Думки експертів

Що стоїть за візитом до єдиної православної церкви в Північній Кореї?

Під час свого візиту до Північної Кореї на початку червня президент Росії Володимир Путін відвідав єдиний у цій комуністичній атеїстичній диктатурі православний храм. Офіційні телеканали показали, як очільник Кремля у супроводі місцевого священника ставить свічку у майже порожньому пхеньянському храмі Животворної Трійці, насолоджуючись піснеспівами трьох корейських хористок.

Що стоїть за візитом до єдиної православної церкви в Північній Кореї?

Подія, яка минула переважно непоміченою для коментаторів, які зосередилися на політичних та військових аспектах співпраці двох авторитарних режимів, привернула увагу знавців православного світу.

Вони вважають у цьому візиті ще одну ознаку того, що Кремль використовує Російську православну церкву як інструмент "м'якої сили" для просування своїх інтересів по всьому світу.

«Цей візит був нагадуванням про те, що путінське бачення «русского мира» виходить далеко за межі слов’янських земель Східної Європи», – вважає американська дослідниця православ'я Кетрін Келаідіс, звертаючи увагу на те, що єдина в Північній Кореї православна церква належить до Московського патріархату.

На сторінках видання Religion News вона пояснює, що це була "політична вистава" у співпраці з головою Російської православної церкви патріархом Кирилом, який повністю підтримав російську воєнну агресію в Україні і таким чином ізолював себе від більшості православного світу.

Патріарх Кирил – нев'їзний у багатьох країнах світу

Сам патріарх Кирил, як нагадує російський релігійний оглядач Олександр Солдатов, перебуває під санкціями багатьох країн – Канади, Великої Британії, України, Чехії, Латвії, Литви, Естонії, Австралії та Нової Зеландії, і "уявити собі візити патріарха Кирила до якоїсь «братської помісної церкви», навіть до найближчої до Москви – Сербської, сьогодні неможливо".

Він каже на сторінках одного з останніх ліберальних російських видань – Нової Газети, що деякі традиційно православні країни видворяють кліриків РПЦ за їхню діяльність, яка "не сумісна з їхнім саном", як це зробили минулої осені Північна Македонія та Болгарія.

І єдині іноземні церковні гості, які тепер відвідують Москву, представляють "екзотичні орієнтальні церкви, що відокремилися від православ'я в IV–V ст. н.е", каже російський релігійний оглядач.

Жорсткі адміністративні реформи поєднані з пропагандою «русского мира» призвели до того, що від РПЦ відвернулися не лише православні українці, але і литовці, японці, американці, казахи, які не хочуть належати до структури, що більше схожа на політичну партію, ніж церкву, до того ще й ворожу до їхніх країн, вважає Солдатов.

На його думку, "РПЦ еволюціонує до вузьконаціональної церкви, на кшталт тієї ж Ассирійської, ізольованої та позбавленої глобальної перспективи — як географічної, так і історичної".

Але після томоса для ПЦУ Москва бореться з Константинопольським патріархатом на всіх континентах

Але, як наголошує Кетрін Келаідіс, у Москві так не думають, і намагаються всіма силами розширити сферу «русского мира» до вселенських масштабів, підгрібаючи під себе канонічні території Константинопольського патріархату.

Американська дослідниця говорить, що після того, як Константинопольський патріархат визнав незалежність Православної церкви України, Московський патріархат заходився відкривати свої структури на територіях, що були закріплені за Вселенським патріархом – у США, в Африці та в Південній Кореї, загрожуючи єдності тамтешнього православ'я.

Що ж до Північної Кореї, то "присутність Російської православної церкви в Пхеньяні покликана надіслати потужне повідомлення про сферу впливу Росії" – економічну, військову і символічну, вважає Келаідіс.

"Коли Путін молився в стінах церкви, побудованої однією з останніх у світі сталінських диктатур, він посилав повідомлення про те, наскільки далеко і глибоко може сягнути російський вплив. Послання не лише для народу Росії чи Північної Кореї, а й для всього світу", – каже американська дослідниця.