Китай і Росія, Сі Цзіньпін і Володимир Путін – не союз рівних. Про це йдеться у статті The Times.
"Було важливим моментом, коли напередодні вторгнення президента Путіна в Україну в 2022 році він і президент Сі оголосили про "безмежну дружбу"… Але Росія стала для Китаю непотрібним, надто вимогливим другом, втягнувши його в брудну європейську війну і звузивши можливості Сі Цзіньпіна, який готується до викликів, що постануть перед ним під час нового президентства США", – пишуть автори.
Водночас вони зазначають, що Росії незручний статус молодшого союзника. Китай, тим часом, втрачає терпіння до партнера, який колись обіцяв прийти до перемоги над Україною. Два роки тому це могло здатися гарною ідеєю – бути в упряжці з найбільшою військовою потугою Європи. Це був рідкісний шанс зробити щось зухвале і збентежити ворога. Зараз це починає здаватися невдалою ставкою, нетипово нерозважливим кроком.
Журналісти зазначають, що Пекін почав виставляти Кремлю рахунки. Путіну терміново потрібно, щоб Китай просував спільний газопровід "Сила Сибіру-2", який з'єднає західноросійські газові родовища (які колись зігрівали Європу) з китайським ринком. Для виживання "Газпрому" доходи від цього газопроводу можуть мати вирішальне значення: після завершення будівництва він буде постачати до Китаю 50 мільярдів кубометрів газу на рік.
Однак для Китаю цей газопровід є не більше ніж корисним стратегічним резервом на випадок, якщо морські шляхи постачання будуть заблоковані у майбутній війні за Тайвань. У підсумку, Китай готовий купувати газ з газопроводу лише за значно зниженими цінами. Це не робить Путіну ніяких послуг. Проект знаходиться в підвішеному стані.
До того ж США посилили тиск на Китай, щоб він припинив допомагати російській армії в Україні, "доставляючи допомогу через двері для прислуги", як сказав автору статті один європейський чиновник. Загроза вторинних санкцій блокує постачання Китаєм ручних глушилок для безпілотників та інших компонентів для них.
Стратегію США можна було б назвати "вбиванням клину" – розголошувати і розширювати тертя між Росією і Китаєм, які лише на перший погляд здаються теплішими, ніж будь-коли з 1950-х років. Китай може допомагати і допомагає Росії на полі бою, постачаючи компоненти і критично важливі технології. Все це створює клімат, в якому безпекові структури Росії і Китаю зближуються між собою. Це просочується через еліти. З'являються повідомлення, наприклад, про зростаючу кількість привілейованих російських дітей, які вивчають китайську мову і вступають до китайських університетів. Ці спільні інтереси свідчать про те, що сердечну дружбу між елітами Пекіна і Москви буде нелегко зруйнувати.
"Але проблеми назрівали ще з минулого року, коли керівник "Вагнера" Євген Пригожин підняв невдалий заколот проти Путіна і його генералітету. "Таємничий" вибух літака Пригожина, можливо, частково заспокоїв Китай, але всім у Пекіні було зрозуміло, що Путін втратив обличчя, а російська армія, яка колись була військовим еталоном для комуністичного блоку, перетворилася на тінь себе колишньої", – йдеться у статті.
Вказано, що досі Сі вдавалося підтримувати військові зусилля Путіна за допомогою хитрощів, спрямованих на порушення санкцій. Але, схоже, він не може надати додатковий поштовх, необхідний для вирішального успіху Москви на полі бою. Таким чином, вирішальний момент для безмежних відносин може настати вже на саміті НАТО у Вашингтоні наступного місяця.
Напередодні ювілейного засідання НАТО набирає обертів спроба дозволити використання західних новітніх систем для ударів по території РФ. Це змушує Сі Цзіньпіна робити непростий вибір: ще глибше зануритися у військову підтримку Путіна або позиціонувати себе як мирного посередника і дистанціюватися від російського лідера.
Російсько-китайська "дружба"
Китайські банки створюють дедалі більше проблем російським імпортерам. Тепер, щоб прийняти товар через треті країни, необхідне підтвердження. Нові правила порушують популярну схему проведення платежів за поставки в Росію через "дружні" країни.
Спроби Росії укласти велику угоду з будівництва газопроводу з Китаєм зайшли в глухий кут. Причиною стали необґрунтовані, на думку Москви, вимоги Пекіна щодо ціни та обсягів поставок.
Решта новин