За чотири дні до передбаченого КПК "дедлайну" і в момент, коли Генпрокуратура ініціювала продовження санкції на розслідування підслідних Бюро справ ще на два роки. Чому так довго створювалося ДБР, як проходив конкурс і що відомо про переможців, з'ясовував LB.ua.
Рівно два роки тому Верховна Рада з другої спроби створила в Україні Державне бюро розслідувань. З другої, оскільки депутати ніяк не могли домовитися про те, хто призначатиме голову ДБР. Дебати затягнулися на півроку. У підсумку з травня по листопад 2015 року питання появи в Україні аналога ФБР гальмувався на рівні парламенту. Прийнятий і підписаний Президентом, закон повинен був вступити в силу в момент створення органу, але не пізніше 1 березня 2016 року. Закон набув чинності, але ні 1 березня 2016-го, ні 1 березня 2017-го Бюро не запрацювало. Повноваження та обов'язки Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом (у редакції 2012 року),Державне бюро розслідувань має бути створено до 20 листопада 2017 року. Тобто через чотири дні закінчився б крайній термін.
У законі ДБР визначається як центральний орган виконавчої влади, який здійснює правоохоронну діяльність з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття злочинів, віднесених до його компетенції.
Складатися Бюро буде з центрального апарату, спеціальних підрозділів, навчальних і науково-дослідних установ, а також слідчих та оперативних підрозділів. У Львові, Хмельницькому, Миколаєві, Маріуполі, Полтаві, Кіровограді та Києві будуть створені територіальні управління, які будуть поширювати свою діяльність на підзвітні їм області.
Структуру Бюро затверджує його директор, погоджуючи її з Кабінетом міністрів.
ДБР підслідні три категорії справ:
службові (зловживання службовим становищем, службове підроблення, перевищення повноважень, службова недбалість);
корупційні (крім тих, які підслідні НАБУ);
військові.
Також Бюро може розслідувати справи щодо колишніх президентів, прем'єр-міністра і членів Кабміну, топ-чиновників (категорії "А"), спікера ВР і народних депутатів, членів ЦВК, голови та співробітників НАБУ, генпрокурора та його заступників, голови НБУ та його заступників, секретаря РНБО і заступників, суддів, правоохоронців.
Загальна чисельність апарату - 1500 осіб. Зарплата слідчого передбачена на рівні 30 тисяч гривень.
По суті, ДБР позбавляє прокуратуру слідчої функції, залишаючи їй нагляд.
Щоб уникнути перетікання кадрів з ГПУ у ДБР, в законі прописана норма, згідно з якою апарат на 51% повинен складатися із співробітників, які раніше не працювали в правоохоронних органах протягом останнього року. Слідчим прокуратури виділена квота в 19%, інші 30% повинні заповнити слідчі інших структур.
Конкурсанти, і члени комісії
В результаті конкурсного відбору вибираються директор Бюро, перший заступник і заступник просто. Комісія складається з 9 осіб - по три від Президента, Кабміну і Верховної Ради.
Квота Президента - завідуючий кафедрою цивільного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік Національної академії правових наук України Роман Майданик, професор кафедри теорії права та держави юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Віктор Самохвалов і партнер юридичної фірми "Саєнко Харенко" Тетяна Сліпачук. Всі троє - юристи.
Квоту парламенту заповнили народні депутати - Владислав Бухарев (ВО "Батьківщина"), Євген Дейдей ("Народний фронт") і Микола Паламарчук (Блок Петра Порошенка).
Кабмін представлений викладачем Хмельницького університету управління та права (кафедра теорії та історії держави і права) Денисом Монастирським, який одночасно є помічником Антона Геращенка, радника міністра МВС Арсена Авакова; заступник міністра юстиції Наталією Савостьяновой (міністр юстиції Павло Петренко, нагадаємо, є представником партії "Народний фронт") і колишнім головою Тернопільської ОДА, екс-нардепом Іваном Стойком.
У більшості членів комісії простежується зв'язок з певними політичними силами і Адміністрацією президента, що викликає сумніви в їх незаангажованості. Крім того, ЗМІ повідомляють, що як мінімум у двох з 9 членів комісії немає профільної вищої освіти, що було основною вимогою до претендентів. З-за чого до речі, у комісію не потрапили сам Антон Геращенко, а також Ека Згуладзе.
Конкурс з відбору глави ДБР стартував 29 жовтня 2016 року. До цього часу комісії довелося переглянути всі 2000 питань для тестування, оскільки основний претендент на старті - Анатолій Матіос - зауважив помилки в 200 з них. Конкурс поставили на паузу, але заявлених військовим прокурором невідповідностей не виявили.
Умови та вимоги, які пред'являлися до кандидатів на посаду директора Бюро, у своєму блозі на LB.ua описувала один з членів комісії Тетяна Сліпачук. Зокрема, претендент повинен мати:
українське громадянство;
вік старше 35 років;
вища освіта в галузі права.
Крім того, людина не може складатися - в сьогоденні або в минулому - у заборонених законом або судом організаціях; не повинен повинен бути членом якоїсь партії. Повинен мати досвід роботи у сфері права не менше 10 років, не рахуючи навчання) та на керівних посадах (не менше п'яти); володіти українською мовою і подходитт за станом здоров'я (через стресовості посади). А також мати бездоганну репутацію й високі моральні якості.
Крім того, у кандидатів вимагалося розуміння чіткого алгоритму діяльності ДБР в процесі досягнення поставлених цілей.
