4 травня в Румунії повторно проведуть президентські вибори, анульовані в грудні 2024 року.
Настрої, що зараз панують у румунському суспільстві, не створюють відчуття, що країна переживає доленосні дні. У суспільстві радше відчутна суміш втоми та туги. А все ж Румунія опинилася на роздоріжжі. В неділю, 4 травня 2025 року, у Румунії відбудуться одні з найбільш доленосних виборів в її посткомуністичній історії - президентські вибори, які будуть проведені повторно після анулювання результатів голосування в першому турі наприкінці 2024 року.
Посада президента у Румунії наділена досить обмеженими повноваженнями у внутрішній політиці, зате може мати неабиякий вплив на зовнішню політику і є важливим голосом у державі. Вперше з моменту повалення націонал-сталіністської диктатури Чаушеску в грудні 1989 року фаворитом на цю посаду є ультраправий політик - колишній футбольний хуліган Джордже Сіміон. Його головний суперник - Крін Антонеску - уособлює багаторічну кризу румунської демократії.
Це вибори, де єдина впевненість полягає в тому, що незалежно від результату, на Румунію, що є країною з найбільшою кількістю населення в Південно-Східній Європі, котра є також ключовою країною-членом ЄС і НАТО в регіоні, вступає у вкрай невизначене й складне майбутнє. А за умов, коли Румунія, як ніхто з інших країн-членів ЄС, відчуває близькість війни Росії проти України, це набуває особливої гостроти. Будучи членом Євросоюзу з найдовшим кордоном з Україною, Румунія не раз стикалася з інцидентами, коли в її повітряний простір залітали російські крилаті ракети, а ударні дрони типу Shahed-131/136 не лише залітали, а ще й падали на румунське прикордоння у гирлі Дунаю. Не менше клопоту додають і часті російські провокації в Чорному морі.
Симуляція демократії
Історія, яка призвела до саме такого нинішнього протистояння на президентських виборах, здається водночас і випадковою, і неминучою. За результатами голосування в першому турі виборів президента в листопаді 2024 року на перше місце несподівано вийшов політичний шарлатан Келін Джорджеску - езотерик, прихильник і сповідувач конспірології з проросійськими та ультраправими поглядами і апологет християнсько-ортодоксального легіонерського фашизму міжвоєнного періоду в Румунії. Однією з причин його успіху стало вміле використання соціальних мереж, зокрема відеоплатформи TikTok, у суспільстві, яке не орієнтується на традиційні ЗМІ.
Однак глибшою причиною злету була розчарованість румунського суспільства ситуацією в країні. Румунська демократія є значною мірою симуляцією форми без реального змісту. Так, країну десятиліттями контролюють політичні клани, які розподіляють ресурси між собою, підгодовують своїх наближених і союзників, керують на власний розсуд судовою системою та іншими державними інституціями, унеможливлюючи таким чином відповідальне, орієнтоване на майбутнє та стале урядування.
Щодо уряду, то тут слід назвати передовсім Соціал-демократичну партію (PSD), яка попри назву давно відійшла від лівої ідеології, а за поглядами її можна віднести радше до табору націоналістичних традиціоналістів. Другі в переліку найпотужніших політичних сил, котрі входять до уряду, - націонал-ліберали (PNL), які не мають практично нічого спільного з традиційним політичним та економічним лібералізмом. Третя - Партія угорської меншини (UDMR), яка виродилася в придаток угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана в Румунії. Ці три сили тривалий час керували країною в досить мінливих констеляціях. А після парламентських виборів у грудні 2024 року вони сформували трипартійну урядову коаліцію.
Варто зазначити, що саме Клаус Йоганніс (Klaus Iohannis), який перебував на посаді президента Румунії з 2014 року і пішов у відставку в лютому 2025 року, також відіграв вкрай негативну роль у нинішньому розвитку подій. Колись він балотувався на посаду як політик, який обіцяв далекосяжні реформи для країни та "Румунію добре виконаної роботи". Однак потім він зник у президентському палаці в столиці Бухаресті на десять років, з'являючись на публіці лише під час фінансово щедрих поїздок і сумнівних щодо своєї доцільності заходів, як-от відкриття поля для гольфу під час пандемії коронавірусу.
Читайте також: Правоекстремістський TikTok-шок після президентських виборів у Румунії
Амбіції "Великої Румунії" ультраправих
Після того, як "руйнівник системи" Джорджеску переміг у першому турі президентських виборів у листопаді 2024 року, Конституційний суд анулював результати голосування через незаконне фінансування виборчої кампанії та втручання з-за кордону, імовірно з Росії, хоча доведеним є лише факт незаконного фінансування. Згодом, у березні 2025 року, Джорджеску повністю виключили з участі в нових виборах. Його місце посів Джордже Сіміон - найвідоміший ультраправий політик Румунії.
