Вольфґанґ Ішинґер заявив, що не є прихильником обмежень для України щодо дальності ударів західною зброєю.
Партнери можуть висунути Україні вимогу застосовувати західну зброю для ударів по Росії так, як передбачає міжнародне право, пропонує Вольфґанґ Ішинґер. Обмеження щодо дальності ударів не видаються йому правильними. Замість обмежень для України щодо використання західної далекобійної зброї для ударів по території Росії партнери могли б висунути їй ще одну вимогу - застосовувати всю зброю відповідно до міжнародного права.
Таку думку висловив колишній голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфґанґ Ішинґер (Wolfgang Ischinger) в інтерв'ю DW.
Він наголосив, що поділяє думку щодо неможливості ігнорувати ризики, які може нести дозвіл Україні завдавати ударів зброєю дальнього радіусу дії углиб території Росії. Також, за словами Ішинґера, він симпатизує позиціям і президента США Джо Байдена, і канцлера Німеччини Олафа Шольца (Olaf Scholz), які намагаються продумувати свої дії. З іншого боку, ставити такі обмеження перед Україною, яка обороняється від російської агресії, не видається йому правильним.
"Якщо ти відповідальний лідер, то маєш враховувати всі можливі варіанти. Тож я за те, щоб бути уважним і зважувати всі "за" і "проти" дуже ретельно, - сказав він. - Разом з тим, я особисто не є прихильником цих обмежень щодо дальності. Я маю на увазі, що вказувати українцям, що вони можуть бити на 50 кілометрів, але не можуть на 100 кілометрів - це звучить якось неправильно".
За словами Ішинґера, пропозиція, яку він озвучив на полях конференції "Ялтинська європейська стратегія" 13-14 вересня у Києві, полягала у тому, аби поставити перед Україною вимогу використовувати все надане Заходом озброєння лише так, як того вимагає міжнародне право.
"Легше і, думаю, краще та більш зрозуміле з точки зору юридичного значення рішення полягатиме у тому, що ми вимагатимемо від Києва того, що будь-яка і вся зброя, яка була передана нами, повинна застосовуватися лише відповідно до міжнародного права. Крапка, - пояснив він. - Це означає, наприклад, що Україні було б заборонено завдавати ударів по лікарнях, що російська сторона робила багато разів, що вони можуть бити лише по військових цілях - об'єктах, військових аеродромах, які використовуються для того, щоб атакувати Україну. Це було б у відповідності до міжнародного права".
Втім, в інтерв'ю DW Ішинґер висловив сумніви, що його пропозиція матиме значну підтримку серед тих, хто ухвалює рішення.
"Однак я почуваюся незручно, коли думаю про українських борців, генералів і солдатів, які б'ються за життя, за країну, за те, щоб країна вижила, і те, що їм заважають заборони, які звучать доволі бюрократично", - додав він.
Ішинґер: Допомагати слід не стільки, скільки потрібно, а настільки, наскільки це треба
Окрім того, на думку ексголови Мюнхенської конференції з безпеки, країнам-партнерам України слід було би переглянути підхід до того, як вони надають допомогу Україні. Ідеться, каже він, і про уже усталену тезу, якою вони описують готовність підтримувати країну у її обороні від РФ, - допомагати доти, доки буде потрібно.
"Я б сказав, що ця формула повинна бути переглянута і, ймовірно, адаптована. Можливо, кращою версією було б замість того, щоб заявляти "ми підтримуватимемо вас стільки, скільки знадобиться", казати "ми підтримуватимемо настільки, наскільки потрібно". Настільки, наскільки потрібно, щоб закінчити цю війну. Тоді це мета, місія, а не просто загальна фраза", - пояснив свою думку Ішинґер.
За його словами, західні партнери України "намагаються робити більше", визнавши, що їм варто робити більше, зокрема на тлі складнощів, які виникли з поставкою Україні обіцяної кількості артилерійських снарядів.
Зокрема, на думку Ішинґера, західні партнери України ще мають великий простір для маневру у питанні запровадження санкцій щодо Росії, як-от щодо схем, які допомагають їй обходити вже наявні обмеження.
"Я думаю, що перегляд дієвості і впливу нашого санкційного режиму - це теж те, що заслуговує на увагу", - наголосив він.
Нагадаємо, очікувалося, що питання обмежень для України на удари західною зброєю по території Росії мало б бути переглянутим президентом США Джо Байденом та прем'єр-міністром Великобританії Кіром Стармером у Вашингтоні 13 вересня. Однак, за пудсумками зустрічі жодних заяв про відповідне рішення не пролунало. Після зустрічі Стармер зазначив, що він та Байден обговорять це питання з ширшою групою посадовців на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку наприкінці вересня.
Перед цим президент РФ Володимир Путін заявив, що застосування західної зброї великої дальності для ударів України по території Росії означатиме пряму участь країн НАТО у війні. Він пригрозив, що у такому разі зміниться "сама суть конфлікту", і Росія "ухвалюватиме відповідні рішення, виходячи з загроз, що створюються".
Україна вже давно просить США та інших партнерів дозволити застосовувати далекобійну зброю на території РФ. Скасувати такі обмеження закликав і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, і головний дипломат ЄС Жозеп Боррель.
Всі новини