім, чиновники кажуть, що до зниження пенсій це не призведе. Адже разом із зниженням коефіцієнта, підвищується розрахункова база — розмір середньої зарплати.
У рамках реформи також буде скасовано вихід на пенсію за вислугу років. Пільговим виходом на пенсію зможуть скористатися тільки працівники з шкідливими і важкими умовами праці, інваліди, багатодітні матері (понад п'яти дітей), а також учасники бойових дій.
Крім того, новим законом передбачається щорічна автоматична індексація пенсій починаючи з 2021 року. Але в 2018 році осучаснення пенсій взагалі не буде. А в 2019-2020 роки його пропонують проводити в ручному режимі — окремими рішеннями парламенту. А от чи будуть вони, невідомо, особливо після того, як пройдуть вибори 2019 року.
Прийняття цього закону — в першу чергу боротьба за голоси виборців, а не реформування системи. Пенсійна система в Україні так і залишається солідарною, цього реформа не змінює, і це її головна біда. В Україні зараз проживають 12 млн. пенсіонерів і 26 млн громадян у віці від 18 до 60 років. Але відрахування до Пенсійного фонду здійснюють лише 12 млн осіб. Тобто, грубо кажучи, на одного платить єдиний соціальний внесок доводиться чітко по одному пенсіонеру. І це проблема.
В Україні через демографічної кризи, масового виїзду працівників за кордон та тіньової економіки — працюючих людей, які платять податки, стає все менше, а пенсіонерів, навпаки, більше. «Нам давно вже потрібно було зрозуміти, що пенсія може бути тільки та, на яку людина сама собі накопичив. На жаль, ця пенсія, про яку ми говоримо, — державна, а точніше, солідарна, вона все менше і менше зможе забезпечувати людини в старості. Солідарну систему треба замінювати звичайним соціальною допомогою, а пенсія повинна йти тільки з накопичень людини, і державі треба пояснити людям, що грошей немає і не буде», — вважає президент академії пенсійної реформи Олег Лиховид.
Коли в Україні розпочне працювати накопичувальна пенсійна система, якою користуються у всьому світі, і запрацює взагалі, прийнятий закон чітко не відповідає.
Грунт для розмови
Однак навіть у такому вигляді пенсійна реформа задовольняє Міжнародний валютний фонд. Активізувалася робота щодо виконання інших вимог МВФ. Правда поки що на словах, і без копняка з боку Заходу не обійшлося. Влада нарешті заговорила про реальну необхідність створення антикорупційного суду, хоча ще нещодавно Президент Порошенко розповідав про те, що такого суду немає ні в одній розвиненій країні світу, і взагалі нам потрібна антикорупційна палата. Але жорсткі висновки Венеціанської комісії змінили риторику влади. Сам Порошенко заявив, що готовий внести законопроект про створення антикорупційного суду в Україні, але виступає також за паралельне формування антикорупційної палати у Верховному Суді. Для розробки нового законопроекту Президент запропонував депутатам створити робочу групу.
Однак лідер президентської фракції в парламенті Артур Герасимов вже заявив, що новий законопроект про створення антикорупційного суду, який враховує зауваження Венеціанської комісії, найближчим часом буде представлений у Раді.
З маяків МВФ для України залишаються не виконаними підвищення ціни на газ для населення і питання приватизації. Правда міністр фінансів Олександр Данилюк відправився в США домовлятися про формулі розрахунку ціни на газ. Вже в Штатах міністр висловив надію на отримання наступного траншу МВФ до кінця 2017 року. Втім, експерти впевнені: до 2018 року траншу Україні вже не бачити.
Закони зовнішнього користування
Виконання інших зобов'язань перед західними партнерами були присвячені голосування за так звані закони по ОРДЛО. З ідеєю про закон про реінтеграції Донецької та Луганської областей влада носилася ще з 2015 року. У підсумку в ході дискусій усередині правлячої коаліції законів виявилося два. Зроблено все було за класичною схемою останніх років, яка спрацювала, до речі, і у випадку з пенсійною реформою, — пропонується умовно переможне рішення, яке широко рекламується політиками і прикриває непопулярні норми. Роль умовної #перемога була відведена визнання Росії країною-окупантом, а #зрада — полягала у продовженні дії закону про особливий статус Донбасу, термін якого закінчувався 18 жовтня 2017 року. Продовження дії закону, який і так не працював? Так-так, ось така вона, українська політика.
