Коли федеральний канцлер Німеччини вкотре відвідувала Росію, її команда нагадала господарям, що пані Меркель не любить псів. Проте, коли вона приїхала, Путін (тоді прем’єр-міністр, а нині знову президент Росії) змусив її чекати, а біля крісла гості вмостив свого чорного лабрадора
Характерно, що Меркель не дозволяє, аби особисте шкодило дипломатії. Донька пастора, народжена в Східній Німеччині, вона не може не мати глибоко затаєних сумнівів щодо Путіна, який закінчив свою кар’єру агента КГБ у Дрездені. Але вміє приховувати їх краще за президента Німеччини Йоахіма Ґаука, теж вихідця зі Східної Німеччини, колишнього священика. Для Меркель двосторонні відносини – переважно неемоційна справа, що стосується купівлі російського газу і продажу продукції німецького машинобудування.
Але тут дещо змінилося, і це буде видно на її зустрічі з Путіним у Москві під час «Петербурзького діалогу». Цей форум, започаткований іще 2001 року, у дні Шредера й Путіна, мав на меті відвертий обмін думками між підприємцями, вченими та політиками. Разом із Меркель до столиці РФ прибуде Андреас Шокенгофф, який очолюватиме робочу групу з питань громадянського суспільства.
Присутність Шокенгоффа буде як кістка в горлі для президента Путіна. Це не тільки лідер парламентської фракції християнських демократів (партії Анґели Меркель), а і її кур’єр для особливих доручень у неофіційних російсько-німецьких відносинах. Після повторного обрання Путіна президентом у травні Шокенгофф засудив його репресії проти активістів громадянського суспільства.
За словами Шокенгоффа, Міністерство закордонних справ РФ висловило незадоволення, коли він відкрито розкритикував Путіна, назвавши його ім’я. У Москві «просто розлютилися». Шокенгофф підготував для парламенту проект меморандуму, і тоді втрутилося МЗС Німеччини, що було «незвичним» для Шокенгоффа. Минулого місяця російська сторона звинуватила його в поширенні інформації «наклепницького змісту» стосовно Путіна і заявила, що більше не визнаватиме його представником уряду (ФРН. – Ред.).
Німеччина могла б і проігнорувати цей коментар, але (що подивувало) цього не зробила. Штеффен Зайберт, представник федерального канцлера, сказав, що російська критика «ошелешила нас», і нагадав РФ, що якраз німецький уряд і вирішуватиме, кому виступати від його імені. Можливо, нарешті Меркель показала своє справжнє обличчя – навіть якщо впливове прокремлівське бізнес-лобі в Німеччині щосили намагається загладити це враження.
Провідний русофіл і автор біографії Путіна Алєксандр Рар вважає, що німецький курс стосовно Росії десятки років коливається між Realpolitik і цінностями, тож у нинішній суперечці – нічого нового. Німеччині «не можна втрачати терпець не можна втрачати Росію», – радить Рар і додає, що більш оптимальним курсом може стати Wandel durch Handel (зміна через торгівлю).
А от Ульріх Шпек, зовнішньополітичний оглядач із Гейдельберга, у цьому зовсім не впевнений. Він вважає, що ФРН повинна докладати більше зусиль для підтримки ліберальних цінностей у світі, а особливо у Росії. Німці мають більший вплив, ніж вони самі усвідомлюють. «З економічного погляду, ми гігант, а вони карлик», – заявляє він. Німеччина вже змістила зовнішньополітичні пріоритети в бік Польщі, яка є набагато більшим торговельним партнером. Анґела Меркель нещодавно відвідала Молдову, країну, яку давно вже залякує Москва. До того ж ФРН – учасниця навчань НАТО Steadfast Jazz, під час яких вона «захищатиме» Польщу і країни Балтії від умовної агресії Росії. Суворий курс щодо Путіна може мати продовження.
Решта новин