Нові закони про РРО та «кешбек», доноси за корупцію, реформа судів та інші резонансні ініціативи Верховної Ради

Печать PDF
Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии Перші два місяці роботи Верховної Ради увійшли в політичний обіг, як турборежим. Прискорені розгляди законопроектів, швидке проходження в комітетах, «одностайне» голосування пропрезидентською більшістю. За цей період Рада встигла прийняти близько 100 нових законів.

На думку керівництва Ради, такі темпи потрібні для просування реформ. Однак не усі ці документи викликають схвалення в суспільстві, серед самих парламентаріїв і західних партнерів України. Найбільш обговорювані закони нової Ради – в нашій добірці.

Закони про РРО та «кешбек» для ФОПів

Одні з найбільш скандальних законів парламенту IX скликання, прийняті за основу і підписані президентом 20 жовтня. Головне нововведення цих законів – зобов’язання фізичних осіб-підприємців використовувати касові апарати для розрахунків з клієнтами.

Серед інших ключових нововведень – електронний чек, грошова винагорода для покупців (кешбек) та штрафні санкції для бізнесу, в разі продажу без чеків.

На думку законодавців, зазначені норми допоможуть боротися з тіньовою економікою і спрямовані на те, щоб звести до мінімуму використання ФОПів середнім і великим бізнесом в ухиленні від податків.

Ініціативу влади підприємці не сприйняли. З критикою законів виступили багато бізнес-асоціацій, адже окрім боротьби з «тінню», нововведення несуть істотні ризики для компаній і ФОПів. Останніх, за офіційними даними, в Україні 1,9 млн – і для більшості з них нові норми запрацюють уже наступного року.

Хто зобов’язаний ставити РРО

Використання касових апаратів обов’язкове для усіх платників єдиного податку ІІ, ІІІ та ІV груп з 1 січня 2021 року. З 20 жовтня 2020 року застосовувати РРО зобов’язані ФОП на єдиному податку, незалежно від обсягу річного доходу, які ведуть підприємництво в Інтернет, у сферах готельно-ресторанного бізнесу, туризму, продажу ювелірних виробів, побутових товарів на гарантійному ремонті, автотоварів і обладнання, б/в товарів, лікарських та медпрепаратів, а також платних послуг в медицині.

Програмний РРО та електронні чеки

Законом передбачено введення програмного РРО – за допомогою використання електронних гаджетів – смартфона, планшета або комп’ютера. Підприємці зможуть отримати програмний РРО E-Receipt від Податкової служби безкоштовно. Зараз це нововведення знаходиться у стадії тестування.

Також вводиться електронний чек, який буде діяти поряд або замість паперового. Закон роз’яснює алгоритм видачі електронного чека за допомогою програмного касового апарату.

Кешбек для покупців

Якщо підприємець не оформляє чек покупцеві на будь-який товар, вартістю понад 850 грн, останній може звернутися в ДПС з електронною скаргою. І отримати компенсацію у вигляді повернення коштів. Підприємець у цьому випадку отримує штраф у розмірі 150% від вартості товару. У законі виписано механізм «кешбеку». Ця норма запрацює з 1 жовтня 2020 року.

Крім цього, закон підвищує річний ліміт доходу платників єдиного податку ІІ групи з 1,5 млн грн до 2,5 млн грн з 1 січня 2021 року.

Ризики закону про РРО

Головний ризик законів в тому, що вони можуть спровокувати масові перевірки компаній з боку фіскалів. Так як окрім статей «кешбеку» передбачає ряд штрафних санкцій за оформлення товарів/послуг без чеків, неналежне використання касових апаратів або неподання щоденної звітності.

Безліч питань з боку підприємців викликає сама ідея з «кешбеком». Адже за кожною скаргою покупця товару або послуги Податкова служба зобов’язана провести перевірку і підтвердити (або ні) наявність порушень. З іншого боку, масовий потік скарг ДПС буде не в змозі верифікувати. Відповідно, норма про компенсацію не спрацює. І це не допоможе уряду боротися з тіньовими потоками.

Що стосується програмних РРО, експерти відзначають вірогідність збоїв або саботажу роботи фіскальної системи.

«Фіскальна політика повинна стимулювати бізнес, а не заганяти його в тінь. Правильні положення президента в його програмі, але чомусь повністю спотворюються і з’являються законопроекти, в основі яких – контроль за всім – від громадянина до бізнесмена, збільшення податкового навантаження і жорсткі штрафи» — Данило Монін, експерт.

Більшість ризиків голова податкового комітету Ради Данило Гетьманцев вважає надуманими: «З весни 2020 ми плануємо фіскалізувати кілька галузей, які несуть найбільший ризик ухилення від податків – це перш за все продаж ювелірних виробів, ресторанний бізнес та торгівля електронним обладнанням з гарантією. Там великий бізнес найчастіше видає себе за малий» — Данило Гетьманцев, голова податкового комітету Верховної Ради закон про викриття корупції.

З 1 січня 2020 року у країні почне працювати прийнятий Радою президентський закон про викриття корупції. Документ в цілому спрямований на боротьбу з корупцією та залучення громадян до розкриття відомих їм відомостей про корупційні дії чиновників. У документі виписано правовий статус викривачів, їх права та гарантії державного захисту, зокрема – захисту їх трудових прав.

Відповідно до закону, викривачі це особи, які сумлінно повідомляють про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень: «Особа, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривач) – особа, при наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою» — ст. 53 Закону «Про запобігання корупції».

