Страх перед вторинними санкціями спонукав Бішкек перерізати основні фіскальні зв'язки з Росією.
Політично Киргизстан може наслідувати Росію, але коли мова йде про торгівлю та інвестиції, Бішкек нахиляється до Китаю. Геостратегічна особистість Киргизстану відображає умови змін, спричинені війною між Росією та Україною.
Росія очевидно розглядає Киргизстан як важливу державу в Центральній Азії, що підтверджується тим, що перша поїздка лідера Кремля Володимира Путіна за кордон після того, як Міжнародний кримінальний суд виписав на нього наказ про арешт, була у Бішкек.
Тим часом киргизькі владні структури проявляли схильність до авторитарної схеми Росії. 3 квітня президент Киргизстану Садир Жапаров підписав закон, який вимагає, щоб організації, що отримують фінансування з-за кордону, реєструвалися як іноземні агенти. Формулювання законодавства дуже близьке до закону, прийнятого раніше в Росії; Кремль використовував свій закон про іноземних агентів, щоб ефективно обмежити громадянське суспільство країни.
Критики киргизького законодавства бояться, що воно відкриє шлях для репресивних дій на зразок Росії проти незалежних ЗМІ та активістів громадянського суспільства в Киргизстані. Підписуючи закон, Жапаров відкинув ідею, що він може перетворитися на інструмент репресій, заявивши, що "я, як глава держави, гарантую, що не буде жодних переслідувань".
Схильність Киргизстану до наслідування Москви в політиці не поширюється на економіку. За даними, зібраними Національним статистичним комітетом Киргизстану, Китай витіснив Росію як головне джерело прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Киргизстані. Китайські ПІІ у 2023 році склали 220,8 мільйона доларів, або майже 28 відсотків від загального обсягу ПІІ країни, який становив 798,2 мільйона доларів. Обсяг ПІІ Росії становив 147,4 мільйона доларів. Казахстан був третім найбільшим зовнішнім інвестором Киргизстану в 2023 році на суму 67,3 мільйона доларів.
Виробництво (226,4 мільйона доларів) та видобуток корисних копалин (169,2 мільйона доларів) були найбільш привабливими секторами Киргизстану для іноземних інвесторів минулого року. Ці інтереси, здавалося, переносяться і на 2024 рік: на початку квітня китайська гірнича компанія Хуашин уклала угоду з киргизьким державним підприємством з розвитку вугільного родовища Кол-Жангак.
У комерції також Китай випередив Росію у 2023 році як найбільший торговельний партнер Киргизстану, навіть за умов, що Бішкек є членом Москвою Євразійської економічної спільноти (ЄАЕС). Китай забезпечив майже 35 відсотків частки у загальному річному обороті торгівлі Киргизстану у розмірі 15,7 мільярда доларів у 2023 році. Частка ЄАЕС склала майже 28 відсотків.
Починаючи з початку війни між Росією та Україною, Киргизстан вийшов на перший план як ключовий транзит для постачання Росії контрабандних товарів, обхідних санкцій. Проте є ознаки, що Бішкек починає перейматися загрозою вторинних санкцій. Відповідно, потік контрабандної торгівлі в Росію може сповільнитися у наступних місяцях.
Радіо Свобода повідомило, що киргизькі банки припинять опрацьовувати транзакції через російську платіжну систему "Мир" з 5 квітня. "Мир" - це російська альтернатива західним системам управління міжбанківськими транзакціями. Припинення роботи "Мир" Бішкеком ускладнить переміщення грошей між Киргизстаном та Росією.
Решта новин