3 серпня в соцмережах черговий бабахнув гарматний постріл по горобцях. Туди "злили" листування російського журналіста Леоніда Муравйова зі співробітницею "міністерства державної безпеки" ДНР Тетяною Єгорової. Все б нічого, щоб згаданий Муравйов не намагався в минулому році знайти роботу в Україні, зокрема — влаштуватися на телеканал "Інтер".
Листи, відповідно, теж не свіжі, однак підтверджують контакти як російських ЗМІ, так і сепаратистських "рупорів" з одіозною Марією Столяровою. Вона працювала в той час на "Інтері" і на початку цього року була депортована СБУ. Офіційно Столярову не звинуватили в роботі на державу-агресора. Вирок винесли українські соцмережі, і, чесно кажучи, маємо той випадок, коли оскаржувати його не повертається язик. Зламане листування доводить: "Інтер" звітував перед ДНР про сюжетах новин і навіть погоджував з сепаратистами свою інформаційну політику. Оскільки "державна безпека ДНР — структура не самостійна, а керована ФСБ, є докази співпраці "Інтера" з російськими спецслужбами, не інакше.
Звичайно, вже 4 серпня пішла хвиля як підтверджень, так і спростувань. Однак "Інтер" "топиться" не вперше, і саме тому чергове нібито гучне викриття звучить тим самим пострілом в зграю горобців. "Інтер" викручувався не раз, вислизне і тепер. Хоча б під тим соусом, що листи пишуть люди. Листування — особиста справа. Кожен сам вирішує, кому і про що писати, наказу листуватися або заборони на листування не було подібне.
Ндаже якщо всі структури, які повинні реагувати на подібні речі, подолають згадані перешкоди, вони розіб'ють лоби об залізобетонний моноліт. "Інтер" закриється правом на свободу слова. Звинувативши інших у посяганні на вищий ознака демократії. Цей захист працює скрізь і завжди.
Не було б про що писати, щоб вкидання чужих листів не співпало б по часу з сумно відомої прес-конференцією Надії Савченко. Соцмережі вже зробили висновок: свої слова, гасла і заклики Герой України погоджує в кращому випадку з ДНР, в гіршому — з ФСБ. Та останнім часом про тісному замасковану співробітництво як окремих спікерів, так і цілих медійних ресурсів — радіо, нішеві телеканали, друковані та інтернет-видання, — говорять і пишуть так багато, що на це звернув увагу, зокрема, відомий журналіст Віталій Портников.
Сенсаційних і однотипних звинувачень виявилося так багато, що вони почали заважати одне одному. Нівелюючи цю саму сенсаційність. Адже знімати з себе відповідальність під будь-яким соусом — улюблена забава українців. Насамперед тих, які точно будуть цитувати в ЗМІ.
Наприклад, відомий блогер Дмитро Потєхін свого часу, як і Савченко, побував у полоні, де його допитували співробітники ФСБ. Згодом, звільнившись, пан Потєхін постійно підтверджував це. Нещодавно, коментуючи заяви пані Савченко про нібито спільні цінності Майдану і Антимайдану і заклики просити вибачення у Донбасу і миритися, він залишає їй право висловлювати подібні думки публічно. Адже таким чином політик реалізує своє право на свободу слова. Зате її критики освячене демократією право у неї забирають. Бачте, не всім подобається, що, коли, кому і як говорить героїчна жінка, звільнення якого вимагав весь цивілізований світ.
Навряд чи депортованa з України пані Столярова підтримувала заклики "Свободу Надії!". Однак, пояснюючи своє ставлення до вшанування пам'яті героїв Небесної Сотні, вона вдалася до подібної риторики. Мовляв, є така думка, маю на неї право, страждаю за порушення свободи слова.<бр /><бр />Свіжа заява головного "радикала" Олега Ляшка про необхідність відмовитися від інтеграції в НАТО, тому що Україна — прокладка між Росією і Заходом, так само подається власною думкою громадянина. До нього неодмінно приєднається "Опозиційний блок", тому що поділяє цю думку. Разом вони почнуть миротворчу риторику. Мовляв, відмовимося від НАТО — Росія виведе війська, припиниться війна, наших солдатів щодня не вбивати, горя в українських сім'ях буде менше.<бр /><бр />Ви хочете, щоб припинилася війна? Я — так. Рано чи пізно втомлені українці почнуть слухати так званих "миротворців". То в ефірах "Інтеру", радіо "Вести" і маленьких новинних каналів. Або — наживо, на мітингах під Адміністрацією президента або Верховної Радою. Всякий, хто далі буде називати агресора агресором, вимагаючи до нього відповідного ставлення, вже до кінця поточного року буде вважатися псом війни. Який розпалює міжнаціональну ворожнечу.<бр /><бр />Вигравши війну за серця, Україна терпить поразку за поразкою в боротьбі за голови. Залишаючись відкритим суспільством, ми не можемо перекрити токсичні інформаційні потоки. Це можливо, якщо ми станемо закритим суспільством. Розвитку Такого, до речі, прагнуть багато. І сама б Хоч Надія Савченко, яка проговорилася про прийнятності певних ознак авторитаризму і диктатури.<бр /><бр />За подібні висловлювання Герою України слід вдарити по губах. Або попередити про неприпустимість їх. Ділова переписка з ворогами повинна зацікавити СБУ. Ляшко повинен втратити електорат разом з депутатським мандатом. Однак поки антиукраїнська риторика ллється під прикриттям реалізації права на свободу слова, у нас за сказане і написане ніхто не відповість. Тому що демократія — але досі немає дієвих законів.<бр /><бр />Андрій Кокотюха<бр /><бр /><а href="http://glavred.info/" мета="_blank">
Решта новин