Зокрема, депутати пропонують дозволити формувати місцеві ради за національною ознакою у разі, якщо у складі місцевих рад буде не менше 30% депутатів певної національності.
Вважати «національними меншинами» свободівці пропонують громадян України-представників народу, відмінного від решти населення своєю мовою, культурою і традиціями і який проживає на території України із 22 січня 1918 року, дати проголошення незалежності Української Народної Республіки (УНР), пише «КоммерсантЪ-Украина».
Як пояснив один із авторів законопроекту, заступник голови Верховної Ради Руслан Кошулинський, у цей день Центральна рада ухвалила закон, який надавав національно-персональну автономію «великоруській, єврейській та польській націям», а білоруській, чеській, молдовській, німецькій, татарській, грецькій та болгарській націям давав можливість користуватися правом автономії за умови подання заяви, підписаної «не менше ніж 10 тис. громадян УНР». Схожий закон був прийнятий і в Західно-Українській Народній Республіці.
Законопроект «Свободи» відносить до національних меншин білорусів, болгар, вірмен, гагаузів, греків, євреїв, караїмів, кримських татар, кримчаків, молдаван, німців, поляків, ромів, росіян, румунів, сербів, словаків та угорців. Відповідно до законопроекту, інші народи можуть отримати статус нацменшин, направивши до парламенту звернення, підписане не менше ніж 10 тис. їх представників.
«Ми пропонуємо ввести принцип «історичної тимчасової квоти» – часу перебування відповідного народу на території країни, необхідного для отримання статусу національної меншини. Ця практика використовується в Європі, наприклад, в Угорщині та Польщі, де такий період становить 100 років. Ми пропонуємо взяти точкою відліку 1918», – розповів Кошулинський.
За його словами, представники нацменшин зможуть вказувати в паспортах та інших свідоцтвах про акти цивільного стану свою національність.
Законопроект передбачає можливість формування органів місцевого самоврядування за національною ознакою. Для цього необхідно рішення депутатів місцевої ради, якщо в його складі присутні не менше 30% представників певної національності. Крім повноважень місцевих рад, такі структури зможуть представляти інтереси нацменшин у відносинах з органами влади, встановлювати національні свята, отримувати фінансову допомогу з держбюджету на культурний розвиток.
«Це дозволить успішно інтегрувати нацменшини в суспільство, а також уникнути проявів сепаратизму», – переконаний віце-спікер.
Решта новин