38-річний Сіміон розпочинав свою політичну кар'єру серед футбольних хуліганів Бухаресту, згодом привертав увагу насильницькими акціями проти угорської меншини в Румунії, а у 2019 році заснував партію "Альянс за об'єднання румунів" (AUR). Ця партія виступає за створення "Великої Румунії", до складу якої увійшли б Республіка Молдова та частина території України.
На парламентських виборах у листопаді 2024 року AUR виявилася другою за силою партією, отримавши близько 18 відсотків голосів. Нині разом з двома іншими партіями ультраправий табір має близько 35 відсотків місць у румунському парламенті.
Зв'язки з Росією
Останніми роками Сіміон привертає до себе увагу своєю вкрай агресивною поведінкою та насильницькими діями в парламенті. Так, у лютому 2022 року він накинувся з кулаками на міністра, коли урядовець виступав на трибуні. У грудні 2023 року він викрикнув на колишнього колегу по партії в залі засідань, обізвавши того "свинею" та погрожуючи йому сексуальним насильством. Його відео в соцмережах TikTok і Facebook здебільшого супроводжує агресивна мова, притаманна радше румунським вуличним злочинцям.
А ще, Сіміона підозрюють у зв'язках з російською спецслужбою ФСБ і російськими ультранаціоналістами, зокрема з ідеологом російсько-євразійського фашизму Олександром Дугіним. Через це Сіміону заборонений в'їзд в Україну та Республіку Молдова. Утім, у нинішній виборчій кампанії Сіміон займає набагато виваженішу позицію, щоб бути привабливішим для ширших верств населення та отримати більше електоральної підтримки. Тож нині він позиціює себе як прихильника Трампа і "рятівника румунської демократії".
У більшості опитувань Сіміон набирає понад 30 відсотків. Однак опитування в Румунії - річ ненадійна, оскільки ними нерідко послуговуються як засобом політичної пропаганди, а багато організацій, котрі проводять опитування, - далеко не незалежні.
Людина з минулого
На другому місці в опитуваннях суперник Сімінона - 65-річний Крін Антонеску, а також 55-річний мер Бухаресту Нікушор Дан. У більшості опитувань Антонеску трохи випереджає Дана. Саме Крін Антонеску є спільним кандидатом від нинішньої панівної трипартійної коаліції.
Свого часу Антонеску був центральною фігурою у державній кризі 2012 року, яка полягала в ослабленні боротьби з корупцією. Деякі румунські ЗМІ іронічно називають його "людиною з минулого, яка хоче повести Румунію вперед", натякаючи на назву його виборчого альянсу "Румуніє, вперед". Однак Антонеску насамперед уособлює минуле у вигляді клієнтелізму та корупції.
Математик на посаді столичного мера міг би стати надією для Румунії
Мер Бухаресту Нікушор Дан - прогресивно-ліберальний політик, зараз безпартійний, який став відомим як активний борець проти засилля й всевладдя бухарестської мафії, що міцно тримала в руках ринок нерухомості, та співзасновник зелено-ліберальної протестної партії "Союз "Врятуємо Румунію" (USR), міг би допомогти Румунії рухатися вперед. Дан - математик, має репутацію чесного, не корумпованого, але водночас і не надто успішного мера, оскільки він протистоїть потужному апарату. На відміну від Антонеску, він виступає за безумовну підтримку України.
Дан говорить спокійно і врівноважено, його вважають виваженим, раціональним і неконфліктним політиком, який підходить до проблем аналітично і прагне домогтися довгострокових рішень. Його також вважають близьким до народу. Наприклад, він зробив головний вхід до мерії Бухаресту, який десятиліттями був зачиненим і відкривався лише для певних церемоній, вільно доступним.
Ліберальна кандидатка Елена Ласконі, яка несподівано посіла друге місце під час першого туру виборів, результати якого скасували, цього разу не має жодних шансів. Відтоді вона втратила підтримку своєї партії, яка підтримала Нікушора Дана.
Цілком ймовірно, що недільні вибори не принесуть чіткого переможця в першому турі, оскільки для цього потрібна абсолютна більшість голосів, яку жоден з кандидатів навряд чи отримає. Тоді варто очікувати другого туру виборів, що відбудеться 18 травня 2025 року.
Всі новини