Про це 25 листопада у Брюсселі заявив голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер, виступаючи під час події Європейського центру політики.
Країни НАТО повинні будуть витрачати близько 3 відсотків свого валового внутрішнього продукту (ВВП) на оборону, а бізнес має готуватись працювати увожнних умовах. “Загальний відсоток, необхідний для того, щоб зробити нові плани здійсненними, набагато ближче до 3% ВВП, ніж до 2%”, - заявив Бауер. “Я очікую, що за нової адміністрації (президента Дональда) Трампа (у США) буде набагато більш інтенсивна дискусія про те, наскільки більше Європа та Канада повинні витрачати, і це здорова та обґрунтована дискусія”, - додав адмірал.
За оцінками НАТО, 24 з 32 країн Альянсу витрачатимуть щонайменше рекомендовані 2% свого ВВП на оборону у 2024 році, на тлі підвищення загрози з боку Росії, яке призвело до різкого збільшення оборонних витрат союзників.
Це втричі більше країн, ніж у 2021 році – до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну – коли лише 6 країн НАТО досягали рекомендованого Альянсом рівня витрат у 2% ВВП.
Водночас згідно з оцінкою Бауера, Росія наразі має більші сухопутні сили, ніж перед повномасштабним вторгненням в Україну у лютому 2022 року.
Втім “якість цих сил знизилася”, додав Бауер, вказуючи на стан оснащення російської армії й рівень підготовки її солдатів.
“На цей момент росіяни не є такою загрозою, як у лютому 2022 року, тому у нас є трохи часу, щоб підготуватися”, - додав він, пояснивши, що це означає необхідність інвестицій в оборонну промисловість.
У 2024 році, серед країн, які не досягають рівня оборонних витрат у 2% ВВП, згідно з офіційними даними НАТО, є Хорватія (1,81%), Португалія (1,55%), Італія (1,49%), Канада (1,37%), Бельгія (1,30%), Люксембург (1,29%), Словенія (1,29%) та Іспанія (1,28%).
Тим часом низка країн наразі витрачає понад 2,5% свого ВВП на оборону. Серед цих країн Польща (4,12%), Естонія (3,43%), США (3,38%), Латвія (3,15%), Греція (3,08%) та Литва (2,85%).
Лише 2024 року загальні витрати країн НАТО на оборону зросли на 17,9%, після збільшення на 9,3% минулого року.
Водночас Бауер закликав розглядати стримування далеко за межами лише військового потенціалу, адже у війні можуть бути залучені усі доступні важелі та інструменти впливу.
“Ми бачимо це зі зростанням кількості диверсій, і Європа бачила це з енергопостачанням”, — зауважив Бауер.
“Ми думали, що маємо угоду з “Газпромом”, але насправді у нас була угода з паном (президентом Росії Володимиром) Путіним. Те саме стосується інфраструктури та товарів, що належать Китаю. У нас насправді є угода з (президентом Китаю) Сі (Цзіньпіном)”, - додав він, адже у Китаї виробляється 60% усіх рідкоземельних матеріалів, й переробляється 90% таких матеріалів, на додаток до інгредієнтів для широкого спектра критичних медичних препаратів
“Ми наївні, якщо думаємо, що Комуністична партія ніколи не скористається цією владою. Лідери бізнесу в Європі та Америці повинні усвідомити, що комерційні рішення, які вони ухвалюють, мають стратегічні наслідки для безпеки їхньої нації”, — підкреслив Бауер.
“Підприємства повинні бути готові до сценарію воєнного часу та відповідним чином налаштувати свої лінії виробництва та поставок. Тому що, хоча військові можуть вигравати битви, війни виграє економіка”, - додав адмірал.
“Якщо ми зможемо забезпечити надання всіх важливих послуг і товарів, попри все, тоді це і буде ключовою частиною нашого стримування”, — підсумував Бауер.
Всі новини