gototopgototop

Договір між США і Іраном – під загрозою зриву. І це – дуже небезпечно

Печать PDF
Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии Іран і США загрожують один одному військовим ударом. Тим часом, європейські країни намагаються зберегти договір з Ісламською Республікою, не втративши обличчя і не допустивши надмірних поступок.

Ситуація загострюється і скоро може обернутися непередбачуваним чином, пише etcetera.

ЩО СТАЛОСЯ: «УДАР В ГОЛОВУ». У неділю, 12 травня, генерал іранського Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Амір-алі Хаджизаде пригрозив атакувати авіаносець США в Перській затоці.

«Авіаносець, на якому знаходиться як мінімум 40-50 літаків і 6 тисяч військовослужбовців, був для нас серйозною загрозою в минулому, але тепер … загроза перетворилася в можливість. Якщо американці зроблять хід, то ми вдаримо їм в голову», – заявив генерал.

Тижнем раніше США направили до берегів Ірану авіаносець «Авраам Лінкольн» і оперативну групу бомбардувальників. А 12 травня держсекретар США Майк Помпео заявив про готовність військової відповіді, якщо Іран зробить будь-які ворожі дії.

НАПЕРЕДОДНІ ЗАГОСТРЕННЯ. За чотири дні до скандалу з авіаносцем, 8 травня, президент Ірану Хасан Рухані фактично поставив ультиматум країнам, що підписали з Тегераном Спільний всеосяжний план дій (СВПД) в 2015 році. Рухані заявив, що Іран припиняє дотримуватися деяких зобов’язань з СВПД і пригрозив підвищити рівень збагачення урану, якщо країни, які підписали СВПД, протягом 60 днів не захистять нафтовий і банківський сектори країни від санкцій США.

Євросоюз, Франція, Німеччина і Великобританія відкинули ультиматум, але настійно закликали Іран дотримуватися договору і не допускати ескалацій. Президент Франції Еммануель Макрон закликав зберегти договір і доповнити його.

ПЕРЕДІСТОРІЯ. Спільний всеосяжний план дій (СВПД) щодо іранської ядерної програми в 2015 році прийняли шість країн (п’ять постійних членів Ради Безпеки ООН і Німеччина) з одного боку і Іран – з іншого. Згідно з цією угодою, Іран вводив обмеження на свою ядерну програму, і за це з нього знімали міжнародні санкції.

Однак президент США Дональд Трамп розкритикував «ядерну угоду» з Іраном. У травні 2018 року США в односторонньому порядку вийшли з СВПД, а 5 листопада 2018 року відновили всі санкції проти Ірану. Також США зажадали від усіх країн-союзниць припинити купувати іранську нафту.

США зробили виняток для восьми країн. Це Індія, Китай, Тайвань, Туреччина, Південна Корея, Японія, Греція та Італія. Але період винятку для цих країн закінчився через 180 днів, 2 травня 2019 року. З цього дня почався новий виток загострення.

Справа в тому, що ні США, ні Іран не готові до компромісу. Ірану життєво необхідно зняти санкції зі свого нафтового і банківського секторів. А США не можуть «втратити обличчя», відступивши від своїх вимог ядерного роззброєння Ірану.

ВІЙНА – МОЖЛИВА. Нинішня ситуація є небезпечною тим, що в районі Перської затоки може початися військовий конфлікт. Сторони вже перейшли до прямих погроз.

Може йтися про велику війну. У такий конфлікт будуть залучені багато держав регіону. Як побоюються в Ізраїлі, єврейська держава теж може постраждати.

РИЗИК БЛОКУВАННЯ ПРОТОКИ. Навіть у разі деескалації (якщо великої війни не буде) не виключені перебої в поставках нафти через Ормузську протоку. Ця вузька протока з’єднує Оманську затоку на південному сході з Перською затокою на південному заході, і через її води проходить близько 40% всього морського експорту нафти в світі.

Іран в разі бажання може заблокувати цю протоку. Це, в свою чергу, може призвести до зростання ціни на нафту і надалі – до тяжких наслідків для всієї світової економіки.
Tags:     Іран      война      за кордоном      нефть      США