Міністри закордонних справ ЄС можуть до кінця осені ухвалити рішення про новий спосіб виділення грошей на військові потреби України у рамках Європейського фонду миру, щоб обійти вето Угорщини.
Верховний представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель сподівається, що до листопада країни-члени блоку схвалять його пропозицію про те, як надати Києву більше шести мільярдів євро з Європейського фонду миру на військові потреби, обійшовши вето Угорщини.
"Ми повинні знайти консенсус для реалізації пропозиції, яка дасть можливість розблокувати Європейський фонд миру і Фонд допомоги Україні. Я не можу зараз гарантувати на 100 відсотків, але, я гадаю, що всі країни-члени зрештою досягнуть цієї домовленості", - заявив Боррель під час пресконференції, яка відбулася після засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі в понеділок, 14 жовтня.
Боррель очікує "прощального подарунка" від колег
Для того, щоб надавати цільову військову допомогу Україні, у березі 2024 року країни-члени ЄС погодилися створити Фонд допомоги Україні у рамках Європейського фонду миру (ЄФМ), з бюджету якого мають відшкодовуватися гроші тим країнам, які постачають зброю Києву. Проте суму у розмірі 6,5 мільярда євро, яка мала надійти Україні з ЄФМ та новоствореного фонду, протягом останніх п’яти місяців блокує Будапешт. Аби обійти угорське вето, Жозеп Боррель запропонував державам-членам ЄС робити добровільні внески в ЄФМ, що дало б можливість ухвалювати рішення про виділення цих грошей для військової допомоги голосами окремих країн, без дотримання принципу одностайності- серед усіх країн-членів блоку. Ця пропозиція головного європейського дипломата активно обговорювалися останнім часом на рівні послів ЄС, а також під час нинішнього засідання Ради ЄС.
Відповідаючи на запитання про те, чи існує ризик, що й інші країни, крім Угорщини, відмовляться робити внесок у Європейський фонд миру, якщо він стане добровільним, Жозеп Боррель відповів, що такого ризику не бачить. Проте він зауважив, що наразі не всі країни погоджуються з його пропозицією.
"Я не можу запевнити, що ми матимемо це рішення на час проведення наступної Ради ЄС. Але оскільки це буде моє останнє засідання Ради, то гадаю, мої колеги не захочуть мені його зіпсувати (останнє засідання Ради міністрів закордонних справ, на якому діятиме мандат Жозепа Борреля, має відбутися 18 листопада. - Ред.)", - натякнув дипломат.
Серед питань, які обговорювали міністри під час засідання, був "мирний план" президента України Володимира Зеленського, який, за словами Борреля, український лідер представить під час саміту ЄС у Брюсселі 17-18 жовтня.
"Є стратегічна логіка у політичному та військовому зміцненні України для того, щоб змусити Путіна піти на переговори. Хоча я маю визнати, що це виглядає дуже віддаленою перспективою", - зазначив Боррель.
Він також заявив, що останнім часом через ракетні атаки військ РФ, спрямовані на "зерновий коридор" та на портову інфраструктуру України "повернулася проблема експорту українського зерна". Дипломат наголосив, що ЄС не може "дозволити Путіну знову погрожувати глобальній продовольчій безпеці".
Жозеп Боррель також повідомив, що під час засідання міністри розглядали можливість запровадження санкцій щодо тіньового флоту РФ та нових штрафних заходів за обхід санкцій, завдяки якому Росія продовжує отримувати компоненти для зброї через треті країни.
Всі новини