У Польщі все-таки прийняли скандальний закон про заборону "бандеризма". Він дозволяє кримінально переслідувати за "заперечення злочинів українських націоналістів" у роки Другої світової війни, в тому числі за символіку ОУН-УПА, заперечення геноциду на Волині і пропаганду ідей Степана Бандери. Покарання – штраф або позбавлення волі на строк до трьох років.
Мова йде про внесення поправок в закон про інститут національної пам'яті та Комісії з переслідування злочинів проти польського народу, які запропонувала ультраправа партія "Кукіз-15".
У Сеймі це друга за величиною політична група після правлячої партії "Право і Справедливість" (Піс).
"Потрібно назвати речі своїми іменами. Бандерівці вбили понад 100 тисяч поляків і близько 40 тисяч своїх. Носіння банерів з портретами бандитів і робити з них героїв може мати фатальні наслідки в майбутньому. Наступне покоління може поклонятися дияволу, так як таким був Бандера", – заявляв лідер партії Павел Кукіз, коли представляв законопроект.
Раніше він вже виступав зі скандальними ініціативами на кшталт будівництва стіни на кордоні з Україною, щоб захистити Польщу від "напливу нелегальних іммігрантів".
"Кукіз-15" вніс цей законопроект ще рік тому. До нього повинні були повернутися в листопаді минулого року, але вирішили не загострювати обстановку перед візитом президента Анджея Дуди в Україну в грудні 2017-го.
26 січня "Кукіз-15" разом з Піс і партією ПСТ (Польська народна партія) прийняли закон у третьому читанні.
"Це ще раз засвідчило те, що нам ніколи не вдасться переконати поляків, яка б влада не була, що Бандера – Герой України, боровся за її незалежність, навіть якщо ця боротьба приводила до вбивств за етнічною ознакою. Також це означає, що в Україні влада в черговий раз намагалися видати бажане за дійсне, не бажаючи глибоко розібратися, що ж відбувається сьогодні в польському суспільстві, коли і праві, і ліві, і демократи і не дуже, одностайно голосують в парламенті за закон про заборону бандеризма і визнають геноцидом події на Волині під час Другої світової війни", – пояснює "Країні" Ірина Верещук, директор Центру Балто-Чорноморських досліджень.
Символіка ОУН-УПА і бандерівські марші – під забороною
Що антибандеровский закон означає на практиці? Судові цивільні позови і продовження політики "відновлення справедливості щодо подій на Волині", вважає Верещук.
В першу чергу під удар потраплять живуть у Польщі українці.
"У Польщі діють організації української діаспори, щорічно проводяться свята, в яких часто згадують УПА з Бандерою, використовують символіку ОУН-УПА. Все це зараз опиниться під забороною", – говорить Верещук.
За порушення закону можуть посадити.
"Українські заробітчани все частіше скаржаться на переслідування та побиття в Польщі. Закон проти "бандеризма" може ще більше налаштувати частина польського суспільства проти українців. Особливо на тлі зростання націоналістичних настроїв в обох країнах", – сказав "Країні" польський журналіст Марчін Ковальчик.
Покарають за заперечення "українського гестапо" і "українських нацистів"
Закон чітко визначив термін "злочини українських націоналістів та українських формувань, які співпрацювали з Третім рейхом".
"Польща систематично, починаючи з 2004 року, працює над так званими "шкідливими кодами пам'яті". Так, словосполучення "польський концтабір", "польські нацисти", "польські злочини проти євреїв", або "польське гестапо", які могли спожити журналісти, письменники та історики у будь-якому куточку світу, де є польське посольство або представництво, – відразу заносилися до реєстру тих, хто створює "помилкові коди пам'яті", – пояснює Верещук. – Спеціальні відділи при посольствах надсилали їм відповідні листи з вимогою спростування, вибачення. Приміром, тільки за 2017 рік такі відділи записали 233 випадку. Найбільше їх було у Великобританії, США та Німеччини".
Прийняттям поправок в закон про інститут національної пам'яті польська влада чітко визначили, що саме вони вважають неприйнятним в частині відновлення та формування Польщею історичної пам'яті, а також визначили кримінальне покарання у вигляді штрафів та позбавлення волі до трьох років кожному, хто посміє використовувати вираз "польські нацисти".
У цьому ж законі польський законодавець визначив покарання тим, хто буде заперечувати "українських нацистів", "українські злочини проти людства".
В самій Польщі чимало людей схвалюють політику Варшави щодо Києва.
