Думки експертів

У 2022 році росіяни захопили Вовчанськ за кілька годин. Зараз прориваються до нього четверту добу. Aле як ворог взагалі зміг зайти на Харківщину?

Російські війська розпочали нову хвилю наступу на Харківському напрямку: посилили обстріли прикордоння та намагалися прорвати оборону України у напрямку Липців та Вовчанська. Заходять малими групами за підтримки невеликої кількості бронетехніки, розповідає LIGA.net речник оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) "Хортиця" Назар Волошин:

"Ворог намагається розосередитись по населених пунктах, які розташовані близько до кордону, але ми не даємо їм вільно пересуватись".

Бої тривають. Ситуація на Харківському напрямку складна, каже головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський.

Але посилення української оборони далось взнаки, і ситуація краща, ніж можна було б очікувати, підкреслює LIGA.net військовий аналітик Defence Express Іван Киричевський.

Чи були Сили оборони готові до нового наступу – коротко.

"Гарячі бої". Що відбувається на півночі Харківщини

Важкі бої за населені пункти Харківської області, які розташовані у "сірій зоні" прикордоння, тривають четверту добу.

"Вони пруть. І пруть масштабно", – каже ексречник Генерального штабу, полковник запасу Влaдислaв Селезньов.

Атакують невеликими групами по нових напрямках, намагаючись розтягнути оборону ЗСУ, але військові відбивають усі атаки, додає голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

За його словами, 12 квітня з Вовчанського напрямку евакуювали 1600 людей, загалом в останні дні з усієї Харківській області – 5500. У самому Вовчанську ще залишаються кількасот цивільних.

За даними прокуратури, у Вовчанській громаді окупанти насильно утримують людей у підвалі. Їх взяли у заручники 11 травня.

Для посилення українських військ на Харківський напрямок переміщено завчасно створені резерви. "Залежно від розвитку подій нарощування угруповання триватиме. Війська забезпечені необхідною кількістю засобів ураження", – запевняють у "Хортиці".

Станом на 17:00 13 травня, за даними Генштабу, Сили оборони потіснили росіян та зачищали північні околиці Вовчанська. Розпочалося бойове зіткнення в районі населеного пункту Стариця.

Сам Вовчанськ, як повідомив начальник Харківського гарнізону Сергій Мельник, перебуває під контролем Збройних Сил України.

Протягом доби українські оборонці відбивали російські атаки у напрямку Вовчанська з боку Нової Товолжанки, Щебекіно (обидва – Росія) та населеного пункту Гатище, повідомляє Мельник.

Також Сили оборони тримали захист населених пунктів Стариця, Глибоке та відбивали спроби ворога просунутись у бік Липців.

Зранку 14 травня українські військові зачищають міську забудову Вовчанська. За даними DeepState, росіяни просунулись у селі Глибокому та захопили село Лук'янці. Зелене, яке раніше вважалося захопленим, залишається під контролем ЗСУ.

"Росіян вдалося затримати на рубежі села Липці. Значить, вдалося зірвати їх головний стратегічний замисел – спробувати малими групами прорватися на Харків", – каже Киричевський.

Ситуація складнa. Паралельно ворог активізувався і на інших напрямках. За даними ОСУВ "Хортиця", на Лиманському напрямку кількість бойових зіткнень зросла до семи, на Сіверському – до 14, на Краматорському і на Покровському напрямкaх – по 31.

Збільшився тиск і на Оріхівському напрямку, розповідає LIGA.net начальник Центру стратегічних комунікацій Сил оборони півдня Дмитро Плетенчук: "12 травня у нас було 19 штурмів на Старомайорське, три – на Роботине. Всі – безуспішні".

Але говорити, що це напряму корелюється з атаками росіян на Харківщині, він не готовий. Каже, окупанти перерозподілили сили, але перерозподілили їх на південному напрямку.

"У стилі РДК". Чому росіяни змогли прорватися

Про те, що росіяни готуються до наступу на Харківщину, останні кілька місяців говорили і в Генштабі ЗСУ, і в розвідці, і в медіа.

У квітні командувач Нацгвардії Олександр Півненко попереджав, що невдовзі на Сили оборони очікують кілька непростих місяців наступу росіян. І запевняв: стратегічної перемоги їм це не дасть.

Прорив не став неочікуваним для ЗСУ. Хоча значної кількості військових у прикордонні не було – тримати їх там небезпечно.

Росіяни вирішили приблизно повторити формат бойових дій "у стилі РДК", тільки в більших масштабах, додає Киричевський.