На конкурс подавався 81 кандидат. У числі Матіоса і трійки переможців - Романа Труби, Ольги Варченко (обрано першим заступником) і Олександра Буряка (зам) - участь вирішив прийняти і начальник Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк, відомий з розслідування "майданних справ" і противоречениям керівництвом ГПУ. Але до конкурсу його не допустили - досвід перебування на керівних посадах комісія вважає недостатнім.
Однак Горбатюк вказує на те, що в законі чітко не прописані критерії поняття "керівна посада". А крім Департаменту, який він очолює більше двох років, на чому ґрунтувався висновок комісії, він керував та слідчо-оперативними групами по 20-50 чоловік, що теж повинно враховуватись. На старт конкурсу Горбатюк заявив про намір оскаржити свій недопуск, однак реалізував він його, на даний момент інформації немає.
29 жовтня 2016 року був проведений перший етап отобора - тестування на знання Конституції та законодавства пов'язаного з діяльністю ДБР (Кримінального кодексу, Кримінально-процесуального і т. д., законів про ДБУ, САП, НАБУ, ГПУ тощо). LB.ua публікував його результати. Тоді Анатолій Матіос набрав 89 балів зі 100 (при необхідних 65), Олексій Горащенков (якого неформально підтримували пропрезидентські сили) - 69 балів. Фаворитом виявився Віктор Острянський (голова громадської організації "Рух за розвиток Запоріжжя") - його бал - 95 - був вищим серед учасників.
За результатами тестування в наступний тур перейшли 49 кандидатів. У фіналі - після психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа і співбесіди - залишилося 19 осіб.
Довгий час фаворитом вважався Анатолій Матіос. Його посада - військового прокурора - після повноцінного запуску ДБР перестане існувати. Логічно було б, що б він просто перейшов в ГБР. Але розклад виявився іншим.
Що відомо про переможців
Роман Труба
Одноголосно (хоча один з членів комісії не пізніше заявив, що не голосував) визначений конкурсною комісією як кращий з претендентів на посаду директора Держбюро розслідувань. Уродженець Львова. Згідно автобіографії, з 1997 по 2014 рік працював в органах прокураты Львівської області, в 2014 - 2015 - у Головному слідчому управлінні Генеральної прокуратури, де очолював управління з розслідування особливо важливих справ. Останні два роки очолював департамент юридичної компанії "Сектор права".
У декларації за 2015 рік значаться: заробітна плата в розмірі трохи більше 140 тисяч гривень (майже стільки ж у членом сеьи), дві земельні ділянки по 2500 кв. м., будинок - 35 кв. м. та автомобіль "Тойота" 2007 року випуску. Декларація 2017 року відрізняється трохи.
Загальний стаж на руководящх посадах - 6,5 років.
В ході співбесіди Труба говорив про те, що роботу Бюро здатний запустити до липня 2018 року.
Романа Трубу вважають близьким до колишнього заступника генерального прокурора Олексія Баганця. Його звільнили з органів прокуратури в 2015-му, але при цьому його людей залишили на посадах. Також його називають "людиною" секретаря РНБО Олександра Турчинова. Вважається, що Труба є резульататом домовленостей "Народного фронту" та Банкової.
При цьому народний депутат Борислав Береза назвав його кумом скандального екс-генпрокурора часів Віктора Януковича Віктора Пшонки.
Ольга Варченко
Начальник управління процесуального керівництва державного звинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ.
В органах прокуратури Ольга Варченко працює з 2002 року, куди після закінчення юридичної академії в Харкові потрапила на посаду помічника прокурора Дарницького району. З 2009 року вона працювала старшим слідчим, а згодом — заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при проводження дізнання та досудового слідства прокуратури міста Києва. В Генеральну прокуратуру переходить у лютому 2016 року, а з червня очолює управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення в суді.
Варченко ЗМІ називають представницею клану "Грановського-Кононенко", що указываетс на близькість її Адміністрації президента. В "Центрі протидії корупції" говорять про те, що саме Варченко причетна до порушення кримінальної справи про витрачання коштів, отриманих від посольства США на реформу юстиції.
Крім того, журналісти вказують на те, що в період Майдану вона була заступником керівника слідчого управління прокуратури Києва - департаменту, який зобов'язаний був відреагувати на скарги потерпілих відносно дій "Беркута" і складання співробітниками ДАІ фіктивних протоколів за пробіг до Межигір'я. Але не реагував. Варченко без проблем пішла люстрацію.
Разом з тим, ЗМІ вказують також невідповідність витрат рівнем доходів ймовірного заголовок ДБР, який повинен, нагадаємо, відрізнятися бездоганною репутацією і високими моральними якостями.
Олександр Буряк
В органах прокуратури - з 1998 року. Пройшов шлях від стажиста до заступника прокурора Києва. В даний час працює заступником керівника управління по розслідуванню кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва ГПУ.
Спочатку на посаду заступника директора ДБР, за версією ЗМІ, претендував ставленик Банкової Олексій Горащенко, але після скандалу, який вибухнув у НАПК (Горащенкова звинуватили у тиску на членів НАПК), від цих намірів було вирішено відмовитися.
Керівництво ГБП стверджує Президенто України за поданням прем'єр-міністра. Призначаються всі троє строком на п'ять років з правом одного переобрання. Навіть якщо всі ці три кандидатури затвердять жо 20 числа, ДБР повноцінно не запрацює ще в найближчий рік через відсутність матеріальної бази. І якщо Генпрокуратурі не усдастся продовжити дії повноважень, які він втрачає з 21 листопада, 20 тисяч справ будуть передані в НАБУ.
Решта новин