Політика - У Світі

Посли Європейського Союзу 20 червня погодили новий – 14-й – пакет санкцій проти Росії у відповідь на її війну в Україні.

Нові санкції включають заборону на реекспорт російського скрапленого газу через порти й територіальні води ЄС та вводять додаткові обмеженнями для компаній з третіх країн, включно з китайськими, які допомагають Росії обходити санкції. Нові обмеження, які повинні бути офіційно ухвалені 24 червня, спрямовані на подальше ускладнення для Москви ведення воєнних дій проти України.

Про ухвалення пакету повідомила Бельгія, яка наразі головує в ЄС.

“Посли ЄС щойно погодили потужний і значний 14-й пакет санкцій у відповідь на російську агресію проти України.

Цей пакет передбачає нові цільові заходи та максимізує вплив наявних санкцій шляхом усунення лазівок”, - йдеться в дописі офісу Бельгії з головування в ЄС в мережі Х.

🇪🇺 EU Ambassadors just agreed on a powerful and substantial 14th package of sanctions in reaction to the Russian aggression against Ukraine.

This package provides new targeted measures and maximises the impact of existing sanctions by closing loopholes.

— Belgian Presidency of the Council of the EU 2024 (@EU2024BE) June 20, 2024

Своєю чергою президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала пакет таким, що завдає “важкого удару” по Росії.

“Цей пакет, що завдає важкого удару, ще більше позбавить Росію доступу до ключових технологій”, — написала фон дер Ляєн на своїй сторінці в мережі Х.

“Це позбавить Росію подальших надходжень від енергоресурсів. Та розв'яже [проблему] тіньового флоту Путіна та тіньової банківської мережі за кордоном”, - додала вона.

I welcome the agreement on our 14th sanctions package against Russia.

This hard-hitting package will further deny Russia access to key technologies.

It will strip Russia of further energy revenues.

And tackle Putin’s shadow fleet and shadow banking network abroad. https://t.co/iquZOtEOWf

— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) June 20, 2024

Заборона на реекспорт російського зрідженого газу є першим обмеженням, яке Євросоюз застосував до цього виду російських енергоресурсів. Втім, вона не включає заборону на купівлю російського ЗПГ власне країнами ЄС.

Як пояснює іспанський аналітичний центр Real Instituto Elcano, такий захід покликаний перешкодити логістиці експорту російського зрідженого газу з Арктики до Азії.

У зимові місяці російський ЗПГ доставляється спеціальними криголамними суднами, кількість яких обмежена, з російських арктичних портів, зокрема сибірського півострова Ямал, до портів в Бельгії, Франції, Нідерландах та Іспанії.

Потри цих країн виступають ключовим перевальним пунктом для подальшого транспортування російського ЗПГ звичайними танкерами для такого газу на ринки Азії, особливо в Китай.

Бельгійський порт Зебрюгге та французький порт Монтуар є особливо важливими центрами для реекспорту в такі країни, як Китай, Тайвань або Туреччина.

“Таким чином, санкції не зменшують обсяги природного газу, що постачається до ЄС, і не повинні мати суттєвого впливу на європейські базові ціни. Проте це крок, який зменшить доходи Росії від експорту та відкриває шлях до заборони імпорту російського зрідженого газу до ЄС до 2027 року відповідно до цілей, визначених у [європейському плані відмови від російських енергоносіїв] REPowerEU”, - зауважує Real Instituto Elcano.

Втім експерти газового ринку вважають, що такий захід матиме обмежений вплив, адже ЄС наразі продовжить купувати російський газ. Реекспорт російського ЗПГ через порти ЄС до Азії становить лише близько 10% від загального російського експорту ЗПГ.

У пакет також включені заходи, спрямовані на ускладнення використання Росією “тіньового флоту” суден для обходу санкцій ЄС та країн "Групи семи" щодо російської сирої нафти.

Країни Євросоюзу обговорювали нові обмеження понад місяць. Пакет не могли погодити раніше через опозицію Німеччини до деяких запропонованих Єврокомісією обмежень, які, на її думку, можуть зашкодити німецьким компаніям через запобігання реекспорту їхніх підсанкційних товарів до Росії через треті країни.

Пакет було врешті-решт ухвалено із пом’якшеним на вимогу Німеччини формулюванням.

Формулювання, яке було пом’якшене, вимагало б від приналежних європейським компаніям дочірніх фірм у третіх країнах заборонити за контрактом реекспорт своїх товарів до Росії.

Мета ЄС полягає в обмеженні потоку товарів і технологій подвійного призначення, які можна використовувати для виробництва зброї. До таких товарів, наприклад, можуть належати мікрочипи для пральних машин і холодильників, які Росія отримує через треті країни, зокрема колишні радянські республіки, та використовує у своїй військовій промисловості.

За словами одного європейського дипломата, Німеччина попросила провести оцінку наслідків такої обмежувальної норми, і вона може бути додана до санкційного пакету пізніше.

Серед іншого, ЄС також наклав обмеження на політичні партії, аналітичні центри та медіа, які отримують фінансування з Росії.

Загалом до санкційного списку ЄС було додано 47 нових юридичних та 69 фізичних осіб.

У статті використано матеріали агентств Reuters та AFP.