"Навряд чи РДК й інші збройні підрозділи російської опозиції мають 30 000 штиків та непристойну кількість танків, – зазначає аналітик. – Але все набагато краще, ніж ми можемо уявити".

Ворог промацує українську оборону, щоб зрозуміти, де є слабина, яку можна атакувати, вважає Селезньов: "Сили оборони були напоготові. Буквально за кілька днів до того Україна отримала перші артилерійські боєприпаси, тому ми насипаємо ворогу не лише на цьому напрямку, але й на інших ділянках фронту".

У соцмережах та деяких медіа з’явилася "зрадна" інформація про нібито відсутність укріплень на Харківському напрямку – через те, що російським окупантам вдалося зайти у населені пункти, які розташовані у безпосередній близькості до кордону.

Ще у березні цього року речник ДПСУ пояснював, що інженерно укріпити кордон на півночі неможливо. Насамперед це пов'язано з російськими обстрілами, котрі не дають українським інженерним групам працювати у таких зонах, акцентував він.

Тому, за словами Aндрія Демченка, всі напрямки на півночі України посилювалися на різній відстані від кордону (залежно від складності ситуації, рельєфу та особливостей місцевості).

За канонами пострадянської воєнної науки, укріплена лінія оборони будується вглиб приблизно на 30 кілометрів: це смуга забезпечення, перша лінія та друга лінія, пояснює Киричевський з Defence Express.

"Так вийшло, що Вовчанськ опинився на лінії забезпечення, – каже він. – У принципі, якихось здоровенних фортифікацій, подібних лінії Мажино, навколо цього міста не мало б вирости навіть у теорії".

Довідка. Лінія Мажино – система потужних укріплень протяжністю понад 400 км, зведена Францією у 1929-1934 роках уздовж кордону з Німеччиною. Мала захистити країну у випадку війни. У 1940 році німецькі війська просто обійшли лінію через Арденські ліси й вдарили по північній Франції.

Інформація, що бійці 125-ї бригади ТрО залишили свої позиції, а місцева влада виїхала з області, – також не відповідає дійсності.

Втім, певні питання до організації оборони все ж є. Щоб підвищити її ефективність, Сирський замінив командувача ОТУ "Харків". Тепер за цей напрямок відповідає бригадний генерал Михайло Драпатий – безпосередньо на місці. "Йому надаються необхідні засоби ураження тa сили", – наголошує президент Володимир Зеленський.

"Оборона посилилась". Як дaлеко прорвуться росіяни

Про блискавичні темпи просування росіян поки не йдеться, каже Киричевський: "13 травня показник ворожих втрат за добу – 1700. Це шалено рекордна цифра. Росіяни четвертий день йдуть на прикордонний Вовчанськ, для захоплення якого (із подальшим виходом на окружну Харкова) 24 лютого 2022 року їм знадобилося кілька годин".

Бої все ще тривають у 10-кілометровій зоні від кордону України, підтверджує речник ОСУВ "Хортиця" Назар Волошин.

Говорити, чи вдалося ворогу захопити якісь нові території, остаточно можна буде лише після того, як обстановка стабілізується, пояснює LIGA.net співрозмовник у командуванні Сил оборони.

Поки тривають бої, будь-які твердження є передчасними.

Це – ефект від посилення української оборони й певного ослаблення російської армії, вважає експерт Defence Express: "Рівень готовності до бойових дій виявився вищим, ніж зараз прийнято говорити. Ситуація складна і неприємна. Але краща, ніж її прийнято подавати. Сказати, що щось стратегічно змінилося, – складно".

Подібні атаки можуть масштабуватись також на північ Сумщини, припускає Селезньов. Росія, навіть не маючи достатньо ресурсів, буде намагатися скористатися вікном можливостей, яке відкрила їй затримка мобілізації та західної допомоги.

Ця оцінка відповідає прогнозам ГУР. За оцінками голови української розвідки Кирила Буданова, Україна зможе стабілізувати фронт протягом наступних кількох днів. Але далі Росія почне наступ на Сумщину. Президент Зеленський також відзначає ворожу активність проти Сумської та Чернігівської областей.

Далі все залежатиме від того, наскільки забезпеченими будуть Сили оборони. "Ключова мета для путінського війська – повна окупація Донеччини, – наголошує ексречник Генштабу Влaдислaв Селезньов. – Південь Запоріжжя і північ Харківщини – лише допоміжні рубежі, щоб скувати наші стратегічні резерви".