Думки експертів

“Росія не контролює кордон в Курську”. Західні оглядачі реагують на ймовірний український рейд через кордон

Аналітики зазначають, що такий маневр може ще більше розтягнути українські сили, тоді як Росія має достатні резерви, які можуть бути залучені до цього регіону.

Після повідомлень російських блогерів та ЗМІ про ймовірний рейд ЗСУ у Курську область, який президент Росії Володимир Путін схарактеризував як “масштабну провокацію”, західні медіа та експерти активно коментують події, які ще не отримали офіційної реакції української влади.

Видання The New York Times наводить думку військових експертів, які вважають, що у такий спосіб Україна намагається змусити росіян відвести частину підрозділів від лінії фронту й послабити тиск на українські війська.

Втім аналітики також зазначають, що такий маневр може ще більше розтягнути українські сили, тоді як Росія має достатні резерви, які можуть бути залучені до цього регіону.

Роб Лі, старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики, пристав на подібну думку. Про це він пише у мережі Х: “Росія вже має більші сили/звичайні спроможності в цьому районі, краще командування та контроль, а також має підрозділи строкової служби, які можна розгорнути, але які не використовуються в Україні. Малоймовірно, що ця операція змусить Росію вивести значні сили з України”.

“З оперативного та стратегічного погляду ця атака абсолютно не має сенсу”, - цитує NYT слова Пасі Паройнена, представника Black Bird Group, організації, яка аналізує відеоматеріали з поля бою. “Це виглядає як величезна витрата людей і ресурсів, які вкрай необхідні в іншому місці”.

NYT, подібно до інших західних медіа, зауважує, що попри відсутність офіційної позиції української влади щодо нападу, Андрій Коваленко, посадовець РНБО, ймовірно визнав участь українських сил у рейді.

“Російські воєнкори брешуть про контрольованість ситуації на Курщині. Росія не контролює кордон”, - написав Коваленко в мережі Telegram.

Мережа NBC News зазначила, що український напад, якщо його буде підтверджено, означатиме “різку зміну стратегії” у війні.

“Хоча події на місці були туманними, очевидний напад на Курську область на півдні Росії поставив питання про захист Кремля та про цілі Києва у вирішальний момент війни”, - зазначає у своєму аналізі NBC News.

Водночас військовий аналітик Метью Форд, доцент кафедри військових досліджень Шведського університету оборони в Стокгольмі, з яким спілкувалася мережа, зауважив, що мету такої акції важко зрозуміти.

Одна з цілей, за його словами, крім прагнення відтягнути російські сили від фронту, може полягати у потребі Києва у “гарних новинах” для внутрішньої аудиторії, чи для привернення уваги західних медіа. Водночас у довгостроковій перспективі наслідки для України можуть бути негативними.

“Вони фактично розширюють свою лінію [фронту] та потенційно зменшують кількість військ, які вони можуть використовувати для захисту цієї лінії”, - сказав Форд. “Повинно бути щось інше, що змусило їх подумати, що це хороший крок”.

У своєму аналізі ситуації мережа CNN висловила подібні думки, зауваживши, що “успішне вторгнення допомогло б Києву підняти моральний дух військ і цивільного населення”.

“У разі підтвердження напад стане серйозною подією в конфлікті, навіть якщо його безпосередній вплив є обмеженим”, - зазначає мережа.

Західні видання також нагадали, що у разі підтвердження, теперішній рейд стане чи не першим таким вторгненням за участі українських регулярних сил, адже попередні рейди на територію Росії з України були здійснені російськими воєнізованими підрозділами, які виступають проти Кремля, або які могли залучати агентів ГУР.

Зокрема, як пише видання The Washington Post, “У разі підтвердження, транскордонна операція стане однією з найбільших в Україні з моменту повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року та безпрецедентною з погляду розгортання українських військових підрозділів”.

Серед ймовірних причин для такого рейду видання також називає спроби відтягнути російські сили від фронту, а також намагання підняти український бойовий дух.

Втім WP також вказує на можливі негативні наслідки операції для України у більш тривалій перспективі через розтягування українських сил.

В інтерв’ю Остапу Яришу, журналісту Української служби Голосу Америки, колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін зазначив, що відповідно до хартії ООН, право України на самооборону не обмежене географічно.

На його думку, у захисті від російської агресії Україні потрібно розширювати сферу військових дій там, “де це необхідно й ефективно”.

Також Україні потрібна ініціатива й проактивні дії, вважає Клімкін. У такий спосіб, зокрема, Україна може продемонструвати своїм західним партнерам, а також “спостерігачам”, особливо “незахідним”, що Київ має здатність завдавати таких ударів, а також робить це ефективно, й відповідно до Хартії ООН та права на самооборону.