«Ми підтримуємо зусилля Верховної Ради продовжити дію особливого статусу, що дозволить врегулювати конфлікт на сході України», — таке повідомлення спочатку опублікувало посольство США в Україні, а незабаром і посольство Німеччини. Влади пояснюють, що без продовження дії закону, який так і не працював, Росія в переговорах із Заходом звинувачувала Україну у відмові від виконання Мінських угод і вимагала скасування міжнародних санкцій. А так Україна формально підтверджує готовність виконувати свою частину зобов'язань в рамках Мінська. І для зняття санкцій приводу немає. Тому через кілька годин після повідомлення американського посольства Порошенко вніс у Раду закон про продовження дії особливого порядку самоврядування на Донбасі до 18 жовтня 2019 року.
Однак екс-дипломат Богдан Яременко вважає, що представники влади спекулюють питанням про нібито існуючої залежності від продовження дії закону про особливий статус Донбасу збереження санкцій відносно РФ. «США вважають підставою для санкцій проти РФ агресію Росії проти України, а не невиконання Росією Мінських домовленостей. Зміст закону США про санкції — протидія агресії Москви», — зазначає Яременко. А заява посольства США про підтримку особливого статусу, на думку Яременка, свідчить про те, що зараз США не сформулювали альтернативне бачення вирішення російсько-українського конфлікту, а тому підтримують діючий формат.
Необхідність прийняття Україною закону про особливий статус окупованих територій прописана в Мінських угодах. Прийнятий він був Радою ще у вересні 2014 року в закритому режимі, було вимкнено навіть табло для голосування. Так політики уникли публічної демонстрації своєї підтримки закону, яким, серед іншого, передбачається недопущення притягнення до кримінальної відповідальності і покарання «учасників подій на території Донецької і Луганської областей», або, наприклад, проведення місцевих виборів, призначення прокурорів і суддів за погодженням з місцевими органами влади і створення загонів «народної міліції». Хоч норми закону не працюють, саме їх зміст — хороший привід для демаршів, істерик і справедливого обурення.
Тому прописати продовження дії сумнівного закону спочатку хотіли в рамках іншого проекту — про деокупації або реінтеграції Донбасу. Також в законі передбачалося зафіксувати пріоритетність виконання положень про безпеку Мінського договору.
Але в Народному фронті виступили за те, щоб було подано два різних проекти, — один про продовження дії закону про особливий статус, другий про реінтеграції Донбасу. Після оприлюднення законопроекту про реінтеграції той факт, що в ньому містилася відсилання до Мінським домовленостями, викликав бурю протестів в Раді, і будь-які згадки Мінська в підсумку з документа були вилучені.
Голосування за проекти через блокування трибуни та інциденту з димовою шашкою розтягнулося на два дні, але в підсумку було результативним. Закон про реінтеграції носить декларативний характер і прийнятий тільки в першому читанні. Так, він вперше визнає Росію країною-агресором, і покладає на неї відповідальність за ситуацію на окупованих територіях. Цією нормою влада в основному і прикривалася в публічних дискусіях. Але при цьому в ньому нічого не говориться про Крим. Попереду — друге читання і бійка буде серйозною. В тому числі — з приводу термінології: слово «війна» в документі відсутня.
Вже зрозуміло, що повний контроль над подіями на сході країни буде в руках ВСУ, а точніше — об'єднаного оперативного штабу Збройних сил України для протидії агресії. Йому будуть підконтрольні усі силовики на Донбасі — ВСУ і СБУ, а також знаходяться зараз під контролем МВС Нацполиция, Нацгвардія і Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Створення штабу означає підвищення ролі Президента і зниження ролі міністра внутрішніх справ «донецьких» справах. Спостерігачі називають суперництво між Порошенком і Аваковим ключовим внутрішньополітичних конфліктом. Особливо після спроби зміщення начальника Генштабу Віктора Муженка у зв'язку з пожежею на складах боєприпасів у Калинівці Вінницької області.
Неспокійно не тільки в провладних рядах. Опозиційну платформу хочуть створити навіть всередині Опозиційного блоку. Частина партійців збунтувалася проти постійної підтримки провладних законів, ніж зараз на регулярній основі займається ОБ. Заявив про вихід з партії Михайло Добкін — на хвилиночку, кандидат у президенти від Оппоблока на останніх виборах. А про опозиційну платформу заявив сам Вадим Новинський, бізнес-партнер Ріната Ахметова.
Решта новин