У Москві знову лякають Київ "заходами у відповідь" через дії зони вільної торгівлі Україна-ЄС. На думку експертів, після всіх санкцій та ембарго РФ вже нічим реально "вдарити" по Україні в економічному плані, хіба що ввести повну торговельну блокаду, але і це вже не буде критичним потрясінням для українських виробників. Більше того, такими діями РФ в підсумку шкодить сама собі.
У четвер, 22 квітня, прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія у разі настання негативних наслідків від угоди про асоціацію Україна-ЄС буде приймати необхідні заходи балансуючого характеру.
"Ця тема, яка стосується, швидше, Євросоюзу та України. В тій економічній частині, наскільки це може стосуватися російсько-українські відносини та економічні відношення Росії, зрозуміло, ми будемо дуже уважно відстежувати можливі наслідки, я маю на увазі можливі негативні наслідки", – сказав Пєсков.
Разом з тим, якими можуть бути ці заходи "балансуючого характеру" прес-секретар Путіна не уточнив.
З такими заявами в Кремлі виступили у відповідь на слова єврокомісара з питань розширення і європейської політики сусідства Йоханнеса Хана про те, що Угода про асоціацію Україна-ЄС фактично набуло чинності.
Слова Пєскова про нові заходи, як відзначають експерти, звучать як мінімум дивно, оскільки Москва і так вже ввела досить багато обмежувальних заходів проти України після того, як з 1 січня 2016 року заробила ЗВТ Україна-ЄС.
Як відомо, політична і економічна частини Угоди про асоціацію були підписані 21 березня і 20 червня 2014 року відповідно. При цьому Брюссель на випередження почав з 23 квітня того ж року виконувати частину угоди щодо Зони вільної торгівлі.
Економічне зближення Києва і Брюсселя викликало різкі заяви з боку Москви, яка стверджувала, що ЗВТ між Україною та ЄС несе для неї економічні загрози. Оскільки в такому випадку через Україну в рамках зони вільної торгівлі СНД почнуть безмитно потраплятимуть європейські товари.
Сторони почали проводити тристоронні консультації та 12 вересня 2014 року була досягнута домовленість про відстрочення імплементації ЗВТ Україна-ЄС до 1 січня 2016 року.
Однак, незважаючи на такі поступки, Брюсселю та Києву так і не вдалося знайти спільну мову з Москвою та 1 січня 2016 року розпочала роботу ЗВТ між Україною та ЄС.
У відповідь РФ в односторонньому порядку скасувала дію у відношенні України дію договору про зону вільної торгівлі в рамках СНД, а також, як сообшают в Мінекономіки, було введено ембарго щодо сільськогосподарської продукції, сировини і продуктів харчування, що походять з України
Крім того, РФ ввела обмеження на транзит через свою територію вантажів з України в Казахстан: вантажі повинні слідувати через Білорусь і тільки через два пункти пропуску на кордоні Білорусі та РФ, і через три – на кордоні РФ і Казахстану. На практиці, за інформацією ЗМІ, обмеження торкнулися і транзиту товарів в інші країни.
Коментуючи ситуацію, президент Петро Порошенко заявив, що з 1 січня 2016 року почалася економічна агресія РФ проти України, яка вступила у фазу ембарго.
"Агресія відбувається не тільки військова, а й з 1-го січня розпочалася потужна широкомасштабна економічна агресія, яка вступила у фазу ембарго, коли продукцію величезної кількості українських виробників не просто обмежують митним збором, а фізично не допускають на територію РФ", – сказав президент.
За словами на той момент міністра економіки Айавраса Абромавичуса, від торгового ембарго Росії та обмеження транзиту українських товарів підприємства України втратять від 800 млн до 1,1 млрд. дол.
Україна розглядає такі дії РФ як дискримінаційні та політично мотивовані і вже направила до СОТ заяву про агресивних діях РФ.
Є реальні загрози для РФ?
На думку експертів, в ситуації, що склалася, будь-яких об'єктивних підстав стверджувати, що Угода про Асоціацію Україна-ЄС несе економічні загрози для РФ, немає.