Закон забороняє будь-яку трудову дискримінацію викривачів: звільнення або примус до звільнення, переведення на іншу посаду або в інший підрозділ, переатестацію, зміну умов праці або дисциплінарну відповідальність через факти викриття корумпованих чиновників. Повідомити про корупцію можна в НАБУ, НАЗК або Нацполіцію.

Винагорода за викриття

У разі, якщо розмір корупції перевищує 5000 прожиткових мінімумів (близько 9,6 млн грн), викривач може претендувати на державну винагороду. Яка становить 10% від завданих збитків державі у вигляді грошей або іншої матеріальної цінності, але не перевищує 3000 мінімальних зарплат (12,5 млн грн).

Практика викриття корупціонерів існує у західних країнах. У боротьбі з корумпованими чиновниками Україна частково переймає досвід Заходу. Прихильники прийнятого акту вважають норми – своєчасними і корисними. Навіть якщо певна частина викриттів буде підтверджуватися.

Критики, навпаки, впевнені, в тому вигляді, як прийнято закон, він не буде працювати: «Анонімам дали право повідомляти про злочин. Ми це проходили у радянські часи. І навіть тоді від такої практики відмовилися. Тому що розгляд анонімок займало 60% робочого часу правоохоронних органів і працівників правоохоронної системи. При цьому в 90% випадків анонімні заяви не підтверджувалися. Тобто можна прогнозувати, що кількість початих кримінальних проваджень зросте у десятки разів. Так само як і закритих потім без результату. Але де взяти стільки працівників правоохоронних органів» — Святослав Піскун, колишній Генеральний прокурор України.

На думку Піскуна, викривачі швидше підуть на «співпрацю» з корупціонерами, ніж зі слідством.

Боротьба з прогулами народних депутатів

Дисциплінувати народних депутатів, а також боротися з їх прогулами було вирішено «рублем». Точніше – скасуванням грошової компенсації. Відповідні норми були внесені до Закону про «Статус народного депутата» та Регламент Верховної Ради.

«Якщо народний депутат протягом календарного місяця протягом однієї сесії Верховної Ради без поважних причин не бере безпосередньої участі в більш ніж 30% голосувань при прийнятті рішень Ради, на пленарних засіданнях Верховної Ради або в більш 50% засідань парламентського комітету, до складу якого він обраний, такому народному депутатові не відшкодовуються витрати, пов’язані із виконанням депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць» — ст.1 Закону.

Критики закону – опозиційні народні депутати. Основний аргумент – не голосування за певні рішення – вираз політичної позиції. Як контраргумент влади – голосування «проти» – це і є політична позиція.

Розкритикували депутати і формулювання невідшкодування витрат, пов’язаних із виконанням повноважень. На практиці, вважають опозиціонери, це буде виражатися у скороченні витрат на роботу з виборцями.

Про боротьбу з прогулами політиків йдеться вже не перше скликання Ради. Як і про боротьбу з кнопкодавством. Трудовий кодекс передбачає досить жорсткі санкції проти тих співробітників, хто не з’являється на робоче місце, в тому числі – звільнення. Тому невідшкодування витрат – досить лояльний захід за прогули робочого часу депутатів.

Закон про судову реформу

Один з найбільш обговорюваних законодавчих актів, прийнятих з ініціативи президента, в експертному середовищі та серед західних партнерів України. Закон передбачає:

- Скорочення складу Верховного суду з 192 до 100 суддів. Також – зменшення заробітної плати судді – до 110 тисяч грн/місяць;
- Розпуск поточного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів і зменшення складу з 16 до 12 членів;
- Новий порядок формування ВККС на конкурсній основі, із забороною обирати колишніх членів Вищої ради правосуддя. До складу Конкурсної комісії увійдуть троє представників Ради суддів і троє міжнародних експертів;
- Створення Комісії доброчесності та етики з компетенцією призначення і звільнення суддів та стягнення за їх дисциплінарні порушення. Складатиметься з трьох представників ВРП і трьох міжнародних експертів. Останні наділяються правом вето на рішення Комісії;
- Поширення люстрації на керівний склад ВККС і Державної судової адміністрації за період з 21 листопада 2013 року по 19 травня 2019 року.

Опозиційні депутати з «Європейської солідарності» і «Голосу», а також «Батьківщини», формально лояльної до нової влади, вважають, що закон спрямований проти реформи судової влади, є антидемократичним і таким, що суперечить європейським стандартам.

«Не можна назвати реформаторським законопроект, в якому один пункт реформаторський, інший – ретроградний, а третій може бути репресивним у залежності від того, хто їм буде користуватися» — Сергій Рахманін, лідер фракції «Голосу».

З аналогічною критикою виступили у Верховному Суді. Скорочення корпусу ВС збільшить навантаження на суддів і розтягне строки розгляду справ. Що не є ефективним механізмом реформування.

Думка Заходу

Розчаровані президентським законом і на Заході. Документ спрямований на вивчення до Венеціанської комісії, однак Верховна Рада не стала чекати її висновків перед другим читанням. Представники ЄС і окремих країн висловили ключову претензію – закон ставить під сумнів незалежність судової влади.

Прихильники реформи переконують, що взяли до уваги побажання зарубіжних партнерів. Однак норми, що нівелюють роботу Верховного суду, залишаються і це викликає занепокоєння серед інвесторів зокрема, відзначають експерти.

***

Неможливо побудувати правову і демократичну державу неправовими і недемократичними методами. Так само, як і боротися з тіньовою економікою заходами, які сприяють відходу бізнесу в тінь. Про ці прості істини варто частіше згадувати народним депутатам і президенту Зеленському у роботі над реформами і новими законами.

Марія Гелюх, UA.NEWS