"Електорат правлячої партії Польщі не любить Бандеру і українських націоналістів, адже в багатьох сім'ях є постраждалі від їх рук. Тому ясно, що польська влада гостро реагує на марші українських націоналістів і прославляння "бандерівців", – говорить Ковальчик.
На його думку, список нев'їзних українців, швидше за все, буде доповнюватися.
"Якщо Київ не піде на поступки з історичних питань, перегляду не буде", – вважає журналіст.
Питання Бандери пропонують винести на ООН
Антибандеровский закон став логічним продовженням низки попередніх актів, таких як визнання геноцидом подій на Волині 1943 року, коли загони ОУН-УПА масово вбивали поляків.
"Не виключено, що Польща скористається своїм статусом голови в Раді Безпеки ООН в цьому році і спробує внести на розгляд резолюцію, яка буде визначати геноцидом Волинські події і засуджувати Бандеру та ОУН-УПА на міжнародному рівні", – вважає Верещук.
До речі, відповідний проект резолюції ООН вже підготував Роберт Вінницький, депутат Сейму від "Кукіз-15".
У цьому документі від Києва вимагають припинити "вихваляти нацизм". Автори резолюції зазначили такі факти, як легалізація і вихваляння неонацистських націоналістичних організацій в Україні, зростання їх впливу в країні, в тому числі на внутрішню і зовнішню політику України.
Якщо приймуть резолюцію ООН вимагатиме заборони діяльності організацій українських націоналістів, зокрема, ОУН, УНА-УНСО, С14, СНУ, ВО "Тризуб" ім. Степана Бандери, УНС, а також кримінального переслідування їх членів. А український уряд зобов'яжуть відмовитися від героїзації українських націоналістів, які вбивали поляків в роки Другої світової війни за етнічною ознакою, і зрадити їх міжнародного суду.
Крім того, Києву можуть рекомендувати покаятися на офіційному рівні за злочини проти польського народу і засудити героїзацію нацизму.
Поки незрозуміло наскільки взагалі великі шанси, що офіційна Варшава погодиться виносити цю резолюцію на розгляд в ООН, але сам по собі факт появи такого проекту є дуже показовим.
Ірина Верещук, до речі, не виключають, що даний проект резолюції можуть внести.
Для польської влади, на її думку, це може стати шансом підняти свій рейтинг всередині країни.
В цілому напруженість між Польщею та Україною, як вважає експерт, буде тільки наростати як раз з політичних причин.
Адже, швидше за все, і Київ, і Варшава продовжать загравати перед своїм націоналістичним електоратом, що не сприятиме примиренню двох країн. Особливо перед парламентськими виборами 2019 року, які пройдуть майже одночасно в Польщі і в Україні.
Корабель "Львів" в польській гавані
На цьому тлі все частіше у Польщі згадують про "польському Львові". І якщо раніше про "Львовнаш" чути було від простих поляків, то зараз натяки на територіальні претензії спливають на державному рівні.
Влітку Міністерство внутрішніх справ Польщі запропонував розмістити в нових паспортах фото львівського цвинтаря з польськими військовими похованнями (поки від цієї ідеї відмовилися).
Йшлося про фото каплиці-ротонди Меморіалу орлят на території Личаківського цвинтаря у Львові. Там поховані учасники боїв проти військ Західно-Української Народної Республіки (1918-1919 р.) та проти більшовиків 1920 р.). У поляків це цвинтар вважається національною святинею.
Українське МЗС тоді навіть вручив ноту послу Польщі. Експерти задумалися: не стоять за появою львівського цвинтаря в польських паспортах приховані претензії поляків на Львів.
А днями польське морське пароплавство вирішило дати назву "Львів" новому кораблю, який будують на замовлення польської державної компанії в Китаї.
Як зазначив директор Польського морського пароплавства Павло Бжезицький в інтерв'ю Radioszczecin, інші нові кораблі отримають назви міст, які в минулому входили до складу Польщі. Один з них буде називатися "Тернопіль", а інший – "Вільнюс".
"Для жителів Щецина і для всієї Західної Польщі це хороші і ностальгічні назви. Ми хочемо, щоб ці кораблі називалися так, як колишні польські міста східних прикордонних землях", – пояснив Бжезицький.
За його словами, ще до війни у польському флоті був навчальний вітрильник "Львів". Директор пароплавства відкидає політичне підґрунтя.
"Це політично нейтральне рішення. Протягом багатьох років один з наших кораблів називався "Львівські орлята". І це нікого не бентежило. Тому сподіваємося, що назва "Львів" теж нікому не завадить", – говорить Бжезицький.
Дмитро Міцкевич, "Країна"
Решта новин