"Цю фішку про нібито загрозу вони розкручують ще з 2012 року. Але я не бачу сьогодні жодних проблем, які можуть виникнути, оскільки РФ вже скасувала ЗВТ в рамках СНД з Україною. Є митні кордони і вони повністю контролюють рух товарів. Крім того, ціна на імпортні товари з ЄС у зв'язку з девальвацією гривні, так і карбованці неконкурентоспроможна", – пояснив Сегодня.иа президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.
А якщо якісь загрози і є, вони, скоріше, носять ринковий характер і поки що для РФ є лише потенційними, додає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
"Основна загроза для росіян полягає в тому, що потенційно, підкреслюю потенційно, український виробник може стати більш конкурентоспроможним, але тільки в тому випадку, якщо буде інвестувати в свої підприємства. З іншого боку, РФ захистила себе від цього тим, що обрушила наш експорт до себе на територію. Якщо раніше РФ займала близько 35% в українському експорті, то зараз, наскільки я розумію, займає близько 8%", – сказав він.
Просто РФ намагається і далі хоч якось вплинути на імплементація Угоди про асоціацію Україна-ЄС, вважає Ярослав Жаліло. "Вони продовжують претендувати на те, щоб втручатися в умови асоціювання України і ЄС, через які ризики", – пояснив він.
Росіяни і далі намагаються показати, що Угода про асоціацію невигідно Україні, додає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. "Голландський референдум вони сприйняли мало не зі злорадним захопленням, хоча потім були дещо розчаровані рішенням парламенту Нідерландів не скасовувати ратифікацію. Тим не менш, їх завдання показати, що СА невигідно Україні", – сказав він Сегодня.иа.Росії вже не чим лякати
Як відомо, пік торговельно-економічних відносин між Україною і РФ припав на 2011 рік тоді зовнішньоторговельний обіг товарами та послугами склав 55,5 млрд. дол. За підсумками 2015 року цей показник становив трохи менше 16 млрд. дол. А після введених з 1 січня нових обмежень в цьому році він буде ще менше.
За словами експертів, сьогодні залежність української економіки від РФ знизилася настільки, що будь-які загрози з боку Москви вже не матимуть того ефекту, як раніше.
"Я слабо собі уявляю, які ще додаткові обмеження, вони можуть ввести, і як вони зможуть знайти обґрунтування для таких обмежень", – говорить Олег Устенко.
Враховуючи, що ЗВТ з Україною в рамках СНД Росія вже скасувала, то, теоретично, це може бути повна торгова блокада , зазначив Ярослав Жаліло. При цьому, за його словами, хоча обсяги експорту в РФ впали, але це все одно ще досить вагома сума, і для окремих українських виробників (у випадку введення нових ембарго) це буде відчутним ударом.
"Я б не перебільшував залежність, але говорити, що ми зовсім незалежні, теж не можна, але залежність некритична", – сказав він.
Як відзначають експерти, РФ любить використовувати "торгові війни" у своїх зовнішньополітичних іграх. "У наших взаєминах вони використовували цей інструмент досить часто. Періодично виникали обмеження по харчовій промисловості: то сир, то вся молочна продукція потім були кондитерські вироби й ін. Для них це така досить звичайна практика", – зазначає Олег Устенко.
Але в підсумку таке торгове тиску РФ як на Україну, так і на інші країни, не приносить бажаних результатів, зазначає Вадим Карасьов. "Такі дії РФ тільки погіршують і ускладнюють реалізацію російських інтересів на пострадянському просторі. Ніколи закручування нафтових і газових кранів, торгові ембарго та інші санкції та економічні воєн не давали Росії результатів. Вони починали з перекриття газового крана прибалтам, і де тепер балтійські країни. Те ж саме стосується і України. Слабка результативність російської політики в тому, що вони роблять ставку на жорстку силу, в той час як успіху досягають ті країни, які діють через м'яку силу", – пояснив він.
При цьому експерти припускають, що в перспективі торгово-економічні відносини двох країн можуть покращитися, оскільки РФ залишається великим і привабливим ринком для українських товарів, але статися це може лише у разі зміни політичного курсу в РФ.
Решта новин